Культогляд: Помпеї напередодні "другої смерті"

Яке може бути майбутнє у міста з минулого, чи винна Йоко Оно в розпаді The Beatles, яку виставку організовує Британській музей - в черговому культогляді британської преси.

Художниця і "жуки"

Художницю-авангардистку Йоко Оно, вдову легендарного "бітла" Джона Леннона, вже кілька десятиріч звинувачують у тому, що саме вона стала причиною розпаду ліверпульської четвірки. І от нарешті Пол Маккартні розповів, як музиканти гурту насправді до неї ставилися.

Він визнав, повідомляє таблоїд Daily Mail, що вони почувалися "некомфортно" через постійну присутність Йоко в їхньому житті, зокрема професійному.

"Ми тоді відчували певну загрозу, – сказав музикант. – Вона сиділа на підсилювачах, коли у нас відбувався запис. Більшість гуртів не могли з такими речами миритися. Нам вдавалося, хоча й не дуже добре, адже ми були дуже близькі".

Пан Маккартні натякнув, що її присутність "серед нас чотирьох", на відміну від інших дівчат, їм заважала.

Але тепер він характеризує свої стосунки з Йоко як "дуже приязні". Щоправда, додає, що на це пішов час.

"Моє велике пробудження було таким: якщо Джон любить цю жінку, значить це правильно. Я зрозумів, що я мушу подолати будь-який свій спротив. Спочатку це було трохи складно, але поступово нам це вдалось. Тепер ми друзі. Я люблю Йоко", – зізнався пан Маккартні.

А ще в одному з інтерв'ю він заявив, що не звинувачує її в розпаді гурту.

"Друга смерть" Помпеї

Guardian присвячує статтю одній з найвідоміших античних пам'яток людства – Помпеї, яка "збереглася завдяки катастрофі, але знову може бути зруйнована".

Місто, яке, як писав Гете, стало "джерелом захоплення для прийдешніх поколінь", може знову стати жертвою катаклізму.

І справа не лише в його близькості до активного вулкану Везувій, "одного з найнебезпечніших вулканів світу", пише видання.

"Ми, хто сьогодні є глядачами, можемо стати експонатом для подорожніх наступного сторіччя", - цитує Guardian щоденник подорожнього в цій місцині у далекому 18 столітті італійця.

Ще більшу небезпеку для Помпеї складають туристи, яких тут неймовірна кількість. Настільки багато, що в деяких будівлях цього напівзруйнованого міста вони встигають зробити лише одну фотографію, бо мають рухатися далі, притиснуті чергою тих, хто йде позаду.

Унікальні архітектурні пам'ятки, на яких можна побачити не лише фрески чи мозаїки, а й повсякденні написи з далекого минулого також руйнує час. Наприклад, "Тут були Антіох зі своєю подружкою Цітерою".

Загрожує також дощ - стихія, здавалося б, менш небезпечна, ніж сплячий вулкан.

Археологи ведуть щоденну боротьбу, аби зберегти Помпеї. Деякі навіть виступають за те, щоб припинити проводити там подальші розкопки. Але попри всі ці зусилля, "місто, якому, як кажуть, дали друге життя, вдивляється в обличчя своє другої смерті", констатує видання.

Живопис без етюдів

Daily Telegraph пише про найбільшу в історії Британського музею пересувну виставку етюдів, яку організували, щоб відродити популярність академічного малюнку.

Якщо в недалекому минулому альбом для замальовок був невід'ємним атрибутом студентів мистецьких закладів, то тепер, як нарікає один з викладачів, учні "швидше за все, будуть мати власний блог, аніж етюдник". Ба більше – малюнок перестав бути частиною навчальної програми в більшості освітніх установ.

Експозиція складається з малюнків найвизначніших майстрів: Мікеланджело, Матісса, Рембрандта, Дюрера, Дега, Сезанна та багатьох інших. Всі ці роботи зберігаються в запасниках музею і демонструють їх вкрай рідко, адже вони дуже чутливі до світла. Тому наступна нагода побачити цю колекцію може з'явитися лише через десять років, додає газета.

Куратор виставки Ізабель Зелігман сподівається, що вона надихне людей. У першу чергу тих, хто прагне стати професійним художником, – взяти в руки простий олівець і почати робити замальовки навколишнього світу.

"Це так важливо малювати, – каже вона. – Це спосіб сформулювати думку та занотувати її, а ще це дозволяє відкривати речі. ... Це спосіб, який заохочує до мислення".

Трав'яний стілець

Independent розказує про оригінальний дизайнерський проект TERRA, головна мета якого – "вирощувати" меблі замість того, аби їх купляти.

Вирощувати у прямому значенні цього слова. Адже студія, яка займається реалізацію цієї ідеї, пропонує використовувати каркаси з картону для будь-яких предметів меблів – чи то крісла, чи то софи. На них потім насипають ґрунт. Після цього його треба засіяти насінням трави чи квітів – тут вже справа особистої фантазії.

На думку дизайнерів, покупні меблі – "наче кораблі прибульців з космосу, про які ми нічого не знаємо". Зовсім інша справа – зробити їх власноруч, тим паче в такий нетрадиційний спосіб. Бо "немає більшого прояву близькості з предметом, аніж стати його творцем".

Але для того, щоб запустити масове виробництво "зелених" меблів, потрібні кошти, додає видання. І наразі автори ідеї з дизайн-студії Nuclei займаються пошуком фінансування для розвитку свого дивного проекту.

Огляд підготував Андрій Кондратьєв, Служба моніторингу ВВС.