ЗМІ: нелегітимні вибори в Криму і "делікатесний" борщ в Донецьку

14 вересня українські газети аналізують позицію України щодо виборів у Криму, чому відбувається старіння нації та скільки коштує борщ в Донецьку.

"Виборче" протистояння

Про те, як розвивається протистояння між Україною та Росією, що виникло через намір РФ провести голосування на виборах до Держдуми в Криму, розповідає "День".

Видання зазначає, що позиція офіційного Києва залишається незмінною: вибори 18 вересня в анексованому Криму є порушенням Москвою міжнародних зобов’язань. Це днями підтвердив міністр закордонних справ Павло Клімкін, який також заявляє, що Україна може призупинити членство в ПАРЄ, якщо повноваження делегації РФ будуть визнані, попри нелегітимний характер виборів у Держдуму на території Криму.

Видання нагадує, що російська делегація і зараз перебуває під санкціями ПАРЄ, котрі були введені у квітні 2014 року через анексію Криму.

Про можливий розвиток подій газеті розповіли західні експерти.

"На мою думку, Євросоюз повинен підтримати Україну в ПАРЄ. Я також думаю, що чотири члени Держдуми від Криму повинні бути додані в список санкцій", – каже Ролан Фронденштайн з Брюсселя.

Поділяє думку колеги німецький політолог Андреас Умланд, який каже, що "депутати Держдуми від Криму будуть подвійно нелегітимними: вони не матимуть ні юридичних, ні політичних прав представляти населення Криму". "Але, якщо членство Росії в ПАРЄ буде відновлено – це може привести до негайної проблеми в роботі нової російської делегації в Раді Європи", – додає експерт.

Вибори на півострові

Своїм баченням ситуації в Криму напередодні виборів до Держдуми РФ з "Україною молодою" поділилися представники меджлісу кримськотатарського народу і правозахисники.

Газета, зокрема, цитує главу меджлісу Рефата Чубарова, який закликає осіб 18 років і старших бойкотувати вибори, адже таким чином доросле населення намагаються "залучити до спільників нового злочину". "Бойкот виборів – мирна ненасильницька форма опору російським окупантам. Бойкот виборів – це наша підтримка політичних в’язнів та їхніх родин", – каже пан Чубаров.

Підтримує голову меджлісу й кримчанин та колишній політв’язень Геннадій Афанасьєв. За його словами, Кремль робитиме все можливе, щоби вибори відбулися, адже "допоки у Росії буде тиранічний режим – доти голоси будуть накручуватися на користь державної партії". Утім колишній бранець побоюється, що через можливі утиски та переслідування з боку Кремля люди на вибори підуть, пише газета.

Тим часом за інформацією видання представники окупаційної влади Криму змушують людей іти на вибори до Держдуми під загрозою звільнення з роботи і зниження заробітної плати. За словами голови Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, вони мали вже кілька звернень із приводу того, що де-факто "кримська влада" використовує так званий адмінресурс, щоб змусити людей піти на ці вибори.

У свою чергу, як пише видання, у Росії вважають Крим невід’ємною частиною Росії, а тому рішення про проведення виборів там є винятково прерогативою Москви.

Старіння нації

"КП в Украине" поцікавилася демографічною ситуацією в країні. Із посиланням на офіційну статистику, спеціалісти стверджують: наразі в Україні смертність перевищує народжуваність.

Експерти прогнозують, що до 2050 року в країні буде жити не більше 32 мільйонів осіб. Наразі ж в Україні проживає 42 мільйони 488 тисячі осіб - без урахування Криму. За останні півроку в Україні народилася 191 тисяча осіб, а померло майже 300 тисяч і природній приріст відсутній, пише видання.

"Ми практично досягли демографічної ями. Але це ще не межа", – каже науковець Олександр Гладун. За його словами, наразі маємо найбільш катастрофічну ситуацію за всі попередні роки: в країні нестабільна економічна ситуація, війна на Сході і жінки просто бояться народжувати.

"Якщо ще 8 - 10 років тому середній вік для народження першої дитини був 24 роки, то зараз – 27. Природно, що за таких показників нація старіє", – додає вчений.

За статистикою, яку наводить видання, найшвидше скорочується населення в п’яти областях: Дніпропетровській, Харківській. Донецькій, Запорізькій і Полтавській. А певний приріст зафіксовано тільки в Києві.

Делікатес по-донецьки

На підконтрольних "ДНР" та "ЛНР" територіях Донбасу наразі є проблеми з продовольством, пише "Сегодня", посилаючись на інформацію Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

У свою чергу, українські чиновники посилаються на дослідження Всесвітньої продовольчої програми ООН: найбільша потреба у м’ясних продуктах – відсутні яловичина, свинина, м’ясо птиці. Також через мінування земель, місцеві жителі позбавлені можливості вирощувати городину, що також впливає на якість харчування населення.

Але продукти у Донецьку є, хоча і не в тій кількості, і за високими цінами. "Борщ стає делікатесом: свинина за 230 рублів (95 грн.), овочі та зелень – виходить каструля за півтисячі , а зарплати в більшості людей 5-6 тисяч рублів (2-2,5тис. грн.)", – зазначає мешканка Донецьку Світлана Якушина.

Газета наводить свідчення донецьких підприємців, які працюють у торгівлі: "Націнку на м’ясні вироби роблю лише у 10%, адже купівельна спроможність в людей дуже низька. Яловичину взагалі не продаю, адже за ціною в 350 рублів (143 грн.) за кіло мало хто може її собі дозволити", – каже продавчиня Лариса.

Газета зазначає, що у невеличких населених пунктах, що знаходяться далеко від шляхів сполучення, ситуація з харчами ще гірша: товари першої необхідності стали дефіцитом. При цьому місцеві мешканці скаржаться на низьку якість продуктів, що завезені з Росії: люди звикають до нових видів продуктів – "сирний", "кефірний".

Також місцеві жителі відзначають великий асортимент алкогольних виробів, але теж не вдоволені якістю. "Часто можна почути, що хтось отруївся горілкою. Купив пляшку горілки за 400 рублів (165 грн.), а вона керосином тхне. Пити, звичайно, не стали", – цитує видання донеччанина Кирила.