Чи можуть вибори президента США закінчитися внічию?

Останнім часом справи у Дональда Трампа йдуть на диво добре. Як писав у четвер коментатор рішуче налаштованої проти Трампа Washington Post Філліп Бамп, перевага Гілларі Клінтон в ряді ключових штатах, які вагаються, "розвалилася або начисто випарувалась".

За словами Бампа, якби вибори відбулися зараз, вона б перемогла, але з мінімальною перевагою у вісім голосів в колегії виборників.

Одначе вибори пройдуть у вівторок. Якщо на той час котрийсь невеликий штат з чотирма голосами в колегії раптом перекинеться на бік Трампа, то обидва кандидати наберуть по 269 голосів, тобто на один менше, ніж 270, необхідних для перемоги.

У цьому випадку президента обиратиме Палата представників США, в якій кожен з 50 штатів матиме один голос. Для перемоги потрібно 26 голосів.

Зараз республіканці складають більшість в делегаціях 33 штатів, а демократи - всього 14. Делегації інших штатів розколоті навпіл.

У вівторок республіканці втратять частину голосів у палаті, але передбачається, що їм таки вдасться зберегти в ній більшість – нехай і куцішу, ніж зараз.

Значить, наступним президентом буде Трамп.

Згідно з 12-ю поправкою до Конституції США, віце-президента в разі нічиєї вибирає інша палата конгресу - Сенат.

У даному випадку він робитиме вибір між демократом Тімом Кейном і республіканцем Майком Пенсом. Зараз республіканці мають більшість і тут, однак у вівторок цілком можуть її втратити. Нова демократична більшість, очевидно, вибере Кейна, який є членом Сенату і має право голосувати за себе.

Якщо нижня палата зробить президентом Трампа, то вийде, що віце-президентом при ньому буде діяч іншої партії.

Дискусії, небезпечні для здоров'я

В останні дні перспектива бойової нічиєї породила кілька десятків статей у ЗМІ, які в «нормальний» рік навряд чи зацікавилися б цією темою настільки дружно, оскільки нічия зазвичай вкрай малоймовірна.

Але цей рік явно не нормальний. Виборчі перегони є настільки дивними, що спостерігачі не виключають найнесподіваніших варіантів – в тому числі і нічиєї.

Перегони незвичні у багатьох відношеннях. Наприклад, цього тижня ваш кореспондент проїхав путівцями околиці райцентру Ріверхед на Лонг-Айленді і майже не побачив на газонах селян передвиборчих плакатів з іменами любих їхньому серцю кандидатів.

У нормальний рік президентських виборів узбіччя доріг густо утикані цими плакатами, але зараз я не знайшов жодного, на якому б агітували за Клінтон, і бачив лише два Трампових, та й то незвично маленьких.

Точно так само на машинах майже немає наклейок з іменами кандидатів. Знайомий водій лімузина написав мені з Майямі, що практично не бачить подібної агітації і там. З огляду на нинішній спалах пристрастей, це несподівано.

Пристрасті тут настільки бурхливі, що біля дверей спортзалу лікарні міста Саутгемптона на Лонг-Айленді повісили велике рожеве оголошення: "З огляду на те, що у нас є пацієнти-сердечники, ми не можемо допустити в залі політичні дебати".

Адміністраторка лікарні Джессіка Святоча пояснила місцевій газеті, що повісила оголошення після того, як побачила, що пацієнти, які проходять реабілітацію після операцій на серці, на підвищених тонах обговорюють передвиборну кампанію.

"Останнє, що ми хочемо, - це підвищити у них рівень стресу і, відповідно, рівень кортизолу, - сказала Святоча. - Це призводить до порушення серцевого ритму і підвищення тиску".

Розрив скорочується

Як писав Бамп у Washington Post, у четвер якраз прорізався штат з чотирма виборниками, який може дати Трампу можливість зрівнятися з Клінтон.

Два опитування показали, що кандидати в президенти йдуть ніздря в ніздрю у Нью-Гемпширі. Його прізвисько - Гранітний штат, а на номерах тамтешніх автомобілів красується горде гасло: "Жити вільним або вмерти!"

З іншого боку, Клінтон продовжує лідирувати, хоч її перевага і поступово скорочується. На вечір п’ятниці вона складала в середньому 1,6%.

Утім, нагадують, що в останній вікенд перед виборами 2012 року у республіканця Мітта Ромні і Барака Обами було по 47%, але у вівторок Обама переконливо переміг.

Прихильники Клінтон окрилені математичною моделлю Прінстонського університету, яка дає демократці 99-відсоткову ймовірність перемоги.

В середині жовтня прозвучала гіпотеза, що якщо жоден з головних суперників не набере заповітних 270 виборників, то президентом теоретично може стати не один з них, а незалежний кандидат, колишній співробітник ЦРУ 40-річний Еван Макмаллін. Він балотується у себе в Юті, і в той момент, як здавалося, міг перемогти в цьому залізно республіканському штаті, що має шість голосів в колегії виборників.

Якби ніхто з кандидатів у президенти на набрав 270 голосів, то, згідно з Конституцією, Палата представників мала б робити вибір між трьома учасниками перегонів, які набрали найбільше голосів у колегії виборників – тобто між Клінтон, Трампом і Макмалліном.

Отож в такому разі не можна було б виключати сценарію, за якого палата б узяла й проголосувала не за перших двох, а за Макмалліна, який ніби як викликає менше негативних емоцій, ніж вони. Але останнє опитування показало, що Трамп вирвався в Юті вперед, і цікавий варіант з Макмалліном, схоже, наказав довго жити.