Газопровід "South Stream" має пройти з Росії дном Чорного моря до Європи
Перше зібрання майбутньої опозиційної фракції, перспективи відносин з ЄС, наслідки побудови нового газопроводу і демократизація Китаю - в огляді української преси 16 листопада:
- Клацнути З "Батьківщиною" надалі
- Клацнути Затяжне балансування
- Клацнути Газопровід як шантаж
- Клацнути Демократизація Китаю
З "Батьківщиною" надалі
Перше зібрання новообраних депутатів з-поміж "об’єднаних опозиціонерів" показало, що вони відмовилися від планів роздроблення на окремі невеликі фракції в парламенті і домовилися про створення єдиної фракції під назвою "Батьківщина", пише газета Клацнути "Сегодня".
Питання здачі мандатів, підняте лідером "Громадянської позиції" Анатолієм Гриценком, викликало гарячі дискусії, але врешті-решт було відхилено більшістю голосів присутніх. Наразі, на думку газети, інтрига полягає в тому, хто стане лідером фракції, оскільки ця посада - статусна. "Хто отримає цю посаду, той вважатиметься кандидатом у президенти від об’єднаної опозиції на цей момент", - вважає газета.
Вона стверджує, що, попри те, що формально голову фракції мають обирати самі депутати, остаточне рішення буде зроблено Юлією Тимошенко. При чому вибір кандидатури лідера фракції стоятиме між Арсенієм Яценюком та Олександром Турчиновим.
"Серйозність ставок, які стоять за вибором екс-прем’єра, мимоволі створює напруженість між Яценюком і Турчиновим - незважаючи на те, що всі останні місяці вони демонструють повну єдність", - вважає газета.
Затяжне балансування
Українські політологи вважають обґрунтованим рішення ЄС відкласти підписання договору про асоціацію з Україною на грудень наступного року.
"Якби європейська сторона погодилася зробити це раніше, фактично вона підірвала би власний авторитет", - наводить думку політексперта Костянтина Бондаренка газета Клацнути "Известия в Украине". Він також вважає, що запланований регулярний саміт Україна-ЄС таки відбудеться на початку наступного року, але основною темою його стануть не строки підписання угоди, а лібералізація візового режиму і зона вільної торгівлі.
Нещодавні несподівані заяви деяких дипломатів про те, що Україна має намір приєднатися до Митного союзу, і часткове заперечення таких планів Міністерством закордонних справ також є лише елементом дипломатичної гри, пише газета з посиланням на політологів.
"Заяви Володимира Єльченка - скоріше звернення до російської аудиторії. Відповідь нашого МЗС - це спроба зберегти стійку зовнішню політику", - вважає Вадим Карасьов. "Думаю, що й надалі Україна буде балансувати. Щонайменше так триватиме до 2015 року. Тоді остаточно запрацює Митний Союз, а Європа зможе подолати хоча б частково свою кризу", - спрогнозував він.
Газопровід як шантаж
Враховуючи скорочення споживання газу в країнах ЄС, перспективи газопроводу "South Stream", який має пройти з Росії дном Чорного моря до Європи, план будівництва якого було остаточно погоджено цими днями, є досі нечіткими, пише Клацнути "Коммерсантъ Украина". Так, на думку директора Інституту енергетичних стратегій Дмитра Марунича, "попиту на завантаження цього газопроводу просто немає, і фактично будується він як засіб шантажу України для того, щоб домогтися створення концесії на вигідних для "Газпрому" умовах".
За таких умов Україна має максимально скоротити споживання російського газу, вважає він.
"Росія набагато більше залежить від нас, ніж ми від неї. Навіть якщо транзит газу територією України повністю зупиниться, ми втратимо 2.4 млрд. доларів на рік, а от якщо ми відмовимося від російського газу, "Газпром" втратить 11.8 млрд. доларів", - пояснив він.
На думку члена парламентського комітету з питань ТЕК Олександра Гудими, втрачений об’єм російського газу можна було б компенсувати транзитом середньоазійського газу в разі побудови трансанатолійського газопроводу чи Nabucco.
Демократизація Китаю
Нове керівництво Китаю, обране днями на з’їзді Комуністичної партії КНР, "не тільки продовжить ті настанови, які мали місце останні 20-30 років, але й може бути трішки сміливішим щодо демократизаційних змін", заявив в інтерв’ю газеті Клацнути "День" завідувач відділу зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Гончарук.
"Я не кажу "демократія", ще рано говорити про це в Китаї. Але те, що відбувається процес демократизації, це однозначно", - додав він.
Він пояснив, що протягом року відбувалася "серйозна підкилимна боротьба" між прихильниками маоїстського толку та поміркованими демократами, такими як Ху Цзіньтао та його наступник Сі Цзіньпін.
"Те, що відбувалася анонсована раніше передача партійної влади від Ху Цзіньтао до Сі Цзіньпіна, свідчить, що все-таки демократичне крило міцніше і воно користується більшою підтримкою, в першу чергу, серед китайської номенклатури", - зазначив експерт.
Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС
