Іноземні ЗМІ про різні "курси обміну" полоненими Києва і Донбасу

Причини зриву обміну полоненими між Києвом та невизнаними "республіками", наскільки передчасно хоронити сланцеву індустрію США, президентські амбіції Майкла Блумберга і проблеми Норвегії через депортацію мігрантів до Росії - теми огляду міжнародної преси 25 січня.

Непростий обмін полоненими

У Києва і Донбасу "не збігаються курси обміну", пише російська газета "Коммерсант", досліджуючи тему звільнення полонених.

Видання зазначає, що процес обміну полоненими став гальмувати у середині січня. Джерело повідомило "Коммерсанту", що на переговорах Контактної групи 13 січня йшлося про звільнення Києвом 35 людей в обмін на 25-х звільнених у самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Однак ближче до наступного засідання групи 20 січня стало зрозуміло, що обмін не відбудеться, пише газета.

За словами прес-секретаря Леоніда Кучми Дарки Оліфер, представники самопроголошених республік в останню мить висунули неприйнятні умови.

В "ДНР" повідомили, що вони декілька разів видавали українській стороні бійців ЗСУ, а взамін отримували "якихось незрозумілих людей, які в наших списках навіть не проходили як полонені", цитує видання своє джерело в керівництві так званої республіки.

"Коммерсант" відзначає, що за останні півтора місяці сторони не провели жодного обміну, хоча влітку 2015-го "обміни відбувалися регулярно". При цьому "українці, які засуджені або такі, що перебувають під слідством на території Росії за різними кримінальними справами, у списках на обмін часто не фігурують, а рішення щодо їхнього звільнення ухвалюватиметься в рамках окремих переговорів", додає видання.

"Відтермінування передбачуваного обміну Олександра Александрова і Євгена Єрофеєва на Олега Сенцова та Олександра Кольченка може бути пов'язане з необхідністю дочекатися вироку суду у справі двох росіян", - пише газета.

Що ж до Надії Савченко, то, за даними джерел "Коммерсанта", у Москві розглядають можливість її помилування одразу після вироку. За словами політолога Олега Бондаренка, в такому разі її повернення до Києва буде "зовсім не таким героїчним, як хотілося б її прихильникам", пише видання.

Нафтову війну не програно

Американські виробники нафти зі сланців не програють "війну на виснаження" на нафтогазовому ринку у зв'язку з різким зниженням світових цін на енергоносії, пише Daily Telegraph, цитуючи експерта Деніела Єргіна.

На думку гуру аналітики енергоринків, ОПЕК не зможе виштовхнути з ринку американські компанії, навіть якщо значна кількість добувачів сланцевої нафти і газу "зійдуть із дистанції" у найближчі місяці. Цього не станеться, оскільки інвестори, такі як Blackstone і Carlyle, приготували 60 мільярдів доларів, аби скуповувати активи збанкрутілих американських видобувачів.

Це "майже гарантує", що нафтовидобувна галузь США повернеться до зростання, щойно ціни на нафту почнуть іти вгору, вважає експерт.

Єргін звертає увагу на те, що сланцева індустрія не передбачає таких значних інвестицій, як традиційне глибоке буріння, що є запорукою її виживання. "Сланці виявились значно стійкішими, ніж вважалось. Вони думали, якщо ціни впадуть нижче 70 доларів за барель, виробники підуть з бізнесу", - цитує Єргіна Daily Telegraph.

Аналітик вважає, що при поверненні ціни на нафту до 50-60 доларів за барель багато американських компаній повернуться до роботи, а нафтовидобувний басейн у штаті Техас може стати найбільшим у світі після нафтового родовища Гавар у Саудівській Аравії.

Видання підкреслює, що, на думку заступника директора МВФ Жу Міна, американська сланцева індустрія настільки змінила баланс сил у світі, що ОПЕК "втратила силу монополії і може лише встановлювати нижню межу цін".

Шлях незалежного кандидата

Президентами Сполучених Штатів обирали і демократів, і республіканців, але ніколи - незалежних кандидатів. Цю традицію, можливо, буде порушено цього року, адже про похід до Білого дому почав серйозно розмірковувати Майкл Блумберг, пише International New York Times.

Мільярдер і колишній мер Нью-Йорка не представляє жодну з двох головних партій у США. Тим не менш, за певних умов шанси 73-річного американця можуть бути вищими, ніж у конкурентів, вважає видання.

Пан Блумберг поставив перед радниками завдання прозондувати ґрунт, аби на початку березня остаточно визначитися із тим, чи йти йому в президенти. У грудні провели перше закрите опитування щодо його шансів, а в лютому команда потенційного кандидата проведе ще одне, відзначає газета.

Якщо колишній мер Нью-Йорка увірветься в гонитву за найголовніше крісло країни, то, ймовірно, презентуватиме себе виборцям як технократа і бізнесмена, який досяг успіху завдяки власним зусиллям і добре розуміється на економіці, пише International New York Times.

Крім того, своєю сильною стороною він подаватиме те, що йому вдалося створити аполітичну адміністрацію на посаді мера Нью-Йорка.

Однак кампанія можливого незалежного кандидата не обійдеться без критики з боку виборців як із правими, так і з лівими політичними поглядами, вважає видання. Йому закидатимуть тісні зв'язки з Волл-стріт і ліберальні погляди, в тому числі підтримку абортів і контролю за обігом зброї.

До Росії з любов'ю

Норвегія має проблеми з мігрантами навіть після того, як їх відправили за межі країни. Намагання Осло вислати прохачів притулку назад у Росію, звідки вони прибувають, наштовхнулося на жорстку критику з боку правозахисників, пише Guardian.

Газета відзначає "хаос" у міграційній політиці скандинавської країни.

"Тимчасове призупинення депортації після того, як Росія порушила "проблеми безпеки" (мігрантів), - свідчення провалу спроб Осло залатати діру на арктичному кордоні та запровадити жорсткі заходи щодо прохачів притулку", - пише видання.

Норвегію критикують через недостатню увагу до тих, чиє життя після депортації може опинитися під загрозою. Газета звертає увагу на приклад 29-річного мігранта на ім'я Абдулла з Ємена. Він був серед 13-х прохачів притулку, яких нещодавно депортували з Норвегії до російського Мурманська, де температура повітря взимку становить 30 градусів нижче нуля.

Коли Абдулла прибув до Мурманська, у нього сплив термін дії тимчасової російської візи, тож чоловік після поневірянь звернувся до поліції. Зрештою його оштрафували на 5 000 рублів та наказали залишити територію Росії, давши 10 днів на оскарження цього рішення, пише Guardian. Адвокат Абдулли в Осло стверджує, що депортація чоловіка до Ємена означатиме, що "Норвегія відправляє його прямісінько на смерть".

Норвезький уряд наголошує, що Росія вважається безпечною країною, тож відправляти мігрантів назад до Мурманська чи інших російських міст не є порушенням прав людини. Однак це не заважає активістам критикувати Осло.

Guardian цитує радника норвезької організації з захисту прав прохачів притулку Джона Оле Мартінсена, який закликав країну унеможливити загрозу депортації щодо тих, хто має тимчасову візу, до моменту, поки не буде детально вивчена ситуація у Росії. "Ми чули про те, що минулого місяця люди були відправлені з Росії до Сирії, і ми точно знаємо, що їх запроторили у в'язницю, де тримають у дуже поганих умовах", - наголосив активіст.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC