Рада про майбутнє Криму: кримськотатарська автономія

Верховна Рада рекомендувала президенту змінити Автономну Республіку Крим на Кримськотатарську Автономну Республіку, позбавити Севастополь спеціального статусу і визнати кримських татар, караїмів та кримчаків корінними народами України.

Про це йдеться у рекомендаціях парламентських слухань на тему стратегії реінтеграції Криму та Севастополя, затверджених парламентом у четвер.

Крім того, у документі сказано, зокрема, про розробку нової Конституції Криму, ухвалення закону про колабораціонізм на півострові та створення Державної стратегії деокупації Криму.

Експерти оцінюють ухвалений документ неоднозначно і кажуть, що інструмент парламентських слухань в Україні не завжди призводить до реальних змін у політиці.

"Робота безсистемна"

Парламентські слухання з кримського питання відбулися ще в червні цього року, однак депутати затвердили їхні рекомендації тільки цього четверга.

Вагому частину документа займає перелік втрат України від анексії Криму, а також перелік пов’язаних із нею правових актів, що їх ініціював Київ, зокрема на міжнародній арені. Крім того, депутати констатують випадки порушення прав мешканців Криму фактичною владою на півострові.

Документ дає не надто високі оцінки діям офіційного Києва на "кримському напрямку".

"До цього часу органи державної влади України не мають єдиної стратегії та узгодженого плану спільних заходів, спрямованих на деокупацію та реінтеграцію в Україну тимчасово окупованої території АРК і міста Севастополь, а також критеріїв оцінки ефективності своєї діяльності щодо реалізації цих завдань", - йдеться у рекомендаціях слухань.

Під час самих слухань лунали і ще різкіші репліки на адресу влади.

"Робота по Криму, хлопці, безсистемна: хто що придумає, те й робить. Міністерство наплодило служб… А що таке глава служби? Людина, за рангом нижча від заступника міністра. У країни забрали 20% території, а у нас держслужби. Засобів нема, повноважень нема, ні фіга нема. Чим він може управляти?" - обурювався на червневих слухань депутат парламенту від пропрезидентського "Блоку Петра Порошенка", кримчанин Сергій Куніцин.

Відтак Рада рекомендувала уряду розробити та подати до парламенту закону про Державну стратегію деокупації та реінтеграції Криму та Севастополя в Україну. У перспективі ця стратегія має перетворитися на загальнодержавну програму з належним фінансуванням відповідних заходів.

204 кримчаки

Інша рекомендація Ради спрямована до президента. Його закликали розглянути можливість створити консультативно-дорадчий орган із питань деокупації та реінтеграції Криму.

Цей орган, згідно з документом, має, зокрема, розробити та внести до Ради зміни до Конституції, спрямовані на "оптимізацію адміністративно-територіального устрою на тимчасово окупованій території Кримського півострова". Внести їх до Ради, на думку депутатів, має сам президент.

"При цьому місто Севастополь має бути позбавлене в Основному Законі спеціального статусу… Крім того, доцільно розглянути питання зміни статусу Автономної Республіки Крим на Кримськотатарську Автономну Республіку", - йдеться у рекомендаціях.

Окремо у змінах до Конституції має бути передбачене визнання кримських татарів, караїмів та кримчаків корінними народами України, значиться у документі.

У ході червневих слухань тема корінних народів піднімалася їхніми представниками неодноразово.

"Без повернення Криму кримськотатарський народ просто прямує у небуття", – говорив депутат від БПП, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

"Кримчацький і караїмський народи перебувають у плачевному стані, оскільки їх дуже мало. Кримчаків у Криму 204 людини, і вони не можуть самостійно захищати свої права без вашої допомоги", - переконував депутатів Ради рекомендувати надати малим народам Криму статус корінних віце-президент Фонду досліджень та підтримки корінних народів Криму В’ячеслав Ломброзо, кримчак за національністю.

"Окупаційний аусвайс"

Окремо депутати закликали Кабмін розробити проект закону про колабораціонізм та люстрацію в Криму та Севастополі.

У ньому, на думку депутатів, має йтися про невідворотність покарання для людей, які "своїми діями допомагали окупації Російською Федерацією території АРК, перейшли на роботу в органи державної влади РФ та маріонеткового окупаційного режиму або в інший спосіб активно підтримували окупантів".

Водночас депутати надіслали сигнал тим мешканцям Криму, які, "з метою забезпечення виживання себе особисто та своїх сімей" прийняли громадянство Росії. У законі про колабораціонізм повинно значитися, що цей крок не тягнутиме за собою жодних негативних наслідків після "деокупації" півострова, вважають парламентарі.

"(Потрібно) припинити залякувати кримчан відповідальністю за наявність другого російського паспорту. В умовах, коли влада не змогла захистити своїх громадян, отримання цього окупаційного аусвайса стало практично неминучим для виживання на окупованій території", - говорив про це на слуханнях голова правозахисної організації "Сила права", колишній депутат парламенту Андрій Сенченко.

"Можуть бути нюанси"

Опитані ВВС Україна експерти стримано оцінили можливі наслідки ухваленого в четвер рішення.

"Парламентські слухання – це один з найменш ефективних інструментів парламентської роботи", - каже політолог Володимир Фесенко.

"Досвід показує: в абсолютній більшості випадків парламентські слухання якогось серйозного ефекту не приносять. У більшості випадків – це спосіб випустити пару, зняти напругу, проговорити тему", - додає він.

Із ним погоджується директор програм "Рада" USAID Ігор Когут. За його словами, потенційно потужний інструмент парламентських слухань в українських реаліях перетворився на "другорядну подію".

Утім, Володимир Фесенко зауважує, що шанс на реалізацію напрацювань слухань – чи принаймні їх частини – з’являється тоді, коли в політикумі є суб’єкт, напряму зацікавлений у цьому. У випадку Криму, продовжує він, йдеться як мінімум про президента, який, за словами експерта, не дасть кримській темі затихнути.

Тому, каже політолог: "З Кримом – це особлива ситуація. Подивимося, як вона розвиватиметься. Можуть бути нюанси".

А учасники червневих слухань, схоже, задоволені уже тим фактом, що проблему Криму нарешті системно обговорили на найвищій трибуні країни, а тим більше – що за ухвалення дещо радикальних рекомендацій, хоч і не з першого разу, вдалося зібрати підтримку більшості депутатів Ради.