ЗМІ: чи можливі поступки на шляху до миру на Сході

У понеділок українські газети пишуть про пошуки нового мирного плану для Сходу, небезпеки для економіки та перспективи захисту України у міжнародному суді.

Новий шлях до миру

Газета "Сегодня" зауважує, що після чотирьох днів переговорів щодо України на вищому рівні американський і європейські лідери заявили: "Військового вирішення кризи немає".

Лідери Франції, Німеччини, України та РФ працюють над новою картою імплементації Мінських угод, щоб розглянути її вже 11 лютого.

Подробиці нового документа сторони тримають у таємниці.

Обмовився лише президент Франції Франсуа Олланд, сказавши, що документ "передбачає створення демілітаризованої зони в 50-70 кілометрів по обидва боки конфлікту".

За інформацією неназваного джерела, питання щодо проведення демаркаційної лінії залишається відкритим - кожна зі сторін наполягає на своєму, зазначає видання.

А ось питання федералізації України, яке лобіює президент Росії, буде вирішуватися лише на українському референдумі. За словами президента Петра Порошенка, Україна до референдуму готова і результати його вже відомі, адже понад 80% українців виступають за Донбас у складі України, пише газета.

Стосовно решти суперечливих питань, то, за словами експертів, учасники конфлікту мають чимось поступитися.

"Якщо сторони домовляться про демілітаризовану зону, про яку сказав Олланд - знімаються суперечки про демаркаційну лінію. Якщо РФ погодиться на поступове повернення Донбасу в український політпроцес, питання про легалізацію так званих "ДНР" і "ЛНР" також знімається. Якщо Донецька і Луганська області отримають автономний статус, заморожувати конфлікт не буде потреби. Тобто все вирішиться до 11 лютого", - цитує газета політолога Вадима Карасьова.

Де взяти гроші

Газета "Комсомольская правда в Украине" розмірковує, яким чином Україні віддати борги міжнародним кредиторам і уникнути ще більшої економічної кризи.

Видання зазначає, що український уряд розраховує отримати кредит від МВФ, однак там зволікають.

"Значною мірою МВФ не хоче фінансувати уряд України, ніхто не бажає мати справу зі слабкою владою", - вважає фінансовий аналітик Олександр Охріменко.

Ще один спосіб знайти гроші для держави знає депутат Олег Ляшко, який запропонував законопроект про реструктуризацію державного боргу України. Лідер "Радикальної партії" переконаний, що це дасть змогу державі вивільнити десятки мільярдів гривень і направити їх на проведення системних реформ, відродження національної економіки і потреби оборони, зазначає видання.

Однак експерти вважають, що це можливо хіба що теоретично.

"Треба чітко розуміти, що навіть коли міжнародні кредитори і погодяться "пробачити" нам частину боргу, вони вимагатимуть аналогічного списання за внутрішніми кредитами. Однак навряд чи українські олігархи стануть заводити самі себе у збиток", - цитує газета економіста Всеволода Степанюка.

Захищатися в суді

Газета "Вечерние вести" пише про те, що дасть ухвалене Верховною Радою рішення про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду стосовно "злочинів проти людяності і військових злочинів вищих посадових осіб Російської Федерації, що призвели до особливо тяжких наслідків".

"Звернувшись до Міжнародного кримінального суду, Україна в юридичній площині захистить себе проти агресії Росії", - каже голова Комітету з прав людини Верховної Ради Григорій Немиря.

На думку члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини Володимира Яворського, обмежувати коло підозрюваних тільки російськими чиновниками Україна не має права. Правозахисник вважає, що звернення, сформульоване таким чином, міжнародний орган кримінальної юстиції може взагалі не взяти до розгляду.

Водночас у РНБО України повідомили, що треба почекати, поки документ ратифікує Росія. Бо інакше це може призвести до масових позовів з боку громадян РФ і противників нинішньої української влади, зазначає газета.

"Стратегічно ми самі повинні бути зацікавлені в тому, щоб Україна документувала і виявляла військові злочини. Міжнародне правосуддя, як би парадоксально це не звучало, існує для того, щоб бути непотрібним: воно тисне на національні органи розслідування, щоб ті виконували свої функції", - цитує газета правозахисницю Олександру Матвійчук.

Небезпека доларизації

Тижневик "Деловая столица" пробує розібратися, що означатиме для економіки та громадян зміна політики Національного банку України.

Видання нагадує, що НБУ відмовився з 5 лютого від проведення валютних аукціонів, аби привести ринок до єдиного курсу.

"Створення єдиного курсу повинно зменшити обсяги "чорного" валютного ринку і повернути валютообмінні операції в банківські каси", - прогнозує глава ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Але у започаткованих регулятором реформах є й зворотній бік - поглиблення доларизації економіки. Тим більше, що подальший обвал національної валюти все ще можливий, припускає газета.

"У кризовий період саме паніка є рушійною силою доларизації: додатковими стимулами стануть падіння виробництва, зниження доходів підприємств і населення, а також інфляційні процеси", - вважає експерт Анна Апостолова.

За підрахунками видання, третина української економіки вже перейшла на долар, і це далеко не межа: доларизація буде і далі вбивати національну валюту і роздувати тіньовий сектор.

Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС