Чи змінить Кремль політику щодо України - FT

Світова преса пише, що зміниться після заміни Владислава Суркова на Дмитра Козака, про "паніку" в українській владі після замороження підтримки США та мирний план Трампа для Близького Сходу.

Що зміниться в політиці Кремля

Financial Times звертає увагу на нового куратора політики Кремля щодо України Дмитра Козака.

Газета пише, що ця людина відігравала чи не ключову роль під час переговорів України й Росії перед паризьким самітом минулого року, її призначення на посаду в президентській адміністрації "схвально сприйняли у Києві". В Україні це призначення вважають сигналом про готовність Москви закінчити шестирічний конфлікт між країнами, пише видання.

"Люди, близькі до мирних переговорів, кажуть, що зміни (в російській президентській адміністрації - Ред.) мають на меті формалізувати перетворення Козака на головного перемовника Путіна щодо України", - зауважує Financial Times.

Газета згадує завдання, які раніше були покладені на Козака. "Відтоді як Путін прийшов до влади 20 років тому, місії Козака включали кураторство інтеграції Криму, керування першою кампанією з переобрання Путіна у 2004 році, нагляд за будівництвом олімпійських об'єктів у Сочі та, віднедавна, нагляд за енергетичним сектором", - пише видання.

Автори цитують неназвану людину з президентської адміністрації Путіна, за словами якої, Козак є "несистемним революціонером", тобто він нібито вміє робити прориви на коротких проміжках часу.

За словами іншого джерела Financial Times, Козак не є лібералом, але він є прихильником традиції, що "російський вплив краще подавати через реінтеграцію на російських умовах".

Тим часом у команді українського президента помилково вважають, що всі проблеми пов'язані саме з Владиславом Сурковим, який донедавна ніс відповідальність за український напрямок у Кремлі, цитує газета джерела в адміністрації.

"Паніка" в офісі Зеленського

Американський сайт Daily Beast публікує статтю на базі двогодинного інтерв'ю з колишнім секретарем РНБО Олександром Данилюком.

Він, зокрема, стверджує, що серед американських топ-посадовців найбільше довіряв Джону Болтону, який був радником з нацбезпеки. Болтон покинув адміністрацію американського президента лише за два тижні до того, як Данилюк пішов з посади секретаря РНБО, нагадує видання.

За словами Данилюка, разом із Болтоном вони працювали над "дорожньою картою" співпраці між США та Україною. Спектр питань у ній нібито включав і оборону, і експорт американського газу в Україну.

Одну з зустрічей у липні 2019 року "не вдалося нормально закінчити", оскільки її перервав посол США в ЄС Ґордон Сондленд, пише Daily Beast.

Сондленд нібито порушив питання про вимогу Трампа до Зеленського розслідувати справу про сина Джо Байдена. Він говорив Данилюку і раднику Зеленського Андрію Єрмаку, що розслідування в Україні — це єдиний варіант, за якого між країнами можуть бути нормальні відносини, пише видання.

Вже у серпні, за словами Данилюка, він зрозумів, що дорожня карта, над якою він працював із Болтоном, "приречена".

Він додає, що не очікував новин про те, що США заморожують військову підтримку для України, і був "шокований", адже за декілька днів до того зустрічався з Болтоном.

"Останнє, чого я чекав, це прочитати новину про те, що військова допомога заморожується", - цитує його Daily Beast. Данилюк зауважує, що після появи цієї новини в адміністрації Зеленського "була паніка".

Який план пропонує Трамп?

Французькі газети чимало пишуть про мирний план для Близького Сходу, який учора презентував Дональд Трамп.

Видання Le Monde зауважує "неймовірну асиметрію" цього документа. На думку автора статті, Ізраїль отримає миттєві переваги, тоді як палестинцям пропонують піти на чимало поступок заради перспективи створення власної країни, яку визнає світ.

Газета Liberation теж звертає на це увагу, підкреслюючи, що "диявол ховається у деталях". Кореспондент видання у Тель-Авіві пише, що Трамп пообіцяв Ізраїлю "неподільну столицю" Єрусалим, а палестинцям - столицю на окремих частинах Східного Єрусалима.

Такі формулювання слід розуміти як пропозицію палестинцям мати свою столицю "в одному з поселень з іншого боку стіни", пише видання. Liberation також зауважує, що під час презентації 180-сторінкового документа не були присутні представники Палестинської Автономії, а лише прем'єр-міністр Ізраїлю.

Ще більш критичну статтю публікує газета Le Figaro. Її автор зауважує, що дипломатичною мовою план Трампа можна назвати карфагенським миром, коли переможець нав'язує свої умови переможеному.

Однак постає одразу декілька проблем, пише газета, По-перше, палестинців потрібно вмовити погодитись із планом, який не включає їхні ключові вимоги і передбачає "віддалений у часі й гіпотетичний суверенітет".

А по-друге, ізраїльському прем'єр-міністру потрібно якось вмовити націоналістів всередині країни, які не готові робити навіть найменші поступки палестинцям.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!