Преса: напруга в Криму та російсько-турецька дружба

Українські газети пишуть про те, чим викликана напруга в Криму, як позначиться на Україні відновлення стосунків між сусідами, підсумки президентського візиту до Азії і проблему рейдерства.

Напруга в Криму – спецоперація?

"Сегодня" з’ясовує, що криється за заявами російської сторони про диверсійну діяльність у Криму українських силовиків, які, начебто, готували теракти. Ці звинувачення офіційний Київ спростовує і називає провокаційними, повідомляє газета.

Видання цитує Президента Петра Порошенка, який називає звинувачення російської сторони в тероризмі такими ж цинічними, як заяви про відсутність російських військ на Донбасі.

Секретар РНБО Олександр Турчинов нагадує, що за останній рік жодного співробітника головного розвідувального управління Міноборони не затримували на окупованій території Криму.

"Ця провокативна маячня ФСБ є елементом гібридної війни", – цитує газета чиновника.

Міністерство оборони теж виступило із заявою, в якій зазначається, що провокаційні заяви Росії є спробою виправдати передислокацію і агресивні дії військових підрозділів РФ на території тимчасово окупованого півострова.

"Спецоперацією з дискредитації України" назвав заяви Кремля політолог Вадим Карасьов.

"Заява Путіна, що Україна перейшла до терору - звернення до західних партнерів. Мовляв, Україна не збирається виконувати Мінські угоди, не прагне миру, а навпаки хоче його підірвати. Це примус до того, щоб Україна виконувала Мінські угоди на російських умовах".

Газета також пише, що українські військові на пункті пропуску "Чонгар" стверджують, що ситуація на адміністративному кордоні з Кримом спокійна.

Союз сусідів: виклики для України

На тлі потепління стосунків між Росією і Туреччиною, чиї лідери заявили про відновлення співпраці, "Сегодня" з’ясовує, чим обернеться для України нова дружба південного і північного сусідів.

Підсумки зустрічі в Москві, про які розповідає газета, експерти оцінюють стримано.

Експерт-міжнародник Андрій Бузаров зазначає, що порядок денний лідерів охоплював виключно економічні питанні, і політики вони не торкалися: "Путін і Ердоган обговорювали як заробляти гроші. Україна і навіть Сирія для них були другорядними".

Експерт додає, що негативний сценарій для України пов’язаний із будівництвом "Турецького потоку", про відновлення якого говорили президенти: "Якщо цей газопровід все таки завершать до 2019 року, це дуже сильно вплине на Україну в фінансовому плані".

Експерт Дмитро Марунич пояснює, що відновлення цього проекту позбавить Україну транзиту газу в розмірі 15 мільярдів кубометрів. Це, за його словами, весь обсяг, який йде сьогодні в Туреччину через Україну.

На думку експерта Ігоря Семиволоса, за найбільш негативного сценарію Україну чекає відкат стосунків з Туреччиною на рівень 2014 року, коли південний сусід уникав будь-яких розмов і заяв про Криму і Донбас, тим самим пасивно підтримуючи дії РФ на цих територіях.

Проте цей сценарій експерт називає малоймовірним.

Які гостинці привіз президент з Азії

"КП в Украине" поцікавилася ефективністю візиту президента Петра Порошенка до Малайзії та Індонезії. Видання стримано поставилося до заяв, які президент зробив під час переговорів.

Так, коментуючи пропозиції Порошенка стосовно посилення співпраці з Малайзією у космічній галузі, видання зауважує, що українські ракети давно і успішно виводять на орбіту малайзійські супутники зв’язку.

Національне космічне агентство Малайзії, українське КБ "Південне" та Державне космічне агентство України давно працюють над розширенням співпраці в аерокосмічній сфері.

Із твердженням президента про наявність в Україні дешевої і кваліфікованої робочої сили і "фантастичної" логістики погоджується політолог Володимир Фесенко: "Низька вартість робочої сили робить країну привабливою для інвесторів і розвитку виробництва".

Водночас, на думку експерта, в Україні низьку вартість робочої сили пов’язують із низькою зарплатою, і це обурює.

Ще одним підсумком візиту до Азії газета називає рішення президента Індонезії запровадити безвізовий режим для українських громадян.

"Чим більше країн введуть безвізовий режим з Україною, тим краще для нашої держави на міжнародній арені", - зазначає видання.

Газета також пише, що в Азії українська сторона нагадала про свою зацікавленість в аграрних продуктах індонезійського експорту, від пальмової олії до кокосів.

Обережно – рейдери!

За підрахунками громадських активістів, цього року в Україні станеться щонайменше п’ять тисяч незаконних захоплень підприємств. Як цього не допустити, з’ясовує "День".

Директор Антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидідько називає рейдерство однією з найбільших проблем національної економіки.

На його думку, це явище необхідно розглядати як похідну корупції, особливо зараз, коли відсутня персональна відповідальність реєстраторів, нотаріусів, суддів і правоохоронців за участь у відповідних схемах.

Посилаючись на оцінки експертів, видання пише, що за останні 15 років в Україні сталося понад 30 тисяч випадків незаконного перерозподілу власності на загальну суму понад 20 мільярдів доларів. За 2014 рік зафіксовано більш ніж 2000 таких випадків, при чому йшлося про перерозподіл власності представників колишньої влади.

У 2015 році сталося більше трьох тисяч випадків рейдерства. А з початку цього року лише Міністерством юстиції зареєстровано більш як тисячу заяв про незаконні дії з переділу власності з боку реєстраторів.

На думку експертів, для запобігання протиправним діям у сфері власності, державі необхідно звернути увагу на роботу органів, що створювалися для запобігання рейдерству.

Служба моніторингу ВВС.