Березовський (справа) хотів від Абрамовича (зліва) мільярди доларів відшкодування
Шанси президента Обами напередодні виборів у США, переможці лондонського процесу Березовський проти Абрамовича, доля покинутих військових гарнізонів у Росії та наміри президента Путіна відродити російську військову могутність - теми британських та російських газет 1 вересня. В огляді:
Клацнути Барак Обама: що робити далі
Клацнути Хто підриває військову міць Росії?
Клацнути Прискорити і покращити
Барак Обама: що робити далі
Британський Economist розмірковує над президентською кампанією у США та шансами кандидатів. Основна характеристика кампанії - розчарування американських виборців "президентом-реформатором" Бараком Обамою.
Понад 60% виборців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку. Рейтинг Обами впав далеко нижче 50%, майже дві третини американців не задоволені його економічною політикою, пише "Economist".
Зараз сподівання Обами на перемогу ґрунтуються на двох факторах. По-перше, стан справ в економіці міг би бути набагато гіршим, а по-друге, замість Мітта Ромні проти Обами міг би виступити якийсь харизматичніший кандидат.
Фактично Обама побудував свою кампанію на нищівній критиці супротивника, і це свідчить про те, що для перемоги на виборах він хоче використати не так свої особисті досягнення, як слабкість опонента.
"Чинні президенти як правило виграють вибори. Але переобрані президенти мають тенденцію не виправдовувати сподівань. З першого президентського терміну Барака Обами можна зробити висновок, що якщо він переможе вдруге то стане найбільш невдалим із усіх переобраних американських президентів. Відтак постає велике питання: і що ж він буде робити наступні чотири роки?" - підсумовує "Economist".
Хто кому "криша"?
Economist також пише про судовий процес "Борис Березовський проти Романа Абрамовича", який нещодавно завершився у Лондоні повною Клацнути перемогою Абрамовича.
Березовський намагався довести у суді, що 2001 року Абрамович змусив його невигідно продати свою частку у компанії "Сибнефть" та вимагав відшкодування збитків. Натомість Абрамович запевняв, що Березовський ніколи не мав частки у "Сибнефті" і що сам Абрамович був змушений платити Березовському за "кришу".
Economist наводить російське слово "криша" без перекладу, а тоді розтлумачує читачам: "Криша буквально позначає дах, але у світі російського бізнесу - це поєднання доступу до ресурсів, захисту від переслідувань і взагалі запевнення у тому, що відбуватиметься те, що потрібно, і не траплятиметься того, чого не треба".
"Шекспірівська драма" завершилася перемогою Абрамовича, якого суддя похвалила за "обережні і продумані відповіді на запитання". А от Березовського суддя назвала непереконливим та ненадійним свідком, "який вважає правду відносною та гнучкою матерією, з якої можна ліпити будь-що, залежно від поточних потреб".
Підсумовуючи процес, Economist задає риторичне питання - хто ж насправді виграв, а хто програв? Видання вважає, що програв не так Березовський, як російський платник податків.
Під час процесу обидві сторони оприлюднили чимало свідчень непрозорого розпродажу російської державної власності. Прибутки від цих оборудок згодом реінвестувалися у впливи на російську політику. Процес аж ніяк не сприяв зміцненню і без того хиткої ділової репутації Росії. "Бізнес у Росії - це є дивовижна і марудна справа, яка не вартує усього драматизму, з яким вона пов'язана," - пише Economist.
А от справжніми переможцями процесу можуть себе вважати британські юристи. Вони вже повезли додому багатомільйонні гонорари. А оскільки пан Березовський заявив, що збирається подавати апеляцію, то адвокати у лондонському Сіті матимуть іще одну нагоду випити за його здоров'я, пише "Economist".
Хто підриває військову міць Росії?
Про долю гарнізонів, залишених російською армією, розповідає російська "Независимая газета". На прикладі Калінінградської області автор статті показує, що доля ця сумна.
Починаючи з 1991 року "мародери" вже розтягнули по цеглині кілька десятків покинутих гарнізонів. Є підстави вважати, що така ж доля чекає на ще один - у селищі Донскоє, який армія залишила зовсім недавно. Офіційно кореспондента "Независимой газеты" у колишній гарнізон не допустили. Мовляв, об'єкт режимний і його охороняють. Однак місцевий військовий пенсіонер радо показав журналістові "режимний об'єкт", на якому не виявилося жодних ознак охорони, "однак були присутні усі ознаки мародерства".
Місцеві жителі використовують у господарстві усе. Одна гарнізонна цеглина йде по 5 рублів за штуку, зі злітної смуги потроху зникають бетонні плити, хоча про їхню вартість на "місцевому ринку" газета не повідомляє.
Про долю колишньої військової бази журналісти вирішили поцікавитись у губернатора Калінінградської області: "Голова регіону був надзвичайно здивований тим фактом, що військові пішли з цієї частини узбережжя. Він пообіцяв з'ясувати ситуацію з командуванням Балтійського флотом і зателефонувати міністру оборони Анатолію Сердюкову. Він також висловився за передачу колишнього гарнізону для туристично-рекреаційних цілей," - пише "Независимая газета".
Прискорити і покращити
Урядова "Російская газета" пише, що на оборонно-промисловий Росії комплекс чекає "потужний технологічний прорив". Принаймні таке завдання поставив перед комплексом російський Президент Володимир Путін.
Цей прорив, за задумом Путіна, повинен бути таким, як у 30-ті роки минулого століття. Тобто підприємства повинні навчитися "заробляти, не вибиваючи грошей у замовника". Також підприємства не повинні просто збирати аналоги зарубіжної військової техніки із закордонних комплектуючих.
Щоб це сталося, необхідно вирішити деякі питання. З одного боку, оборонні підприємства повинні вийти на економічно обґрунтований рівень рентабельності і заробляти на свій розвиток, достатній рівень платні та заохочення спеціалістів. З другого боку, ті ж підприємства не повинні занадто завищувати ціни та "вибивати" гроші в держави в особі Міністерства оборони.
Має бути забезпечена належна якість продукції та дотримання технологічних стандартів. Також має бути забезпечене ритмічне фінансування. "Між відомствами досягнуто консенсусу, але головне, щоб нічого не зірвалося між мінфіном, міноборони та іншими зацікавленими міністерствами," - цитує президента Путіна "Российская газета".
Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба Моніторингу ВВС
