Преса

Газета по-киевски під промовистим заголовком: "За що базар?", намагається розібратися у справжніх причинах тривалих торгів навколо підписання Універсалу національного єднання.

І робить висновок, що це зовсім не питання НАТО, російської мови і федералізації. А всі три пункти Універсалу, щодо яких виникли суперечки у політичного бомонду, лише, мовляв, привід потягти час.
Справжніми причинами часопис називає такі:

По-перше – Ющенко не хоче прем’єра Віктора Януковича. Боячись, що він, - такий собі, за словами газети, символ реваншизму, вдихне життя в ідею імпічменту і відсторонення команди Ющенка від влади. До того ж прихід до влади Януковича означатиме поразку Ющенка.

	Ющенко та Янукович

Другою причиною, за версією часопису, є те, що оточення президента не хоче працювати з комуністами. Червоні, каже часопис, – вони досвідчені інтригани, з радянською загартованістю, у них не звичні для нинішніх бізнесменів методи роботи, з ними важче домовитися, вони не передбачувані і можуть для самопіару повідати пресі про секретні переговори.

Третя причина полягає у тому, що Мороз і соціалісти не хочуть, аби переговори звелися до торгів між Нашою Україною і Регіонами. СПУ намагається зберегти за собою роль активного гравця, а Мороз теж зацікавлений потягти час, показати, що від нього щось залежить і набрати очки.

Комуністи теж хочуть, щоб їх поважали. Симоненко повторює, що з комуністами будуть радитися - приймати Нашу Україну до коаліції чи ні.
Тим часом „хитрі” регіонали, як каже часопис, почувають себе переможцями, прагнучи отримати левину долю у виконавчій владі, але з кожним раундом переговорів від них почали вимагати більше, і вони вирішили більше не йти на поступки.

Коммерсант Украина аналізує хід боротьби між політичними силами за формулювання в тексті Універсалу. Під час переговорів, які відбувалися в останні дні, сторони пішли на поступки. Партія регіонів згодилась з тим , що українська мова залишиться єдиною державною, але добилася, аби до Універсалу були внесені слова про підтримку російської мови. Вимогу президента про підтримку створення єдиної помісної церкви замінили на нейтральні слова про те, що держава ставиться з розумінням до ідеї єдиної об’єднаної церкви.

Пункт про введення землі в економічний оборот доповнили словами про те, що це станеться після ухвалення відповідних законів. Відредагували пункт про відмову від федералізації.

Неузгодженим залишився пункт про НАТО. Після тривалих переговорів вони були призупинені. На думку часопису, головною причиною зриву переговорів було побоювання президента щодо можливості зміни зовнішньополітичного курсу. Речниця президента Ірина Геращенко заявила, що президент хоче, аби курс на євроатлантичну інтеграцію, як і курс на реформи, залишився незмінним, і щоб це було зафіксовано публічно. Представники регіоналів заявили, що коли переговори і відновляться у понеділок, то навряд чи вони принесуть бажаного результату обом сторонам.

Дзеркало тижня друкує розлоге інтерв’ю посла Німеччини в Україні Райнгарда Шефферса. Торкаючись дискусії в Україні навколо її можливого членства в НАТО, посол сказав, що в Берліні дуже серйозно ставляться до ситуації, коли існує низький рівень підтримки населенням такого членства. Спочатку, на думку посла, потрібно провести роз’яснювальну роботу, аби підвищити рівень підтримки. Адже не можна говорити про членство в альянсі країни, більшість населення якої проти участі в цій системі колективної безпеки.

Двері до НАТО відкриті, але потрібний час, аби увійти в ці двері.

Щодо можливості приєднання України до Плану дій щодо набуття членства, то, як вважає посол, тут в альянсі існує єдина думка, що для цього потрібно насамперед сформувати уряд, який би однозначно підтримав приєднання України до Плану дій і відстоював приєднання до НАТО. Потрібен також лист від відповідних урядових структур. Тобто, резюмує посол, все залежить від української сторони і від рішучості українського уряду.

Це й же часопис друкує інтерв’ю Посла Лівану в Україні Юсефа Садака, який закликає українські власті через ООН, через переговори з США і ЄС сприяти у питанні припинення ведення військових дій проти Лівану, висловлюючи сподівання, що Київ візьме участь у відновленні інфраструктури зруйнованого Лівану. Нагадуючи , що МЗС Борис Тарасюк вже оголосив про наміри надання гуманітарної допомоги Бейруту і розглядає можливість участі українських миротворців у можливих операціях ООН в зоні конфлікту.