Британія очікує заробітчан з Хорватії - преса

Британська преса пише про поїздку Девіда Кемерона до Казахстану, референдум про роль Британії в ЄС, побоювання британців щодо напливу хорватських заробітчан та недостатні зусилля компаній у боротьбі з кіберзлочинцями.

(Не)пріоритетність прав людини

Правозахисники розкритикували вчорашній візит прем’єра Великої Британії Девіда Кемерона до Казахстану, повідомляє Guardian.

Британський лідер провів зустрічі у колишній радянській країні задля активізації економічного партнерства. Прем’єр, який прибув туди разом з 30 бізнесменами, прагнув посприяти підписанню ділових угод з місцевими компаніями на суму до 85 млрд фунтів упродовж наступного десятиліття.

Але, як вважає видання, своїм візитом до Казахстану пан Кемерон дав зрозуміти, що для нього місце Британії в глобальних економічних перегонах важливіше за права людини.

За словами газети, прем’єр проявив певне "роздратування", коли почув від журналістів запитання про права людини.

"Я хотів би прояснити ситуацію. Чому я в Казахстані у неділю? Я скажу вам, чому. Ми беремо участь у глобальних перегонах за робочі місця та інвестиції. Це одна з країн світу, які найшвидше розвиваються", - сказав він.

Однак така логіка не задовольнила правозахисників. Аллан Хогарт з Amnesty International заявив: "Казахстан може бути по коліно у нафтовому та газовому багатстві, але Девід Кемерон не повинен дозволяти вигідним енергетичним угодам перешкоджати йому порушувати тему прав людини під час своєї поїздки".

Референдум: бути чи не бути?

Експерти вказують на проблематичність британського законопроекту про референдум щодо подальшої долі країни в ЄС, пише Telegraph.

В офіційному аналізі, проведеному Палатою Громад, йдеться про необхідність кількох раундів парламентського голосування у 2016 році, аби юридично закріпити ініціативу референдуму. Також автори аналізу попереджають, що майбутній уряд може просто проігнорувати законопроект, який обговорюватимуть у парламенті цього тижня.

Більше того, вони вказують на те, що проведення референдуму буде неможливим, якщо обидві палати парламенту не дадуть на нього згоду після наступних виборів, додає видання.

За словами Telegraph, учора британський міністр, який представляє ліберал-демократів, розкритикував ініціативу референдуму як "парламентський трюк", повідомивши, що депутати його партії не братимуть участі в дебатах довкола законопроекту. Очікується, що лейбористи також бойкотуватимуть засідання парламенту.

Реагуючи на позицію ліберал-демократів, прем'єр Девід Кемерон закликав їх підтримати референдум: "Ліберал-демократи, як і всі інші, повинні вирішити, чи хочуть вони дозволити британському народові мати право голосу, чи ні".

Міграційна фобія

Велика Британія очікує нову хвилю імміграції після вступу Хорватії до ЄС, пише на своїх шпальтах Daily Mail.

Хорватія, у якій безробіття серед молоді становить більше 50%, увійшла до ЄС. Починаючи з понеділка, її громадяни можуть вільно подорожувати до Великої Британії.

І хоча хорватці змушені чекати ще сім років, перш ніж зможуть влаштовуватися на роботу в Британії, побоювання про наплив заробітчан підтверджуються доповіддю Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Її автори підрахували, що кількість мігрантів, які переїхали до Британії з країн, що постраждали від кризи у ЄС, досягла 100 тисяч.

Як пояснюється у доповіді, боргова криза, яка наступила одразу за фінансовою кризою у ряді країн, та погіршення ситуації на ринку праці у деяких європейських державах призвели до збільшення відтоку їхніх громадян у пошуках роботи до інших країн ОЕСР, які менше постраждали від економічного спаду.

У іншій доповіді ОЕСР щодо міграції підкреслюється, що "основними країнами призначення є Німеччина і Велика Британія". Міграційні потоки до цих двох країн зросли майже вдвічі за останні роки і досягли 80 тис. осіб.

Без зайвої пильності

Британські компанії недостатньо серйозно ставляться до загрози кібератак, вважає Financial Times.

Як пише видання, всього 21% з 350 опитаних фірм вживають заходи на зменшення ризику кіберзлочинності. Financial Times сподівається, що такі низькі показники збільшать тиск на керівництво компаній проявляти більше пильності та розробити заходи, аби запобігти кібератакам.

Видання нагадує, що втрати британських компаній від кіберзагроз потроїлися за останній рік, склавши мільярди фунтів стерлінгів на рік. У цілому, кіберзлочинність обходиться країні близько 27 млрд фунтів на рік.

"Ми співпрацюємо з ключовими секторами промисловості для підвищення обізнаності і заохочення змін у поведінці, аби компанії зосереджувалися на загрозі атак перш ніж вони відбулися", - цитує видання британського міністра науки Девіда Віллетса.

Мартін Сазерленд, керуючий директор компанії Detica, яка спеціалізується на кіберзахисті, розповідає, що багато організацій усвідомлюють ризик, але нічого з цим не роблять: "За результатами нашого нового дослідження Cyber Security Monitor, 61% респондентів сказали, що їхнє керівництво почне сприйматиме кібератаки серйозніше лише після нападу на їхню компанію або на конкурента".

Огляд підготувала Аліна Захарчук, Служба моніторингу ВВС