Верховна Рада не визнає новообрану Думу

Верховна Рада вирішила не визнавати легітимність недільних виборів до Державної Думи Росії.

За таке рішення проголосували 264 депутати українського парламенту.

У постанові, ухваленій щодо цього, йдеться про те, що Рада не визнає результатів та юридичних наслідків виборів до Думи та, відповідно, її складу, повноважень, актів та рішень.

Причиною цього рішення автори постанови, троє депутатів від "Народного фронту", назвали незаконне проведення виборів "на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя".

ЄС та низка західних держав уже заявили, що не визнають законність виборів Думи у Криму. Однак вони утрималися від жорстких оцінок стосовно виборів в цілому.

"Юридично нікчемні"

Українські депутати зазначають, що на "окупованій території" у неділю проводилися вибори 225 депутатів за пропорційною системою і чотирьох (за кількістю виборчих округів) – за мажоритарною.

Відповідно, роблять висновок автори постанови, більша частина від конституційного складу Держдуми обрана "у неконституційний спосіб, відповідно, результати виборів є юридично нікчемними".

Верховна Рада своїм документом оголосила про нелегітимність усієї нижньої палати російського парламенту, а також усіх її ухвалених у майбутньому актів та рішень.

Крім того, парламент звертається до парламентів іноземних держав, а також парламентських асамблей та міжнародних організацій з закликом не визнавати легітимності Думи, її складу, повноважень та рішень.

"Посилити позицію"

Думки щодо того, які практичні наслідки матиме ухвалена у вівторок заява, розходяться.

"Це ще один сигнал, який покаже, що Верховна Рада не діятиме гібридними методами", - заявила каналу "112" керівниця парламентського комітету з питань іноземних справ Ганна Гопко.

Водночас депутатка від "Народного фронту" Тетяна Чорновол в кулуарах Ради сказала, що постанова, ініційована її колегами по фракції, "не матиме жодного практичного наслідку".

Керівник Департаменту комунікацій МЗС України Олексій Макеєв запевнив, що "меседжі" цієї постанови "будуть донесені до всіх столиць нашими дипломатами".

Він утримався від того, аби прогнозувати практичні наслідки цього рішення для української політики.

"Ми будемо використовувати цю заяву для того, щоб посилити свою переговорну позицію", - резюмував пан Макеєв.

Перший віце-спікер Ради Ірина Геращенко сказала, що для депутатів відтепер почнеться "ключова робота": у міжпарламентських асамблеях, у роботі яких вони братимуть участь, вони повинні будуть переконувати своїх колег не визнавати легітимність російської делегації.

"Ця задача має нас об'єднати", - констатувала вона.

Вибори в Криму

Міжнародна спільнота не визнала анексію Криму Росією навесні 2014 року. У переддень недільних виборів до Думи низка західних країн заявили, що не визнаватимуть волевиявлення на території півострова та не відправлятимуть туди спостерігачів.

Офіційний Київ оголосив, що через окупацію Криму Росією вважає проведення виборів в приміщеннях дипломатичних і консульських представництв РФ неможливим. Утім, попри протести активістів, голосування громадян Росії у приміщенні київського консульства РФ таки відбулося.

Після завершення виборів ЄС, Велика Британія, Польща, Канада та інші країни заявили, що не визнають виборів у Криму. Проте від західних держав не лунало заяв про нелегітимність російських виборів у цілому.

Росія вважає приєднання Криму в 2014 році повністю законним, а президент Володимир Путін говорив, що "питання Криму є закритим".