Дорогі римські канікули та "морозивна мафія" - преса

Аристократи у британському уряді, стан справ із кінським м'ясом, де знайти місце під забудову та дорогі римські канікули – в огляді британської преси.

Класова боротьба урядовців

Шона Бейлі - темношкірого радника британського прем'єра Девіда Кемерона - відсунуто на задній план. Усе начебто через те, що Кемерон наближує до себе лише випускників Ітона - елітної школи для аристократів, пише британська Telegraph.

За версією друзів Бейлі (сам він утримується від публічних заяв), його усунули через незручні запитання, які він задавав щодо політики уряду пана Кемерона стосовно темношкірих британців та щодо робітничого класу загалом.

Бейлі було призначено на посаду радника прем'єр-міністра у справах молоді, протидії злочинності та расизму у 2010 році. Його платня тоді складала 60 тисяч фунтів на рік. Однак на початку 2013 року пана Бейлі без зайвого розголосу перевели на іншу посаду із щорічною платнею лише 36 тисяч фунтів. Контракт з ним уклали лише на один рік і не надали навіть власного кабінету чи принаймні окремого стола.

Цитуючи власні джерела, газета зазначає, що Девід Кемерон, який свого часу закінчив Ітон, радо просуває по ієрархічній драбині випускників елітної школи . Газета називає прізвища випускників Ітона, які працюють на провідних посадах в уряді.

Сам Девід Кемерон усе спростовує. Він називає прізвища своїх чільних урядовців, які в Ітоні не вчилися, і запевняє, що призначає лише тих, хто може впоратися з роботою. Щодо темношкірого радника Шона Бейлі, джерело в уряді висловилося дипломатично: "Шон був цінним членом урядової команди. Він продовжить свої добрі справи у Cabinet Office".

Кінці у воду?

Через чотири місяці після початку скандалу із кониною, яку продавали як телятину, почали з'являтися побоювання, що далеко не всі зацікавлені у всебічному розслідуванні цієї справи та у покаранні винних, пише британська Guardian.

Британські високопосадовці заявляють, що Ірландія, чиї служби власне і виявили фальшиву телятину, більше зацікавлена у захисті своїх виробників, ніж у ретельному та неупередженому розслідуванні.

"Ми глибоко розчаровані. Ірландська служба харчової безпеки повинна мати усю необхідну інформацію, але з ірландського боку ми маємо мовчанку і не отримуємо звідти інформації, на яку ми сподівалися. Натомість, відчувається сильний тиск з метою закрити справу", - цитує Guardian неназваного офіцера британської поліції.

Представник фірми, яка потерпіла від скандалу, зазначає, що через "стіну мовчанки" з боку Ірландії навряд чи когось колись притягнуть до відповідальності.

На думку газети, уся справа в тому, що Ірландія не хоче створювати проблеми для своєї м'ясопереробної промисловості, обороти якої сягнули 2 мільярдів євро у 2012 році. У м'ясопереробці зайнято 100 тисяч фермерських господарств та 8 тисяч працівників переробних підприємств.

Однак уряд Ірландії заперечує таку версію. Мовляв, ірландські служби провели ретельне розслідування, результати якого були передані до Європолу та інших країн Євросоюзу. А шум здійнявся через політиків. Це вони звинуватили керівника Ірландської служби харчової безпеки у бездіяльності.

У відповідь він зазначив, що ніякої бездіяльності не було, адже саме його служба першою виявила фальшиве м'ясо і доповіла про це.

Курс на ущільнення

Від будівельних компаній в Единбурзі вимагатимуть щільнішої забудови за прикладом європейський міст, пише місцева газета Scotsman. За планом розвитку, місто повинно збудувати 16 тисяч помешкань у наступні 10 років, однак останнім часом вдавалося будувати не більше тисячі помешкань на рік. Причиною є недостатня щільність забудови з одного боку, а також небажання міської влади віддавати під забудову паркові зони.

"Ми хочемо, щоб будівельні фірми пропонували нам проекти із високою щільністю корисної площі, але невеликої поверховості. Саме тому ми запропонували їм поглянути на приклад Амстердаму, де забудовують вузькі вулиці, а гаражі влаштовують під будинками, щоб максимально використи наявну площу", - цитує газета головного архітектора Единбурга Аяна Перрі.

Однак забудовники зустріли нові пропозиціє без ентузіазму. Будівельні фірми хочуть мати більшу свободу дій, зокрема, щоб їм дозволили робити нижчі стелі та використовувати дешевші матеріали.

Приватні архітектори також не в захваті. "Забудовникам слід пропонувати амбіційні проекти. Довкола нас ще забагато будинків вікторіанської та георгіанської епох, збудованих абсолютно без всякого смаку", - говорить керівник архітектурної фірми, натякаючи на місця, які можна звільнити під забудову.

"Морозивна мафія"

Британська Independent розповідає історію британських туристів, які замість сподіваної гастрономічної дешевизни стикнулися у Римі зі страшною дорожнечею. Британці були змушені заплатити по 15 євро за кульку морозива у центрі італійської столиці.

"Італія уславилася тим, що за 15 фунтів тут можна замовити чудову вечерю, яка набагато перевершує усе те, що можна отримати в Лондоні втричі дорожче", - пояснює газета незадоволення туристів, яким навіть не подякували, коли вони заплатили. Продавці із магазину морозива сказали місцевій газеті, що британцям немає на що нарікати, бо вони цілком могли тицьнути пальцем у морозиво ціною 20 євро за кульку.

Independent дослідив, що гроші безталанних британців осіли у глибоких кишенях клану Альфредо Тредіцине, чиї заклади домінують на ринку вуличного харчування у Римі.

А почалося зростання клану із приїзду до Риму батька Альфредо - Донато Тредіціне ще у 60-х роках минулого століття. Щоб якось дати собі раду, він продавав смажені каштани. Згодом Донато перевіз до Риму свою велику родину у складі п'яти дітей. Сімейний бізнес розширився настільки, що його річні обороти вже сягають 30 мільйонів євро.

У 2007 році влада старовинного району Риму виставила на продаж 10 точок продажу кавунів та фруктових салатів. Троє переможців тендеру мали прізвище Тредіцине, іще четверо походять із села Ск'яві де Абруццо - батьківщини Донато Тредіцине, пише газета.

"Ця сім'я має зв'язки повсюди, на всіх рівнях міської влади", - говорить представник місцевої неурядової організації, що бореться за прозорість і чесність у бізнесі.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС