Андрій Кравець Бі-Бі-Сі, Лондон

	Британські газети

Як відомо раніше росіяни казали, що від грузинського артилерійського обстрілу Цхінвалі загинули дві тисячі людей, але британський аналітик Томас де Ваал в статті у Файненшл Таймс нагадує, що незалежних підтверджень цьому таки далі немає.

Він також пише, що правозахисна організація Хьюман Райтс Вотч висловлює обережність, твердячи, що у лікарнях у Північній Осетії, куди росіяни переправляли біженців з Південної, бачили лише десятки поранених. Але автор статті каже, що, навіть не знаючи конкретної цифри, дійсно багато цивільних загинуло. Осетинці говорять, що грузинські війська безупинно обстрілювали впродовж 14 годин місто та дороги на північ у гори.

Файненшл Таймс цитує очевидця Гошу Калахсаєва, який у неділю казав: "Я стою у цінтрі міста, але міста просто немає". Осетинці також говорили про такі жахи, що грузини кидали гранати у підвали, де перховувались цивільні. Автор статті твердить, що росіяни мають два аргументи не на користь грузинів: перше, що вони односторонньо порушили миротворчі зобов"язанні під егідою Організації з безпеки та розвитку у Європі, і тому більше не можуть бути присутніми у тому регіоні. І друге, що необхідно провести трибунал з воєних злочинів, які здійснювали грузини. Втім автор знову ж таки нагадує, що більшість аналітиків на Заході погоджується, що однією з головних причин втручання Росії у конфлікт було небажання бачити Грузію у НАТО.

Файненшл Таймс присвятив цілу статтю тому, яким є сигнал Росії Україні та іншим країнам, зокрема Балтійським. Часопис твердить, що після цього конфлікту стало зрозуміло, що Росія є однією з держав елітного клубу, які самі пишуть свої права. Аналітики твердять, пише видання, що Росія отримала нову роль, і наслідки відчують всюди, і найпомітнішими чинниками вони називають нещодавнє рішення НАТО в майбутньому прийняти Україну та Грузію, а також плани розмістити елементи протиракетної оборони у Чехії та Польщі. Мало хто сумнівається, веде далі ФТ, що Грузія - це лише перший з низки серйозних кроків відновити контроль Москви над колишнім Радянським союзом.

Видання твердить, що членство у НАТО Грузії та України тепер виглядає малоймовірним. Під гаслами захисту російських громадян з використанням військової сили - південно-соетинці, (впродовж останніх двох років масово отримували російські паспорти), Кремль може скоритатись схожою тактикою і в Криму, автономній республіці України, де більшість населення етнічні росіяни, також в етнічно російському північному Казахстані, та в балтійських країнах з великими російськими меншинами. Файненшл Таймс пише, що Москва неодмінно захоче усунути пана Саакашвілі, якого в Росії вважають маріонеткою Вашингтона, і замінить про-російською людиною. Віктор Ющенко, про-західний президент України, пише видання, зробить висновки.

Видання цитує президента Грузії, який застеріг, що підтримка Росією сепаратистів у його країні, перекинеться далі на Крим, де величезна російська громада хоче об"єднання з Москвою. Наразі, читаємо далі в редакційній статті часопису, мало хто очікує, що конфлікт може поширитись до Криму, але він може дати поштовх сепаратистським настроям на Кримському півострові. Часопис твердить, що контроль над Кримом, навіть у миротворчій ролі як в Абхазії та Південній Осетії забезпечить Росії вплив як в Кавказькому так і чорноморському регіонах. І як показав південно-осетинський конфлікт, протистояти Росії чи йти проти її волі, може виявитись дуже небезпечним.

І в Ґардіана несподівано про-кремлівська стаття останнього лідера Радянського Союзу Міхаїла Гарбачова, адже останнім часом він висловлявся досить критично про російське керівництво, і його висновок такий: кавказькі лідери повинні перестати випробувати військові м"язи і почати розвивати підгрунтя для тривалого миру. Пан Горбачов каже, що ніщо не може виправдати втрати невинних життів та руйнування, яких було завданно під час конфлікту. Він засуджує дії грузинських військ у ніч з 7 на 8 серпня, коли вони почали обстрілювати столицю Південної Осетії Цхінвалі.

Пан Горбачов твердить, що Росія просто змушена була відповісти, відреагувати. Звинувачувати Росію в агресії проти "маленької, беззахисної Грузії", пише Горбачов, це не лице лицемірство, це показує брак гуманності. Міхаїл Горбачов твердить, що грузинське керівництво могло піти на це лише за підтримки та заохочування набагато більшої сили. Грузинських військових тренували американці, нагадує пан Горбачов, а військове обладнання поставляли низка держав. Тепер, пише колишній лідер СРСР, коли військові напади припинились, грузинський уряд та його прихильники повинні замислитись над своєю позицією в тому регіоні.