Українські ЗМІ - про загострення в Мар'їнці

4 червня українські газети пишуть про різке загострення ситуації на Донбасі, новий закон про оборону, зняття недоторканності з двох депутатів та медичну реформу.

Перемир'ю кінець?

Газета "Україна молода" з'ясовує, до чого може призвести загострення ситуації на Донбасі.

Видання, зокрема, пише, що сепаратисти "ДНР" перейшли в наступ на захід від Донецька і, таким чином, порушили Мінські домовленості про врегулювання ситуації в Україні.

"Росія зірвала зустріч тристоронньої контактної групи і дала вказівку своїм терористам почати військову операцію. Це ще один виклик для світової спільноти... Очікую, що на саміті "Великої сімки" світове співтовариство дасть правильну і адекватну відповідь російській агресії", - цитує газета прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка.

Як пише газета, у вівторок в Мінську засідання тристоронньої контактної групи щодо Донбасу було зірване, коли представник РФ Азамат Кульмухаметов просто залишив залу засідань.

Спецпредставник ОБСЄ Хайді Тальявіні після зустрічі констатувала, що тристороння контактна група збереться дещо пізніше.

Водночас у штабі АТО не вважають, що сепаратисти перейшли до широкомасштабного наступу, хоча й зазначають, що "ситуація в Мар'їнці не є штатною".

Росія послідовно заперечує свою причетність до конфлікту на Сході.

Зняли недоторканність

Газета "Сегодня" пише про те, як розцінюють політики та експерти позбавлення депутатської недоторканності позафракційного парламентаря Сергія Клюєва і члена депутатської групи "Воля народу" Сергія Мельничука.

Видання повідомляє, що Верховна Рада дала згоду на притягнення обох депутатів до кримінальної відповідальності, але за арешт своїх колег парламентарі не проголосували.

Самі звинувачені заявляють, що справи проти них політично вмотивовані, але обіцяють співпрацювати зі слідством і залишатися в Україні, зазначає газета.

В "Опозиційному блоці" колегам радять відстоювати свою правоту в судах.

"Депутати Клюєв і Мельничук можуть оскаржити і саме голосування, адже під час процедури має бути присутній генеральний прокурор. Перший заступник чи виконувач обов'язків замінити його не можуть, оскільки не призначалися парламентом", - пояснює депутат Юрій Павленко.

На думку політолога Вадима Карасьова, це голосування загрожує послабленням імунітету всіх депутатів.

"Зняття недоторканності може стати масовим, а це небезпечно в умовах політичної і правової нестабільності", - вважає експерт.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що голосування - перший екзамен на професійну придатність парламенту, адже ще треба визначитися зі зняттям недоторканності з усіх депутатів.

Чи правильно спланували оборону?

Ухвалений парламентом закон про внесення змін до закону "Про організацію оборонного планування" коментує "День".

Газета роз'яснює, що метою прийняття цього закону є вдосконалення системи оборонного планування у Збройних силах України та інших військових формуваннях.

Держава намагається не просто оптимізувати, а й окреслити основні напрямки еволюції сил оборони - від озброєння до інших складових сектору безпеки.

На думку експерта Валентина Бадрака, передбачене новим законом спрощення оборонного планування є позитивним фактором, однак необхідно приймати інші документи, які дозволять реформування сектору безпеки.

"Сьогодні немає нової Воєнної доктрини, тому ми не можемо фактично здійснювати реформування Збройних сил України та інших збройних формувань", - зауважує експерт.

Коментуючи закон через призму загострення ситуації на Донбасі, екс-заступник начальника генштабу ЗСУ Ігор Романенко, відзначає: "У нас поки що не вистачає сил для того, щоб забезпечити активну оборону".

Лікарі про реформу

Як самі фахівці оцінюють реформування в медичній галузі пише "Комсомольская правда в Украине".

За інформацією газети, вже з нового року медикам збираються змінити принцип оплати праці: чим більше пацієнтів - тим більше грошей.

Лікар-інфекціоніст Дмитро Яковенко зізнається, що запитань у медиків до Міністерства охорони здоров'я багато, адже чітких роз'яснень щодо змін у системі оплати вони не отримали.

"Цікаво, якою буде схема звітності, адже треба враховувати специфіку лікарів. Для різних спеціалістів необхідні окремі системи оцінювання продуктивності праці", - розмірковує пан Яковенко.

Хірурга Олександра Зеленюка непокоїть, як принцип "більше працюєш - більше заробляєш" реалізується на практиці.

"Наразі як аспірант отримую фіксовану стипендію - 1800-2200 гривень. Вона коливається від кількості чергувань, а от кількість операцій і прийнятих пацієнтів не враховується, це неправильно", - вважає лікар.

Отоларинголог Олександр Мінаєв не дуже вірить у те, що новації поліпшить становище лікарів: "Як лікували, так і будемо лікувати. Хто звик працювати добре, робитимуть так і далі".

Служба моніторингу ВВС