Річниця блокади Криму: "Нам допоможе Аллах і міжнародна спільнота"

Цієї суботи на Чонгарі активісти провели акцію, присвячену річниці початку громадянської блокади півострова.

Автоколона з більш ніж півсотні авто, яку сформували на трасі під Новоолексіївкою у Херсонській області, з українськими і кримськотатарськими прапорами проїхала до пункту пропуску на Чонгарі.

Машини зупинилися біля бази кримськотатарських активістів "Аскер". Вони разом з "Правим сектором" організували цивільне спостереження за рухом на адмінкордоні з анексованим Кримом.

Далі учасники маршу вийшли з машин, розгорнули кримськотатарський прапор і з вигуками "Millet! Vetan! Qirim!" ("Нація! Батьківщина! Крим! - Ред.) "Аллаху Акбар", "Слава Україні" й попрямували у бік лінії адміністративного кордону.

Прикордонники зупинили їх за кілька десятків метрів до останнього українського блокпосту.

Вперед пропустили тільки Рефата Чубарова, лідера меджлісу кримськотатарського народу, і Ленура Іслямова, керівника штабу цивільної акції "Блокада Криму" разом з кримськотатарським телеканалом ATR. Там вони звернулися до тих, хто зараз перебуває в Криму, зі словами підтримки.

Читайте також:

"Просив їх ще протриматися, оскільки ми робимо все для того, щоб повернутися на свою землю і об'єднатися з ними", - пояснив пан Чубаров, повернувшись вже до колони активістів.

Після звернення Чубаров і Іслямов повернулися до активістів і провели невеликий мітинг. Учасники співали гімни України і кримських татар.

З боку російського блокпосту, який знаходиться за кілька десятків метрів від українського, спостерігали російські телекамери.

Оператори встановили їх на кузові військової вантажівки, яку російські силовики привезли у цей день на блокпост. Також було видно цивільних, які очікували закінчення заходу, щоб пройти через блокпост - на час акції КПП "Чонгар" припинив роботу.

Згодом колона активістів повернулася до штабу добровольчого угруповання "Аскер". Там вони запустили в небо повітряні кулі жовтого і блакитного кольору з листівками всередині, а також петардами з жовто-синім димом.

Спільна біда

Для кримських татар блокада - один зі способів опору проти анексії, поки російська влада, як вони стверджують, продовжує переслідувати кримських татар в Криму.

Сам меджліс у квітні цього року рішенням "прокурора Криму" Наталії Поклонської потрапив у список екстремістських організацій.

Зараз вісім членів меджлісу є персонами нон-ґрата в Криму. На голову меджлісу Рефата Чубарова, а також на лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва заведені кримінальні справи у зв'язку з блокадою Криму, їм заборонений в'їзд до Росії.

"Блокада для мене дуже важлива. Ми захищаємо свою Батьківщину, свою землю, - каже 81-річна Аділє. - І ми цього доб'ємося. Своїм чесним, справедливим і мирним шляхом. Війни ми не хочемо. Нам допоможе Аллах і міжнародна спільнота".

Аділє разом з дітьми живе в Сімферопольському районі і спеціально приїхала на Чонгар підтримати акцію. Вона була тут і рік тому. Каже, що жити в Криму стало небезпечно.

"Мене діти лають – що, мовляв, мене скоро заарештують. Я кажу, нехай заарештують, я не боюся, мені 81 рік. Я говорю правду", - розповідає Аділє, поки ми йдемо до бази "Аскера". У неї в руках прапор кримськотатарського народу. Весь марш вона була в авангарді колони, разом з членами "Правого сектору" і "Аскера".

"Ця акція - наш борг як народу", - кажуть Аліє і Мустафа Велієви. Вони живуть неподалік, у селі Стрілковому, вже майже сорок років. Коли вони спробували повернутися в Крим у 1968, їхні сім'ї не пустили, тому вони були змушені оселитися на материковій Україні та обрали Стрілкове. Звідти, кажуть, видно Крим і навіть гори.

"Це моя громадянська позиція. Я її нікому не нав'язую, я вибрала її. Так висловлюю свій протест окупації Криму", - говорить Аміна, кримськотатарська активістка, яка весь цей рік перебувала на Чонгарі.

Вона, як і багато інших учасників акції, вважають, що блокаду знімати не можна і потрібно йти тільки вперед.

Акцію приїхали підтримати не тільки кримські татари. Були люди з Києва, Запоріжжя, Мелітополя, Херсона. Вони кажуть, що з кримськими татарами у них "один ворог", тому що на півострові масово переслідують не тільки за віру, а й усіх тих, хто не згоден з російською владою.

Але не всі погоджуються з блокадою. Жительки міста Генічеська кажуть, що підтримують перехід Криму під контроль РФ.

"Крим - молодці, все що я можу сказати. Я теж туди хочу. Тому що це не Порошенко", - каже одна з жінок, що не підтримали блокаду. Вона розповіла, що її діти, які жили у Донецьку, були вимушені бігти звідти, коли розпочалась війна.

"Ми за свою країну, але тільки де вона, ця країна", - каже інша жінка, яка відмовились називати себе.

Незадоволені були й ті, кому довелось чекати на адмінкордоні з Кримом.

"Там повна тиша. Усім подобається. А ви тут ходите. Ми хочемо у тиші жити, а не ось це", - обурилася жінка, яка мешкає у Криму.

"Люди мають право на акцію. Волевиявлення. Просто хочеться додому потрапити", - каже інша жінка, яка теж очікувала, коли пункт пропуску "Чонгар" знову відкриється.

Сіра зона

Тільки цього вересня Верховна Рада проголосувала за рекомендації щодо стратегії повернення півострова під контроль України. Але самої стратегії досі немає.

Документ включає в себе рекомендації президенту України підготувати зміни до Конституції і законів й внести їх на розгляд парламенту.

Йдеться про позбавлення спеціального статусу Севастополя, а також про визнання кримських татар, караїмів і кримчаків корінними народами України.

Рада рекомендувала президенту також змінити назву "АР Крим" на "Кримськотатарську АР". Окрім того, президент має створити консультативно-дорадчий орган з питань "деокупації і реінтеграції Криму".

Рекомендації складалися на основі парламентських слухань у червні цього року, на проведенні яких наполягли якраз активісти.

Те, що тема Криму і кримськотатарського народу залишається на загальнонаціональної та міжнародної порядку денному, учасники блокади вважають своєю заслугою.

Виступаючи на 71-ій Генасамблеї ООН в Нью-Йорку, президент Порошенко закликав не визнавати легітимність виборів до Держдуми РФ в анексованому Криму. Він підкреслив, що Крим став "сірою зоною, де не дотримуються права людини".

Активна фаза блокади призупинилася ще 16 січня - після того, як активісти домоглися рішення Кабміну про обмеження поставок окремих товарів з України в Крим. Проте йти з адміністративного кордону вони не збираються.

Серед кроків, запланованих організаторами акції, - створити батальйон "Крим", в якому будуть проходити службу кримські татари. Пан Іслямов хоче, щоб батальйон отримав номер військової частини. Матеріали щодо цього вже передали президенту України та голові МВС Арсену Авакову.

"Ми не збираємося зараз чи завтра йти воювати у Крим, але готуватися повинні до цього", - заявив Ленур Іслямов.

Серед політичних кроків Рефат Чубаров називає визнання виборів до Держдуми, які відбулися 18 вересня, нелегітимними на рівні міжнародної спільноти.

"Коли повернеться Крим, це буде початок руйнування тоталітарної Росії", - заявив Чубаров на Чонгарі.