Українські ЗМІ: чому не оголошують воєнний стан

У середу, 3 вересня, українська преса пише про рішення, які так і не зміг ухвалити парламент, ймовірну допомогу НАТО, подальший хід АТО та умови, за яких можливе введення воєнного стану.

"Емоційний електорат"

Газета "День" зазначає, навіть якщо парламент прийме новий закон про вибори, оновлені виборчі правила стосуватимуться не цьогорічних позачергових виборів, а наступних. Адже ЦВК вже почала реєструвати кандидатів на мажоритарних округах, тому зміна законодавства може привести до великої кількості судових позовів та поставить під сумнів легітимність виборів.

Якою, запитує видання, буде нова Верховна Рада, обрана за старими правилами? Як змінились вподобання та електоральна поведінка українців? Які шанси якісно оновити склад парламенту?

Ірина Бекешкіна, соціолог, директор Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", говорить про майбутні вибори із скептицизмом.

"Варто згадати про місцеві вибори в Києві. Вони відбувалися вже під час військових дій, але голоси виборців все одно продавалися - є факти. І таке відбуватиметься в інших регіонах країни", - говорить експерт.

Ірина Бекешкіна також додає: "Звісно, суспільство пережило зміни, але не можна стати розумнішими за декілька місяців. Я не думаю, що рівень політичної культури підвищився. Може й навпаки — зменшився. Такі напружені періоди, як зараз, роблять електорат більш емоційним, ніж раціональним".

Переходимо до оборони

Українські силовики переходять до оборони і чекають допомоги від НАТО, пише газета "Капитал".

Як стало відомо "Капиталу", президент Петро Порошенко, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і голова Верховної Ради Олександр Турчинов на розширеному засіданні Генштабу обговорили питання відставки міністра оборони Валерія Гелетея та введення в Україні воєнного стану.

Саме заява міністра про те, що антитерористична операція на Донбасі перейшла в "повномасштабну війну" з Російською Федерацією, стала причиною проведення екстреного засідання в понеділок увечері.

Присутні на зустрічі спікер Олександр Турчинов та прем'єр-міністр Арсеній Яценюк наполягали на відставці міністра оборони, пише видання, але альтернативної кандидатури не було запропоновано.

Після доповідей керівників військових підрозділів про рівень готовності протистояти збройної агресії Росії, було вирішено максимально сконцентрувати оборонні сили на контрольованих територіях, пише видання.

На саміті НАТО, який завтра починається у Вельсі, Україна розраховує домогтися від блоку конкретної підтримки, а не політичних заяв про наміри.

Але аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач зазначає, що в самому НАТО зараз є розбіжності щодо подальших планів щодо забезпечення безпеки у Східній Європі.

Що далі?

За словами газети "Сегодня", український парламент у четвер розгляне питання переходу від режиму "антитерористичної операції" до режиму "територіальної оборони".

Радник президента Микола Томенко зазначив, що це буде щось середнє між АТО та воєнним станом.

"У випадку введення режиму територіальної оборони усім керуватиме Міноборони, а не Антитерористичний центр. Буде інша вертикаль, при якій, окрім влади, яка є на місцях, паралельно будуть призначати представників тероборони", - зазначив пан Томенко.

Це підтвердив і міністр оборони Валерій Гелетей.

"Такі розмови ведуться. Якщо почнеться повномасштабний наступ, будуть задіяні всі ресурси, у тому числі партизанська війна", - каже він.

Пан Томенко додає, що вводити воєнний стан поки ризиковано.

"При воєнному стані на Донбасі введуть військову комендатуру. Коменданти, які будуть керувати регіоном, зможуть забирати у людей квартири, авто, майно та змушувати їх працювати на певний військовий підрозділ. Ви поїдьте, наприклад, у Слов’янськ та спробуйте сказати це людям", - попереджає пан Томенко.

Дехто з експертів вважає, що воєнний стан можуть ввести після виборів, а якщо російська армія рушить на Маріуполь - введуть одразу.

Парламент не виправдав очікувань

Видання "Україна молода" критикує роботу парламенту на цьому тижні.

"Український парламент "помирає", але не здається: він є цілковито вірним собі", - пише видання, додаючи, що нічого з того, що планувала напередодні Верховна Рада, у вівторок виконано не було.

Депутати так і не розглянули внесення змін до виборчого законодавства.

У понеділок, після проведення погоджувальної ради, голова фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв зазначив, що більшість його колег усе ж схиляється до повернення чистої пропорційної виборчої системи.

Але вже у вівторок голосів за це рішення не знайшлося.

Друге надважливе питання, яке теоретично могло бути затверджене у ВР, стосувалося введення воєнного стану.

Цей крок, щоправда, має відповідати також планам та намірам Президента, а Петро Порошенко подібних намірів, схоже, наразі не має, зазначає видання.

Саме такий висновок депутати зробили після зустрічі з главою держави, сказав усе той же Соболєв. Зустріч проходила за зачиненими дверима, і, як повідомив згодом Соболєв, наразі ще недостатньо "вагомих доводів" на користь такого серйозного рішення.

Водночас у лавах парламентаріїв ставлення до ймовірного воєнного стану в цілому позитивне, пише газета.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.