Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

	Дзеркало тижня цитує регіоналів, що 3-7 мільйонів доларів за перехід депутата до коаліції це надто дорого

Кореспондент газети “День” записав інтерв‘ю з відомим експертом, коли той перебував у Києві на міжнародній конференції щодо впливу Європи та Азії на глобалізацію. І одне з питань було таке:

«Днями Янукович заявив, що Україна буде інтенсивніше брати участь у Єдиному економічному просторі. У той же час з боку Києва звучать заяви про постійність курсу на інтеграцію в ЄС. Як це може узгоджуватися, й чи не може тут статися розрив між інтеграцією України на Захід і Схід?

— Єдиний економічний простір не існує й не буде існувати. Навіщо щось робити? Хіба що задля пропаганди, щоб пом’якшити стосунки з Росією. Але, щоб дійсно цим займатися, — це просто несерйозно. У Росії є стільки проектів: СНД, Митний союз, Євроазіатське економічне співтовариство, ЄЕП. Але з усього цього нічого не вийшло. Бо Росія — просто несерйозний партнер. Навіщо займатися й обговорювати ці економічні питання доти, доки Росія не вступить у СОТ?

“Яким ви бачите місце України між ЄС і Азією, що включає Росію?

— Звичайно, Україна наблизиться до ЄС. Бо Росія просто не дає їй ніяких альтернатив. Тому в принципі для України є тільки один шлях — на Захід. І питання тільки в тому, з якою швидкістю буде рухатися Україна в ЄС. І це вирішує сама Україна. Звичайно, краще швидше, ніж повільніше.

— Як Росія може сповільнити чи прискорити інтеграцію України в ЄС? Чи має вона важелі для цього?

— Я вважаю, що це просто помилка. Росія може що-небудь заявити й навіть погодитися на зону вільної торгівлі, але не це реально. Бо Росія не має таких інституцій, які можуть підтримати угоду про вільну торгівлю. Навіть якщо є угода з Росією про зону вільної торгівлі, все одно вона нічого не означає.

Тому що російські підприємства не будуть виконувати цю угоду. Російське міністерство сільського господарства не звертає уваги на угоди про торгівлю. Вони роблять те, що хочуть. Уряд Росії не є єдиним. Кожний заробляє по-своєму.

Перспективи вступу Росії до СОТ Андерс Ослунд оцінює як дуже слабкі.

Газета «Діло» надрукувала коментар економічного експерта Ігоря Бураковського про результати роботи уряду Януковича за минулий рік. І ось які висновки:

1. Економічне зростання в 2007 році є результатом року 2006-го. Закладені урядом Єханурова тенденції минулого року продовжились у році теперішньому.

2. Основними чинниками економічного зростання на сьогоднішній день є попит на зовнішньому ринку на українські товари та розвиток внутрішнього попиту. (Що б там не казали, але в принципі цифри споживання українцями вказують на те, що сьогодні в Україні споживачі формують динаміку валового внутрішнього продукту).

3. Очевидно, що економіка досить швидко, у всякому разі в 2006 році, адаптувалася до підвищення цін на газ. Якогось видимого впливу газовий шок на ціни не здійснив.

4. Уряд обмежено втручається в економіку, і ми можемо говорити лише про окремі, я б сказав, недобрі дії, як, скажімо, обмеження, експорту зерна. Але в цілому поки що ми бачимо, що уряд утримується від посилення адміністративного тиску. Як це буде відбуватися далі — подивимося. Але у подальшому, щоб економіка дійсно розвивалася динамічно, і щоб ми отримали відповідні очікувані результати, треба робити те, що називається структурними і інституційними реформами. Тут висновок полягає у тому, що якщо ми хочемо підтримати такі темпи економічного зростання, потрібно спиратися не лише на ті процеси, які лежать за межами України, але й самим вкладати у цей процес свої зусилля. Очевидно, що ці інституційні та структурні зміни мають стати пріоритетом діяльності уряду в середньо терміновій перспективі» пише газета «Діло».

А про результати першого року діяльності українського парламенту 5 скликання пише «Газета по-київськи», на першій сторінці якої – чималенький заголовок – «Вся влада – блазням».

«Над нами покепкували – з 26 березня минулого року депутати переймалися чим завгодно, тільки не тим, що обіцяли, - такий вердикт парламентській діяльності від «Газети по-київськи».

«Замість того, щоб виконувати свої передвиборчі обіцянки, влада боролася за повноваження. З політичного цирку депутати повернулися в реал, і то – ближче до осені. Деякі, обрані за списками однієї партії, опинилися в інших фракціях.

«Газета по-київськи» пише, що подібне трапляється і з політиками в інших країнах. Однак переходи в табір опонентів зазвичай викликають бурхливу реакцію виборців, після якої можна вважати, що політик себе поховав для майбутнього, а партія, яка все ж наважиться його взяти у список, може втратити до 70% своїх прихильників. В Україні все набагато спокійніше, а якби виборці написали депутатові хоча б 300 тисяч листів, то він би принаймні знав, що про нього думають», робить висновок пише «Газета по-київськи».