Іноземна преса: навіщо французькі сенатори їздили до Путіна?

27 лютого світова преса оцінює ризики нового сплеску насильства на Донбасі, аналізує настрої сепаратистів, цікавиться несподіваним візитом французьких сенаторів до Москви для зустрічі з Володимиром Путіним та розповідає, де у Європі можна отримувати мінімальну зарплату у розмірі майже 1500 євро.

Від затишшя до нової війни

Ірландська газета Irish Times розмірковує над тим, чи може кількаденне затишшя на східноукраїнському фронті перерости у більш тривалий мир.

Видання звертає увагу на те, що після двох днів без втрат українська армія розпочала відведення важкого озброєння від лінії дотику, однак наводить слова директора національного розвідувального управління США Джеймса Клеппера про те, що перемир'я може завершитися навесні.

"За нашими оцінками, [Володимир Путін] не налаштований захоплювати або завойовувати всю Україну... Він хоче цілісний суб'єкт з двох областей східної України, який буде включати сухопутний міст до Криму і, можливо, порт, зокрема, Маріуполь... Ми не вважаємо, що атака на Маріуполь імовірна у найближчому майбутньому. Я думаю, вони почекають до весни," - цитує пана Клеппера Irish Times.

Видання також наводить слова генсека НАТО Йенса Столтенберга про те, що впродовж останніх місяців Росія перекинула на східну Україну більш ніж тисячу одиниць техніки, включно з танками, артилерією та системами протиповітряної оборони.

"Незалежність або нічого"

Британська Telegraph також описує крихке перемир'я на сході України, зазначаючи, що жодна зі сторін конфлікту, зокрема й сепаратисти, не довіряє іншій.

"Із цих окопів війна у східній Україні виглядає майже як дзеркальне відображення того, що бачать на заході: це українці по той бік розпочали війну, це саме вони досі порушують перемир'я і саме американці, а не росіяни підживлюють конфлікт, озброюючи своїх ставлеників. Але тутешні солдати-повстанці таки мають одну спільну річ із українськими солдатами за кілька сотень метрів від них - майже повну відсутність віри у те, що їхній ворог хоче виконати мінські домовленості," - пише газета.

Саме глибока недовіра загрожує успіху того, що Ангела Меркель назвала "останнім шансом" закінчити війну, додає видання.

Описуючи настрої серед сепаратистів, Telegraph звертає увагу на їхнє небажання йти на компроміси.

Навіть ті, які покладені в основу затверджених лідерами ДНР та ЛНР мінських угод. "Після десяти місяців війни багато бійців на фронті кажуть, що цього буде недостатньо. Тутешня мантра - незалежність або нічого," - пише британська газета.

"Як мінімум, нам потрібна уся територія Донецької та Луганської областей. І я буду битися, доки злочинці, які відповідають за це, не будуть покарані. Я маю на увазі Порошенка та політиків, які знищили Україну. Як довго триватиме війна? Я не знаю," - цитує видання Жору, який командує близько 130 сепаратистами з бригади "Восток".

Візит французьких друзів до Москви

Французька газета Monde описує результати візиту трьох французьких сенаторів до Москви, протягом якого законотворці зустрілися з Володимиром Путіним, аби обговорити шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі.

За даними видання, Жерар Ларше, глава французького Сенату, повернувся до Парижа з чіткою ідеєю - розширити "Нормандський формат" до формату, де будуть задіяні не лише лідери, але й парламенти чотирьох країн (Росії, України, Німеччини та Франції).

Депутати мають підготувати "пропозиції щодо політичного супроводу" домовленостей, що були досягнуті у Мінську 12 лютого.

"Цей "політичний супровід" базується на делікатній меті - переконати Київ у необхідності "глибокої децентралізації", яка включала б реформу української Конституції з метою надати автономію східним регіонам, в яких домінують проросійські сепаратисти," - пише Monde.

Газета зазначає, що такий сценарій - не що інше, як спосіб для Києва визнати російський вплив на східну частину України.

Серед трьох сенаторів, які літали на переговори до Москви, був і Жерар Лонге, якого нещодавно обрали головою парламентської групи французько-російської дружби. А в Москві від трьох депутатів ні на крок не відходив посол Франції у Росії Жан-Моріс Ріпер, описує візит видання.

Сусід з більшою мінімальною зарплатою

Французьке видання Figaro цікавиться темою мінімальних зарплат у Європі і повідомляє, що віднедавна французи не можуть похизуватися тим, що у них більша мінімальна зарплата, ніж у німців.

Після того, як Німеччина на початку цього року ввела поняття мінімальної зарплати і встановила її на рівні 8.50 євро на годину, громадяни країни з мінімальним доходом стали отримувати 1473 євро на місяць.

Це більше, ніж у Франції, де найменша зарплата становить 1458 євро на місяць.

Парадокс у тому, що погодинна плата у Франції досі вища, ніж у її східного сусіда - 9.61 євро на годину.

"Однак німці надолужують тим, що є прихильниками правила "працюєш більше - отримуєш більше". Результат уже видно - німець на мінімальній зарплаті одержує в кінці місяця більше, ніж його французький колега," - пише Figaro.

Газета додає, що у Німеччині, на відміну від Франції, де законом встановлено 35-годинна робоча норма на тиждень, немає чітких законодавчих обмежень на ринку праці. Кожне підприємство має право встановити такий графік роботи, який підходить йому і працівникам, за погодженням із профспілкою.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу ВВС