ЗМІ: чи треба поліцейським більше прав?

27 вересня українські газети пишуть про те, чи розширять права поліцейських після трагедії в Дніпрі, чому чиновники не поспішають декларувати свої статки, як вивести рибну галузь з тіні та про "битву аграрних титанів".

Більше прав поліції: за і проти

"КП в Украине" поцікавилася думкою правоохоронців та експертів щодо резонансної заяви міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про запровадження "презумпції правоти поліцейського" як норми для українського суспілсьвта. "Спочатку підкоряйся поліцейському – потім оскаржуй!" – сформулював міністр цей принцип, посилаючись на практику багатьох країн.

Опитані газетою експерти по-різному оцінили слова міністра, але всі погодилися: питання посилення прав правоохоронців не нове.

"Тема презумпції правоти поліцейського порушувалась не раз, про неї багато сперечаються вчені як за кордоном, так і в Україні. У США вона ніби діє, але не закріплена в жодному акті й не визнається судами", – каже екс-заступник міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко.

Водночас, на думку колишнього керівника представництва Інтерполу в Україні Кирила Куликова, причина трагедії не у браку прав у поліцейських, а у їхній недостатній підготовці: "Якщо звичайній людині дозволити керувати адронним колайдером, вона його підірве. Теж само може статися і з поліцією, якщо її наділити необмеженими правами. Не треба більше прав, треба більше знань, умінь і навичок".

Погоджується з Куликовим і громадський активіст-правник Денис Осмоловський: "Ті, хто говорить зараз про презумпцію правоти, просто хочуть зняти з себе відповідальність за неякісну підготовку нової поліції".

Правозахисник Олег Веремеєнко наголошує - спочатку треба створити дієвий механізм оскарження незаконних дій і посилити психологічну підготовку під час відбору в поліцію. "Норма про презумпцію правоти поліцейського може увійти в конфлікт із презумпцію невинуватості й порушити головну норму європейської конвенції про права людини – право на життя", - попереджає експерт.

Газета також зазначає, що внаслідок трагедії відновилася дискусія щодо права українців на вільне володіння зброєю. Проте, як пише газета, навряд чи загибель двох молодих патрульних наблизить українське суспільство до вільного володіння вогнепальною зброєю.

З деклараціями не поспішають

Журналісти "Сегодня" поцікавилися, чому чиновники зволікають з наданням електронних декларацій, адже до завершення процедури залишається ледь більше місяця.

Газета з'ясувала: наразі в системі зареєстровано лише 1302 декларації. В основному їх надали місцеві судді, помічники прокурорів, керівники різних відділів та інші чиновники середньої ланки. Із "знаменитих" звітів поки у системі є тільки декларація депутата самовисуванця Михайла Гаврилюка та Наталії Корчак, очільниці НАПК - відомства, відповідального за перевірку декларацій і роботу системи.

Газета зауважує, що перші особи країни не поспішають звітувати про свої доходи: одні скаржаться на брак часу, інші – на недоліки системи декларування.

"Я тільки почав збирати дані, але до кінця не знаю, чи є в мене електронний підпис. Приїду на сесію, буду розбиратися", – пояснює депутат від фракції БПП Олег Барна.

Його колега Віктор Чумак нарікає на некоректність системи: "Поки є моменти, що заповнені дані можна змінювати. Я заповнюватиму тільки тоді, коли фахівці підтвердять, що недоліки системи усунуто". Депутат також попередив, що деякі його колеги все ще сподіваються "протягнути" поправки в закон про е-декларування.

А політологи вважають, що зволікати й сподіватися на спрощення системи немає сенсу. Водночас, за словами Володимира Фесенка, багато хто з чиновників, які сподівається на поправки до закону, все ж покажуть своє майно - однак тільки під тиском і критикою громадськості.

Як вивести рибу з тіні

Про проблеми і перспективи рибної галузі газета "День" розпитувала голову Держрибагентства Ярему Коваліва. Чиновник переконаний: українці можуть зі своїх річок і себе прогодувати, і добре заробити - аби тільки "нагорі" трохи допомогли малому "аква-фермеру".

Видання зазначає, що запущений влітку з ініціативи Держрибагентства перший в Україні рибний патруль на практиці продемонстрував, як лише за рахунок ефективної системи контролю можна вирішити багато поточних проблем незаконного, непідзвітного і неконтрольованого рибальства.

"Офіційно в Україні виловлюється 80 тисяч тонн риби, а неофіційно – всі 200 тисяч. Це приблизно 4 млрд грн на рік, тіньові 4 мільярди. З них держава не отримує нічого. Це – рибна мафія, про яку всі знають, однак довго не було інструменту, щоби зловити за руку. Патруль став таким інструментом", – цитує газета пана Коваліва.

На думку чиновника, держава здатна вирішити проблеми галузі через комплексний підхід, що передбачає ефективний рибний патруль, а також дерегуляцію і скорочення бюрократії для підприємців галузі, спрощення умов роботи для рибного фермерства, аквакультури – щоби вирощувати товарну рибу було вигідніше та простіше, аніж незаконно виловлювати.

За словами чиновника, реалізувати свій колосальний потенціал вирощування риби Україна частково зможе і з допомогою кредиту від Європейського інвестиційного банку.

"Битва титанів" агротехніки

Що запропонували аграріям на найбільшій в Україні практичній виставці агротехніки у селі Степове на Київщині, поцікавилася "Україна молода". Подія, яку прозвали "Битвою титанів" агросектору, дала змогу ознайомитися з понад сотнею одиниць техніки від провідних компаній.

Там можна було побачити різні фокусовані покази щодо обробки ґрунту, внесення добрив та засобів захисту рослин, збирання врожаю і його транспортування.

Уперше у "Битві титанів" брав участь Державний концерн "Укроборонпром". Найсучасніші безпілотні авіаційні системи українського виробництва, обладнані електронними системами з підвищення ефективності обробки землі та вирощування врожаю, кружляли над полями, демонструючи всі переваги використання військових безпілотників у мирній аграрній сфері.

Значну увагу викликав і національний британський стенд, у рамках якого учасники ознайомилися з сільськогосподарською технікою, а також відвідали майстер-клас, додає газета.