Затяжна коаліціада і новий "індекс борщу"

Затягування "коаліціади", прокурорський конфлікт, поради латиського політика та зростання "індексу борщу" - в огляді преси за 31 березня

Формування коаліції затягується

"Україна молода" аналізує причини затягування створення нової коаліції в українському парламенті. Газета припускає, що можливо, справа просунеться сьогодні, у "голосувальний" четвер, а можливо учасники гри дочекаються повернення зі США президента Порошенка.

Позачергові вибори, які стануть неминучими у випадку відсутності коаліції, дуже негативно відіб'ються як на "Блоці Петра Порошенка", так і на "Народному фронті": сьогодні рейтинг "фронтовиків" скотився до нульової позначки, а рейтинг БПП поступається "Опозиційному блоку", тож двом політсилам слід триматися разом, прогнозує видання.

Проблема в тому, що при складанні докупи голосів цих двох фракцій, до необхідних 226 голосів парламентської більшості бракує сімох депутатів. Тому йде активний процес переговорів з позафракційними депутатами, пише газета.

Але, на думку політиків, при створенні коаліції краще заручитися підтримкою іще однієї фракції. "Самопоміч" самоусунулася першою, у вівторок Радикальна партія зважилася на демарш для виходу з коаліції, тож інтригу зберігає "Батьківщина".

За участь у коаліції однопартійці Юлії Тимошенко вимагають ухвалити 18 законів, серед яких "обмеження продажу землі сільськогосподарського призначення, інноваційне антикорупційне законодавство, оптимізація тарифів, справедлива індексація соціальних виплат, підтримка малого і середнього бізнесу", - розповів газеті депутат Ігор Луценко.

За що звільнили Сакварелідзе

"Комсомольская правда в Украине" досліджує історію стосунків уже колишнього генпрокурора Віктора Шокіна з його колишнім заступником Давідом Сакварелідзе.

Газета нагадує, що невідворотно стосунки між прокурорами погіршилися в липні минулого року, коли гучний скандал спровокувало затримання на хабарі у 3 мільйони 150 тисяч гривень першого заступника начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна та заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця. Антикорупційну операцію проводили Віталій Касько (подав у відставку) та Давід Сакварелідзе, а Генеральний прокурор про неї, начебто, не знав.

З того часу у генеральній прокуратурі йде запекла боротьба: у "реформаторів" розпочалися проблеми - погрози та відкриття карних справ на виконавців розслідування та їх звільнення, мітинги на підтримку звільнених прокурорів, звинувачення у корупції самих "реформаторів" та у сепаратизмі їхніх прибічників, пише газета.

Екс-заступник генпрокурора України Микола Голомша вважає таку ситуацію системним конфліктом, який полягає у різному баченні реформ прокуратури у Шокіна та Сакварелідзе, та визнає, що "система прокуратури дійсно корумпована", але при цьому закликає "не оперувати амбіціями і популізмом, а змінювати закон, що дозволить не впливати на генпрокурора".

З іншого боку, припускає газета, цей конфлікт може бути зовсім не боротьбою "старої" та "нової" команд ГПУ, а запеклою боротьбою двох бізнесменів за незаконний видобуток піску на берегах Дніпра.

Дослухатися, але робити по своєму

У ексклюзивному інтерв'ю газеті "День" депутат Сейму Латвії Вейко Сполітіс розмірковує про НАТО і безпеку.

Цей політик у 2014 році був спостерігачем на виборах президента України в Одесі та зустрічався з учасниками подій на Майдані, тож розвиток подій в Україні знає з власного досвіду. Депутат переконаний: "Потрібно дослухатися до порад партнерів, але робити на користь Україні... існує багато спільного в наших суспільствах: люди хочуть змін одразу".

Пан Сполітіс пригадує події у Прибалтиці 1989 року, коли майже 2 мільйони латишів стали у балтійський ланцюг із гаслом "Хоч у постолах, але у вільній Латвії!", а економісти з діаспори попереджали, що буде важко. Тоді безліч людей втратили роботу і так само, як і українці, були невдоволені змінами.

Для Латвії було дуже важливо вступити в НАТО, бо найголовніше - це досягти безпеки. Тоді взяли за мету: до 2018 року 2% ВВП виділяти на оборону і проводити реформи, які сприяють її зміцненню. В Латвії, так само, як і в Україні, будують стіну на кордоні з Росією, усвідомлюючи, що це навряд чи зашкодить агресії, але покаже, де знаходиться лінія кордону, пише газета.

У своєму інтерв'ю пан Сполітіс говорить також про розвиток демократії, дію санкцій на російську економіку, запобігання російській пропаганді, референдум у Нідерландах та проблему запрошених на роботу в український уряд іноземців.

"Індекс борщу" зростає

"Сегодня" порівнює весняну вартість каструлі українського борщу з минулорічною. Видання, аналізуючи ціни на продукти для приготування головної національної страви українців, зазначає, що найбільше зросли ціни на м'ясо, найменше - на цибулю та зелень, а здешевіли помідори на вартість борщу майже не вплинули.

При цьому ціна 5-ти літрової каструлі підскочила на 13%, і коштує 102 гривні, а в березні минулого року вона складала 90 грн., посилається "Сегодня" на дослідження Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).

Винуватцями здорожчання стали овочі - морква, буряк, капуста та картопля, - які протягом року піднялися в ціні більш як удвічі через поганий врожай.

Експерт УКАБ Євген Дворник прогнозує, що в найближчі три місяці здешевшання борщу очікувати не варто: "Основний продуктовий набір ще подорожчає... його вартість залежить, передусім, від погоди".

"Приблизно можна оцінювати підвищення вартості каструлі борщу у другому кварталі на 3-5% за оптимістичним сценарієм, і до 15-20% - за песимістичним, якщо холодатиме", - прогнозує пан Дворник.