Доповідь ПАРЄ: умов для виборів на Донбасі немає

У звіті парламентської асамблеї Ради Європи про порушення прав людини в анексованому Криму і непідконтрольних Україні районах Донбасу вказано, що відповідальність за ситуацію має нести Росія.

У середу ПАРЄ на основі звіту має схвалити резолюцію щодо ситуації з правами людини у Криму і окремих районах Донбасу.

Документ підготувала доповідач Марілуіза Бек й затвердив комітет ПАРЄ з юридичних питань та прав людини.

Він вказує, що "ДНР" і "ЛНР" створювались, контролюються та підтримуються за участі Росії.

РФ заперечує участь своїх регулярних військ у конфлікті на Сході. Але її делегацію відсторонили від участі в роботі ПАРЄ через анексію Криму та конфлікт на Донбасі.

У звіті наголошують, що українська сторона також несе відповідальність за порушення прав людини у зоні конфлікту.

Особливу увагу в доповіді приділили порушенням прав кримських татар в Криму.

Доповідач відзначає, що безпекова ситуація на Донбасі дуже далека від умов для проведення виборів, як це передбачено Мінськими угодами.

Звіт ґрунтується на особистих поїздках представників ПАРЄ до Криму та по обидва боки лінії розмежування на Донбасі.

Порушення у Криму

"Асамблея різко засуджує анексію Криму РФ та російське військове втручання на Донбасі, що порушує міжнародне право та фундаментальні цінності Ради Європи", - йдеться у доповіді.

Авторка документу, який одноголосно затвердив профільний комітет, вказує, що прагнула бути "повністю об’єктивною", а не просто покладати вину на "обидві сторони".

"Корисно нагадати, хто є агресором, а хто жертвою агресії", - уточнює вона.

Ситуацію в Криму у звіті оцінюють як "атмосферу залякування, чому сприяють багато випадків гучних вбивств, викрадень та побиття, які залишаються непокараними".

"Симпатики або підозрювані у симпатії до України є об’єктами різних форм залякування та переслідування", - наполягає авторка у висновках. При цьому бажання правоохоронців розслідувати такі випадки ставиться під питання.

Особливу увагу вона звертає на кримських татар, які стали "жертвами великої кількості репресивних заходів".

Тут згадується російська заборона меджлісу, закриття кримськотатарського телеканалу та переслідування культурних та політичних лідерів народу.

"Саме існування кримських татар як окремої етнічної та культурної спільноти під загрозою", - йдеться у документі.

"ЛНР" та "ЛНР"

І у звіті, і в проекті резолюції ПАРЄ є жорстке формулювання про роль Росії у конфлікті на Донбасі.

"Самопроголошені народні республіки Донецька і Луганська створені, підтримувані та ефективно контрольовані РФ, не є легітимними згідно з українським або міжнародним правом", - вказує доповідачка.

Вона нагадує, що біля лінії розмежування досі тривають обстріли.

Спостерігачі ОБСЄ, як відзначають у документі, стикаються з обмеженнями у роботі, "переважно з боку озброєних груп "народних республік".

"Спостерігачі ОБСЄ зафіксували багато обстрілів, аналіз кратерів яких вказує на їх походження з контрольованих бойовиками територій", - наголошується у звіті.

У доповіді вказується, що на Донбасі досі є випадки позасудових вбивств, незаконних арештів, тортур. Хоча зараз подібна практика не так поширена, як у найгарячіший період конфлікту.

Доповідачка вказує, що у міжнародних правозахисних організацій є <link type="page"><caption> задокументовані випадки таких дій також і українською стороною, зокрема СБУ</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/09/160830_ssu_secret_prison_vc" platform="highweb"/></link>. Тут же вона вказує, що влада України вже має приклади розслідування таких випадків.

В ПАРЄ назвали легітимним право України запобігати зловживанню з соцвиплатами на Донбасі, зокрема отриманням в "ДНР" та "ЛНР" двох виплат. Проте наполягають, що припинення життєво важливих виплат не може тривати довго.

З іншого боку, у звіті нагадується, що, за міжнародним правом, "фактична влада та російські керманичі відповідальні за безпеку та добробут населення на контрольованій де-факто території".

У доповіді звертають увагу на відсутність у населення у зоні конфлікту доступу до ефективного правосуддя.

Новостворені суди у "ДНР" та "ЛНР", на думку доповідачки, не є легітимними та незалежними структурами.

Проблему з доступом до судового захисту мають і деякі мешканці контрольованих Україною територій Донбасу, додають у звіті.

Мінськ і вибори

Доповідачка ПАРЄ наполягає, що наразі єдиним шляхом розв’язання конфлікту є Мінські угоди. Тому обидві сторони мають їх виконувати.

Проте тут же вказується, що у нинішньому вигляді вони конфлікт не вирішили, а тільки частково заморозили.

Марілуіза Бек наголошує, що вибори на неконтрольованих територіях Донбасу є важливими для миру, але умов для голосування немає.

"Потрібні умови достатньої безпеки протягом кампанії та голосування, а вони далеко не досягнуті", - зауважили у звіті.

Доповідачка навела приклад, що ОБСЄ не могла гарантувати безпеку навіть делегації ПАРЄ під час візиту у "республіки".

На думку представниці ПАРЄ, спочатку там мають відновити легітимну владу та верховенство права, а це потребує українського контролю кордону з Росією.

"Чесні вибори потребують свободи слова для "проукраїнських" та "проросійських" ЗМІ, що важко уявити без встановлення українського закону та правопорядку", - зауважує вона.

Загалом у доповіді вказують на важливу роль Європейського суду з прав людини. Він може розглядати справи щодо порушень прав на Донбасі і в Криму.

Марілуіза Бек також нагадує, що військової злочині під час конфлікту може розглянути Міжнародний кримінальний суд. Україна визнала його юрисдикцію щодо міжнародних злочинів на своїй території, вчинених з 21 листопада 2013 року.