Іноземна преса: хто замінить Карімова?

Хто змінить Іслама Карімова на посаді президента Узбекистану, наскільки Велика Британія готова до "брекзиту" та коли зникне кава? Про це та інше в огляді західної преси.

Що чекає на Узбекситан?

Чи заживе Узбекистан кращим життям після смерті свого президента Іслама Карімова, який стояв біля керма держави чверть століття? На це питання шукає відповідь Economist.

Видання публікує статтю до оприлюднення офіційного повідомлення про смерть пана Карімова, проте це не заважає розмірковувати над тим, хто може стати його наступником.

Видання називає пана Карімова "тираном" та "параноїком" та каже, що його "режим" був "найбільш огидним" серед форм правління у п'яти пострадянських республіках.

Журнал передбачає втручання зовнішніх сил до боротьби за владу в країні. Зокрема, йдеться про Росію, яка "захоче заявити про свої інтереси на території, яку вважає своєю", Китай, якому необхідно забезпечити надійність газових постачань, та США, які "потуратимуть Узбекистану як союзнику у боротьбі з тероризмом".

Читайте також:

Видання допускає можливість того, що посада керманича країни залишиться у родині Карімових та може дістатися одній з дочок нині колишнього президента.

Проте у старожилів з найближчого оточення пана Карімова – більше шансів. Цілком імовірно, що його наступником стане або прем'єр-міністр Узбекистану Шавкат Мірзійоєв або його заступник Рустам Азімов. Дехто ж вважає, що влада дістанеться голові Національної служби безпеки Узбекистану Рустаму Інойатову, каже видання.

"Та хто б не став його наступником, Карімов залишить проблемний спадок", - вважає Economist та додає, що наступнику "не позаздриш". Адже, за словами скептично налаштованих аналітиків, система, яка збудував пан Карімов, може продовжити існувати і після його смерті та самовідновлюватися незалежно від того, хто її очолюватиме.

Британія: досі без плану по "брекзиту"

Більше двох місяців минуло з дня, коли британці проголосували за вихід своєї країни зі складу ЄС, а уряд і досі не має чіткого плану дій з цього приводу, каже New York Times у своїй редакційній статті.

"Можливо, це прозвучить категорично, проте, реальність полягає у тому, що уряд пані Мей (британського прем'єра Терези Мей – Ред.) досі не продемонстрував єдності або професіоналізму, необхідних для проведення надзвичайно складних та делікатних переговорів щодо перегляду 40 років історії європейської інтеграції", - каже газета.

На думку видання, референдум 23 червня лише збільшив кількість питань щодо "брекзиту". Проте це може піти на користь країні.

"Такий складний крок, який матиме значні наслідки, може принести користь лише внаслідок більшої кількості обговорень та пошуків істини", - каже газета.

Та це не змінює ситуації, і наразі пані Мей не так вже і багато говорила про пріоритети у процесі виходу Британії зі складу ЄС. Окрім цього, невідомо, чи готовий ЄС йти на поступки.

Та як би не було, у британського уряду ще є час, принаймні до кінця року, аби розробити "план гри", доки вона не зробить кроки, які вже не можна буде змінити, підсумовує New York Tines.

Подвійна гра Трампа

Візит кандидата на посаду президента США від Республіканської партії Дональда Трампа до Мексики показав його "подвійне дно", каже Financial Times у своїй редакційній статті.

З одного боку, мільярдер робить різкі заяви щодо мігрантів з Мексики та обіцяє звести стіну на кордоні між країнами, а з іншого - зустрічається з президентом Енріке Пена Ньєтою та називає мексиканців "неймовірними та працелюбними людьми".

І сам пан Трамп, і його радники розуміють, що ключовим звинуваченням на його адресу від опонента з Демократичної партії Гіларі Клінтон є те, що США загрожують міжнародні конфлікти у разі його президентства.

"У результаті, панові Трампу доводиться вдаватися до складного трюку, підгодовуючи своїх головних прихильників запальними промовами і в той же час переконуючи тих виборців, що ще не визначилися, в тому, що він буде надійним президентом", - каже газета.

І пан Ньєто допоміг йому у цьому. Адже запросивши його до Мексики та взявши участь у спільній прес-конференції, президент Мексики надав пану Трампу ту міжнародну повагу, якою він до цього не користався, зазначає видання. І це може посприяти передвиборчій кампанії бізнесмена.

Проте таке "балансування" та "різкі зміни у риториці" можуть бути вигідними для кандидата у президенти, і стати "катастрофою" для, власне, президента, підсумовує Financial Times.

Коли зникне кава

Якщо глобальне потепління відбуватиметься такими ж темпами як зараз, то до 2018 року може зникнути кава, повідомляє Independent, цитуючи останній звіт Інституту клімату.

За словами дослідників, до 2050 року площі землі, придатної для вирощування кави, зменшаться удвічі через підвищення температури.

Такі зміни позначаться на понад 120 мільйонах людей, життя яких залежить від вирощування цих бобів, зазначає видання. Так, для декількох з 70 країн світу, які вирощують кавові зерна, ця галузь є ключовою складовою національної економіки.

Так 59 % доходів від експорту Бурунді становить кава, в Ефіопії це цифра складає 33%, в Нікарагуа - 17%.

Тенденція позначиться і на споживачах найпопулярнішого у світі напою, адже зміниться його смак та аромат, кажуть фахівці. Окрім цього, напій стане коштовнішим.

"Все більш екстремальні погодні умови у найбільших регіонах, що займаються виробництвом кави, можуть створити перебої у постачаннях, а спекотніша погода негативно позначиться на смакові й ароматі", - видання цитує звіт.

Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС