Україна й Австралія сперечаються про сигарети – іноземна преса

Від грудня всі сигарети в Австралії продаватимуть в однакових пачках з фотографіями, які мають відлякувати курців

Про хорватське майбутнє в ЄС, футбольний оптимізм англійців перед візитом до Молдови, тютюновий диспут між Україною та Австралією та Голодомор очима поляків - в огляді іноземної преси.

• Клацнути Сигаретна суперечка
• Клацнути Хорватія йде "у зашморг ЄС"
• Клацнути Футбольна дипломатія
• Клацнути Якщо не геноцид, то що?

Сигаретна суперечка

Австралія зайняла тверду позицію в торговельній суперечці з Україною в рамках СОТ щодо правил уніфікованого маркування цигарок, які Зелений континент планує ввести з грудня, пише австралійська газета Age. Першого вересня Україна звернулася до СОТ із закликом скликати експертну раду, щоб обговорити "заходи, які стосуються торгових марок, а також вимоги до уніфікованого маркування тютюнової продукції". На думку України, вимога Австралії, щоб усі цигарки продавалися в простих, небрендованих пачках "радше ставить перепони торгівлі, аніж відповідає заявленим цілям охорони здоров’я".

Австралійська газета вважає, що за зверненням України до СОТ насправді стоїть тютюнова корпорація Philip Morris International, чия дочірня компанія базується в цій країні, оскільки сама Україна безпосередньо не торгує сигаретами з Австралією.

Австралія відхилила перший заклик України щодо проведення експертної ради, але якщо на наступному засіданні СОТ 28 вересня Київ вдруге зробить таку заявку, Австралія, згідно правил СОТ, вже не зможе зарадити проведенню дебатів.

Хорватія йде "у зашморг ЄС"

Хорватія добровільно встромить голову "в зашморг ЄС", коли наступного липня стане членом цієї спільноти і перейде на євро, пише в своїй колонці в британській Telegraph мер Лондона Борис Джонсон, який нещодавно повернувся з балканської відпустки.

Зачарований красою і рівнем розвитку Хорватії пан Джонсон з гіркотою зазначає, що ця країна, на відміну від Великої Британії та Данії, не зможе відмовитися від євро при вступі до ЄС.

"Євро - це абсолютне знущання над незалежністю, самовизначенням - всіма тими речами, за які боролися і вмирали так багато хорватів", - пише він.

Мер вважає, що валютний союз єврозони не має нічого спільного з фінансовою незалежністю і більше нагадує тиранію. "Звичайно, тиранія Брюсселя не є насильницькою, і вона не така отруйна, як тиранія Белграда. Це оксамитовий вид тиранії, але тим не менше це тиранія", - додає він і закликає хорватів уникати євро.

Футбольна дипломатія

У п’ятницю англійська команда проведе свій перший матч кваліфікаційного раунду Чемпіонату світу з футболу 2014 року в країні, яку вважають найбіднішою в Європі, пише британська Independent.

Спочатку молдавани навіть думали провести гру в Тирасполі, але потім змінили вибір на користь Кишинева, зазначає газета, оскільки "було б несправедливо очікувати, що Англія зіграє в Придністров’ї, умовно незалежному, але невизнаному регіоні на кордоні з Україною, відомому своєю корупцією і безправ’ям".

Газета нагадує, що молдовська команда посідає 137 місце у рейтингу ФІФА, поступаючись навіть Таїті. З 2008 р. Молдова виграла тільки вісім із 42 матчів, причому п’ять у ще слабших опонентів.

"Цей тиждень принесе Англії хіба що незручну подорож, і тільки ввічливість примусила Роя Ходжсона минулого тижня вдатися до звичайної дипломатії, коли він розповідав про настрій на гру так, ніби його команда мала зустрічатися з бразильцями. Але облишмо на хвильку делікатності. Якщо ми не виграємо, це буде ганьба", - прогнозує газета.

Якщо не геноцид, то що?

Голодомор в Україні - це "злочин, вчинений радянськими комуністами понад 70 років тому, який досі покритий шаром невігластва і відвертої брехні, що дозволяє теперішній російській владі заперечувати факт геноциду". Так пише про події 1930-х років польська Rzechpospolita і ставить питання: якщо три мільйони людей вмирають внаслідок цілеспрямованої політики держави, і це не геноцид, то тоді що?

Основною причиною голоду серед українського населення, як пише газета, стала примусова масова колективізація, яка проводилася шаленими темпами і часто силоміць.

Якщо в жовтні 1929 р. лише 8,6% селян було залучено до колгоспів, то у березні 1930 р. ця частка вже складала 64,4%. Внаслідок розкуркулення і депортації було знищено біля 200 тисяч господарств, депортовано селян з понад 60 тисяч господарств, пише газета.

Видання припускає, що людство ніколи не дізнається точні цифри втрат, але навіть за "найскромнішими оцінками" загибель трьох мільйонів людей дозволяє вважати Голодомор одним з найсуворіших злочинів в світовій історії.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС