Культогляд: Чому на Заході аналізують феномен українського театру ДАХ?

Читайте в свіжому культогляді тижня:

  • На Заході аналізують феномен українського театру ДАХ
  • Режисер Сергій Лозниця пояснює, чому Росія приречена на повторення жахливої історії
  • Пулітцерівська премія для репера Кендріка Ламара стала історичною подією
  • Гурт ABBA знову возз'єднається, проте у дещо нетрадиційному форматі

Вистави від ДАХу як "ін'єкції для розуму"

ДАХ

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Британське видання присвятило статтю театру ДАХ, який збирає молодих митців аби передати переживання, надії та проблеми сучасних українців

"Наші вистави - ніби дзеркало, у якому показується все, що відбувається довкола", - описує свою творчість вихованка театру ДАХ і учасниця нового музичного проекту "ЦеШо" Маруся Іонова у розмові з Guardian.

Британське видання присвятило статтю українському авангардному театру режисера Владислава Троїцького, який збирає молодих митців аби передати переживання, надії та проблеми сучасних українців.

"У країні, що має справлятися з такими токсичними проблемами пострадянського періоду, як війна на сході, корупція, бідність та постійна економічна криза, ДАХ надає митцям простір, де вони можуть поміркувати над світом, що їх оточує і власним місцем і ньому", - пише The Guardian.

Особливо це актуально зараз, за умов збройного конфлікту між проросійськими сепаратистами та українською армією на Донбасі, додає газета.

"Люди розмірковують над своєю ідентичністю. Хто ми у національному і глобальному контекстах? Ми маємо з'ясувати це", - цитує видання іншу артистку "ЦеШо" Марічку Штирбулову.

У своїх виставах артистки використовують музичні інструменти, ляльки, яскраві костюми.

"Це спосіб очистити думки. Ми хочемо, щоб наша музика стала своєрідною ін'єкцією для розуму", - цитує The Guardian пані Іонову.

Газета нагадує, що театр ДАХ було засновано 25 років тому, невдовзі після розпаду Радянського Союзу.

За словами пана Троїцького, наразі в Україні багато креативної енергії, проте їй потрібен час, щоб кристалізуватися.

Лозниця: українці не хочуть прислухатися до Кремля

Лозниця

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Сергій Лозниця, коментуючи свій фільм "Лагідна" наголошує, Росія існує в системі "кримінального менталітету" і ця історія постійно повторюється

Трагедія Росії полягає в тому, що вона приречена повторювати свою історію, каже український режисер Сергій Лозниця в інтерв'ю Guardian.

"Пекло - не там, де відбуваються жахливі речі, а тоді, коли жахливі речі повторюються знову і знову", - цитує видання митця.

Коментуючи свою останню стрічку "Лагідна" за мотивами повісті Федора Достоєвського, в якій головна героїня їде до свого чоловіка, який відбуває покарання у в'язниці, режисер каже, що Росія існує в системі "кримінального менталітету" і ця історія постійно повторюється. Він додає, що в російському суспільстві були спроби замінити авторитарний режим на демократичний, але вони зазнали поразки.

"Змінити менталітет цілої нації доволі складно. Виникає питання: як дати належну освіту тим людям, які не хочуть бути освіченими", - каже він.

Революції в Україні, що відбувалися після розпаду Радянського союзу, пан Лозниця пов'язує з небажанням українців знову ставати частиною великої імперії.

"Вони (українці - Ред.) не хочуть прислухатися до наказів Кремля", - каже режисер.

Та попри це, страждають особисті стосунки між людьми, що викликає найбільший біль, додає він.

Сергій Лозниця завершив роботу над стрічкою "Донбас", прем'єрний показ якої відбудеться на 71-му Каннському кінофестивалі у травні.

Пулітцерівська премія для репера

Кендрік Ламар

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Кендрік Ламар став першим репером, який отримав Пулітцерівську премію

"Монументальна" перемога, "непересічний момент" в історії Пулітцерівської премії та визначна віха в історії хіп-хопу - так англомовні ЗМІ описали присвоєння реперу Кендріку Ламару престижної американської премії в галузі літератури, журналістики, музики та театру.

З часу заснування премії у 1917 році, нагороду за високі досягнення у музиці отримували в основному представники класичного жанру та джазу. 30-річний Ламар став першим виконавцем репу, який поповнив ряди лауреатів.

Репер отримав нагороду за свій останній альбом "DAMN", у якому через віртуозну добірку пісень з аутентичним текстом та динаміку музичного ритму передав труднощі, з якими сьогодні стикаються афроамериканці.

Для багатьох, ця нагорода стала символом падіння "гнітючої стіни музичної сегрегації", пише Forbes.

Washington Post зазначає, що рішення журі Пулітцерівської премії свідчить про визнання важливості репу, як найбільш значущої музики сучасності.

"Реп - найбільш значуща мова поп-індустрії сьогодні. Він показує життя американця у 21-му столітті", - пише видання.

Газета нагадує, що доробки Кендріка Ламара кілька разів номінувався на престижну музичну премію Ґреммі у номінації "Альбом року", проте нагороду репер так і не отримав. Тож на цю він точно заслуговує, підсумовує видання.

ABBA повертається з "аббатарами"

ABBA

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Фанати ABBA незабаром зможуть не тільки відвідати музей групи у Швеції, але й подивитися на "аббатарів"

Гурт ABBA знову возз'єднається, проте у дещо нетрадиційному форматі - у вигляді цифрових голограм, повідомляє TLocal Sweden.

Учасники квартету зі Швеції оголосили про розпад у 1982 році після тривалої успішної кар'єри у жанрі диско. А востаннє з'явилися на сцені разом у 1986 році (якщо не брати до уваги виступ на приватній вечірці у Стокгольмі торік).

Цього разу замість них у тур відправляться аватари, яких один з учасників гурту Бйорн Ульвеус охрестив "аббатарами".

Вони виконають один з хітів квартету під час триб'ют-шоу, над яким спільно працюють ВВС і NBC, пише видання.

"Це буде ABBA триб'ют-шоу, та у центрі уваги будуть…ті, кого я називаю "аббатарами". Це цифровий аналог ABBA зразку 1979 року", - цитує видання музиканта.

За його словами, такі технології застосовуватимуться вперше. Для роботи над проектом залучали фахівців з Кремнієвої долини, підсумовує The Local Sweden.

Огляд підготувала Тетяна Кирилюк, ВВС Моніторинг