Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Британський “Економіст” подає статтю з іронічною назвою “Росія і Україна: люба, я повернувся”. “...хоч друге пришестя Януковича і відбулося, його проросійська позиція насправді може виявитися лише маскою, - пише Економіст.
• Зовнішньополітичний вектор України, до найвищих керівних лав якої останнім часом влилося чимало вихідців з Донбасу, намагається вирахувати і тижневик Кореспондент.
• Журнал “Власть денег” теж чимало місця приділяє приходу донецької команди у найвищу владу. І в редакційній статті “Свято оптимізму” до простого народного депутата Ахметова не менше уваги, ніж до перших кроків цілого уряду Януковича.

Британський “Економіст” подає статтю з іронічною назвою “Росія і Україна: люба, я повернувся”.

Багато хто сподівався, пише “Економіст”, що з поверненням Януковича у прем‘єрське крісло Росія стане більш прихильною до своєї сусідки. Однак, хоч друге пришестя Януковича і відбулося, і передусім завдяки бездумній політиці української влади, Кремль, на думку британського тижневика, вже далеко не той, яким він був раніше. Та й сам Янукович, як припускає російський аналітик Фьодор Лук‘янов, на якого посилається “Економіст”, теж не зможе змінити саму природу стосунків між двома країнами. Частково тому, що його проросійська позиція насправді може виявитися лише маскою.

“Промислові магнати, які стоять за новим українським прем‘єром, є конкурентами російських бізнесменів, і уряд Януковича може досить прохолодно поставитися до приходу російських інвесторів в Україну. Крім того, Янукович – це ходяче нагадування про найбільшу зовнішньополітичну поразку Путіна. Однак найважливішим є те, що відбулися суттєві зміни в поглядах Кремля, викликані не в останню чергу самою Україною. Тепер стосунки Москви з колишніми радянськими республіками будуються на принципах економічного прагматизму”,- пише “Економіст” і намагається передбачити зовнішньополітичні пріоритети оновленої тепер уже помаранчево-синьої української влади.

Формально зовнішня політика України є прерогативою Ющенка як президента. Але, як засвідчила поїздка Януковича в Сочі, президент навряд чи зможе зберегти цю свою монополію. Відтак реальний ризик полягає не в тому, що Україна одночасно проводитиме дві протилежні зовнішньополітичні лінії. Ризик у тому, що обидва курси зазнають краху: зближення з Заходом загальмується, а у відносинах з Росією збережеться та ж таки відчуженість. Economist

“Формально зовнішня політика України є прерогативою Ющенка як президента. Але, як засвідчила поїздка Януковича в Сочі, президент навряд чи зможе зберегти цю свою монополію. Відтак реальний ризик полягає не в тому, що Україна одночасно проводитиме дві протилежні зовнішньополітичні лінії. Ризик у тому, що обидва курси зазнають краху: зближення з Заходом загальмується, а у відносинах з Росією збережеться та ж таки відчуженість”.

Напрямок подальшого руху України, до найвищих керівних лав якої останнім часом влилося чимало однопартійців та земляків Віктора Януковича, намагається вирахувати і тижневик “Кореспондент”. Його останнє число – це спеціальний випуск про сотню найбільш впливових людей України. Очолює рейтинг впливовості народний депутат, власник корпорації Сістем кепітал менеджмент Ринат Ахметов, якого журнал називає господарем Донбасу.

“Ринат Ахметов змінюється. Він більше не хоче бути бізнесменом з білими плямами в біографії, який ховається від преси. Масована реклама СКМ у провідних західних засобах масової інформації засвідчила, що донецькому бізнесмену тепер тісно в Україні, і він хоче показати світові сучасне обличчя. Ахметов чітко засвоїв недавні уроки математики. Головний із них – активи в демократичній країні з про європейськими прагненнями значно дорожчі, аніж власність в авторитарній, ізольованій від світу державі. Усвідомлення цієї економічної аксіоми напевно змінюватиме погляди бізнесмена, роблячи його більш сприйнятливим і до доводів учорашніх політичних партнерів”, - пише журнал Кореспондент про Рината Ахметова, перший номер у рейтингу найвпливовіших людей України.

А на останньому, сотому, місці в тому списку опинився екс-президент Леонід Кучма, якого навряд чи засмучує такий вердикт опитаних експертів. Схоже, що нині приводів радіти життю у Кучми набагато більше, аніж могло бути ще донедавна.

“Президент Віктор Ющенко не наважився започаткувати в Україні традицію публічної розправи над колишніми правителями. Сьогодні Леонід Кучма займає розкішний особняк на розі Шовковичної та Орлика і роздає інтерв’ю в ролі патріарха української політики замість того, щоб ходити на допити в прокуратуру чи переховуватися від переслідувань за кордоном. Відсутність будь-яких кримінальних звинувачень на адресу Кучми – це подяка Ющенка за мирну передачу влади у 2004 році. А сьогодні, коли “Наша Україна” створила спільний уряд з Партією регіонів, Кучма взагалі може спати спокійно. Про репресії та люстрації вже зовсім не йдеться”, - іронічно зауважує тижневик “Кореспондент”, називаючи Леоніда Кучму впливовим пенсіонером.

Журнал “Власть денег” теж чимало місця приділяє приходу донецької команди у найвищу владу. Проте в редакційній статті “Свято оптимізму” до простого народного депутата Ахметова не менше уваги, ніж до перших кроків цілого уряду Януковича.

“Ще жоден уряд не починав своєї роботи з оголошення економічного прогнозу на наступний рік. Мінагрополітики покращило прогноз майбутнього врожаю, Мінпромполітики очікує зростання експорту, а Ринат Ахметов демонстративно переводить гроші із офшорів до України. Наприкінці серпня він планує збільшити статутний фонд своєї корпорації СКМ майже на мільярд гривень. Донецький бізнесмен вже не боїться заводити такі суми на українські рахунки, оскільки прикриття у нього в Києві на заздрість усім. І, напевно, нічого поганого в цьому немає і не буде. Доти, поки не почнуть повертатися старі поняття про те, що таке в бізнесі добре, а що погано”,
пише тижневик “Власть денег”, який підозрює, що ті поняття таки повертаються, і вони вже не на порозі, а в хаті.