Попри наплив мігрантів Меркель далеко до нокауту

"Меркель загрожує нокаут", - кричить заголовок статті в одному британському таблоїді, автор якої передрікає, що політичне майбутнє німецького канцлера "висить на волосині".

"Зростає хор голосів за відставку Ангели Меркель", - повідомляє інший британський таблоїд.

Однак обидві ці статті написали англомовні журналісти, що перебувають за межами Німеччини.

І обидва автори на підтвердження своєї думки про те, що пані Меркель на посаді канцлера лишились лічені дні, наводили репортаж на одному з російських каналів про протест крайніх правих у Берліні. Ані даних опитувань, ані інших свідчень. Лише це відео.

Цілком можливо, що автори цих статей вірили в те, що писали. За межами Німеччини їхня точка зору виглядає цілком логічною.

Політика Ангели Меркель призвела до того, що Німеччина прийняла понад мільйон мігрантів, в основному з Близького Сходу. Через рік після цього напливу мігрантів у Німеччині відбулися жорстокі ісламістські напади, скоєні мігрантами. Звичайно, над кабінетом Меркель мала нависнути якась загроза.

Але проблема в тому, що факти свідчать про протилежне. Майже 70% жителів Німеччини не бачать прямого зв'язку між нещодавніми нападами і міграційною політикою Меркель. Ці напади майже ніяк не позначилися на рівні підтримки її правоцентристського Християнсько-демократичного союзу, і важко уявити, що якась інша політична сила зможе скинути ХДС і очолити німецький кабінет.

Так, особистий рейтинг Ангели Меркель знизився, але майже половина виборців Німеччини, що підтримують різні політичні сили, кажуть, що хочуть бачити її на посаді канцлера. У неї просто немає насправді серйозних суперників: ліва опозиція слабка, а антиіммігрантська "Альтернатива для Німеччини" загрузла у внутрішніх чварах.

Як показує історія, саме за часів кризи проявляються сильні сторони Ангели Меркель. Вже не раз коментатори передрікали їй політичну смерть, але, наче Фенікс, вона щоразу відроджується з попелу.

Від "брекзиту" до кризи в єврозоні - саме в Ангелі Меркель бачать лідера, здатного зберегти холодну голову і знайти вихід.

Певною мірою це можна застосувати й до теперішньої ситуації. Спочатку дехто звинуватив її в тому, що вона занадто зволікала з відповіддю. Відразу після бійні у Мюнхені, в результаті якої загинули дев'ять осіб, президент Франції Франсуа Олланд виступив із засудженням цього "жорстокого акту ісламістського терору". Деякі задавалися питанням: "Чому такі заяви робить французький лідер, а не наш канцлер?"

Однак незабаром з'ясувалося, що трагедія в Мюнхені не була актом ісламістського терору. Цю стрілянину в дусі масових вбивств у США скоїв народжений у Німеччині підліток із пошкодженої психікою, схиблений на крайньо правих екстремістських ідеях.

І в цьому-то й справа. Незважаючи на кричущі заголовки, Німеччині - на відміну від Франції - поки не довелося пережити великого нападу, скоєного ісламістами.

У двох недавніх нападах, відповідальність за які взяло на себе екстремістське угруповання "Ісламська держава" - напад афганського біженця з ножем і сокирою на пасажирів поїзда в Баварії і самопідрив, влаштований сирійським біженцем біля бару у Ансбаху - було багато поранених, але не було убитих.

Це не означає, що міграційна політика пані Меркель і її кабінету не викликає у Німеччині палких суперечок. Люди побоюються нових нападів і відчувають дедалі більший дискомфорт з приводу напливу мігрантів. Наступного року в Німеччині відбудуться загальні вибори, і всі суперники Ангели Меркель - як справа, так і зліва - спробують використати цю ситуацію на свою користь.

Лунають заклики ретельніше перевіряти тих, хто просить притулку, і висилати тих, кому у притулку відмовляють - незалежно від того, чи йде у них на батьківщині війна, чи ні. Почитайте німецьких користувачів соцмереж - багато хто з них не шкодує слів для лютої критики канцлера.

Але жоден з провідних німецьких політиків не пропонує припинити приймати біженців з охоплених війною країн. А деякі ліві взагалі критикують Меркель за те, що вона недостатньо, на їхню думку, допомагає мігрантам.

Дискусія щодо мігрантів, яка розгорнулася у провідних німецьких ЗМІ, далека від панікерства. Наймасовіша німецька газета, таблоїд Bild, виступає борцем за права біженців. А багато міністрів, які зазвичай не гребують жорсткими висловлюваннями, застерігають від того, щоб зробити мігрантів цапом-відбувайлом.

Звичайно, нові напади або великий теракт можуть порушити цей статус-кво. І деяких вже зараз турбує, що консенсус, який склався у мейнстрімі, не дає провести повноцінне обговорення реальних проблем, пов'язаних з міграцією.

Позиція, обрана провідними німецькими політиками, викликає й інше питання - про відповідальність уряду. Чи повинна вона самостійно формувати політику, чи дослухатися до громадської думки?

Стиль правління Ангели Меркель можна описати як "довіртеся нам, ми знаємо, як краще". У наше століття референдумів і панування соцмереж це - не наймодніший підхід. Але вона не йде за модою, вона виступає у ролі лідера. Не всі з нею згодні, і такий підхід не позбавлений ризиків. Але пані Меркель не звикла змінювати свою позицію. І не має наміру цього робити й цього разу.