Схід і Захід ЄС після "брекзиту" потягнуло в різні боки

Після британського референдуму країни-засновники ЄС і країни-новачки з Вишеградської групи виступили з діаметрально протилежними пропозиціями щодо стратегії розвитку Євросоюзу: перші мають бажання продовжувати політичну інтеграцію, другі закликають сконцентруватися на економіці.

У заявах, з якими виступили на початку тижня Німеччина і Франція, а також керівники Вишеградської четвірки - Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини - важко знайти прямі і різкі розбіжності. Cкоріше це виглядає як різне акцентування в межах загального для всіх плану дій.

Але європейські політики і преса, які звикли розшифровувати багатослівні і узагальнені формулювання, розтлумачили ці заяви так: Франція і Німеччина, передчуваючи вихід потужного опонента, пропонують з новими силами взятися за перетворення ЄС на супердержаву, а Польща з союзниками закликають забути про супердержаву і зайнятися виключно розвитком економіки.

Міністри закордонних справ Німеччини і Франції Франк-Вальтер Штайнмайєр і Жан-Марк Ейро у спільному листі-зверненні до інших країн ЄС пропонують всім бажаючим країнам ЄС укласти новий "Європейський договір про безпеку" і рухатися до створення, зокрема, деяких загальних оборонних структур, включно з морськими силами.

Пропозиції Франції та Німеччини містять чітко скоординовану спільну міграційну політику з пропорційними квотами на приймання біженців, а також розширення повноважень Європейської прокуратури (European public prosecutor's office): вона наразі займається лише фінансовою безпекою ЄС, а Німеччина і Франція пропонують доручити їй боротьбу з тероризмом і організованою злочинністю.

Поглиблення інтеграції

"Франція і Німеччина просуватимуть інтегровану політику ЄС у сфері зовнішніх зносин та безпеки з використанням усіх наявних у ЄС політичних інструментів", - пишуть Штайнмайєр та Ейро.

Німецький і французький міністри пропонують зайнятися і економікою - зокрема, зміцненням Європейського монетарного союзу - але і тут роблять наголос на все більш жорсткій координації економічної та податкової політики.

В цілому пропозиції Німеччини і Франції - це не щось принципово нове, а розвиток сучасної стратегії ЄС.

Франк-Вальтер Штайнмайєр і Жан-Марк Ейро пишуть, що всі ці заходи мають стати відповіддю на розчарування частини громадян європейським проектом, одним з проявів якого і став результат референдуму в Британії.

Лідери держав Вишеградської групи та деякі їхні однодумці вважають, що це якраз не та відповідь, на яку чекають громадяни.

"Розмови про миттєву інтеграцію не мають сенсу. Безглуздо у такий спосіб намагатися відповісти на те, що сталося у Британії, - сказав у понеділок журналістам міністр закордонних справ Чехії Любомир Заоралек. - Ми бачимо, що громадська думка відстає від процесів інтеграції, суть цих процесів публіці не роз'яснювали".

Прем'єр-міністри Чехії, Польщі, Угорщини та Словаччини, порадившись у понеділок у Празі, заявили, що Євросоюз має стати "Союзом довіри".

"Поверніться до меж мандату"

"Довіру необхідно відновити на всіх рівнях. Реальні побоювання наших громадян мають бути краще висвітлені (у політиці). Національні парламенти мають бути почуті. Інститути Європейського Союзу мають діяти чітко у межах своїх завдань і мандатів", - так голови урядів Вишеградської групи сформулювали своє несприйняття спроб будівництва супердержави під керівництвом Єврокомісії та інших центральних органів ЄС.

"Замість нескінченних теоретичних дискусій на тему "більше Європи" або "менше Європи" нам слід зосередитися на "кращій Європі". Союз має зосередитись на практичному перезапуску процесу зближення. Для цього Союз має використати всі ключові інструменти: гармонізацію, підтримку інвестицій, підтримку інновацій, завершення створення єдиного ринку енергії і цифрових послуг, просування вільної торгівлі і свободи пересування, а також зміцнення ринку мобільної робочої сили зі створенням перспективних робочих місць", - закликають до наголосу на економіці Беата Шидло, Віктор Орбан, Богуслав Соботка і Роберт Фіцо.

Міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський у понеділок сказав журналістам, що прем'єр Беата Шидло на саміті ЄС у вівторок-середу викладе колегам пропозиції Польщі щодо "життя після брекзиту".

"Це доволі радикальні пропозиції. Ми подумуємо про новий Європейський договір і про те, щоб надати більше владних повноважень Європейській раді, а не Єврокомісії", - пояснив пан Ващиковський.

Європейська рада - це регулярні наради високопосадових представників країн ЄС, Єврокомісія ж - уряд Євросоюзу - складається з чиновників (також делегованих усіма країнами ЄС), які працюють на постійній основі.

Чимало критиків Євросоюзу у його теперішньому вигляді кажуть, що саме діяльність Єврокомісії створює у частини мешканців ЄС відчуття непідзвітності влади Євросоюзу та їхньої відірваності від простих громадян. У Єврораді ж засідають обрані цими громадянами голови держав і урядів.

Офіційної інформації, чи виступила Шидло на саміті зі своїми пропозиціями, як на них відреагували лідери інших країн ЄС, з Брюсселя у середу не надходило.

Нічого принципово нового у пропозиціях обох таборів немає - ці їхні погляди на шляхи розвитку ЄС відомі давно, і сторони лише використали такий "струс", як "брекзит", для того, щоб нагадати про них.

Розподіл сил

Німеччина і Франція (і їхня союзниця Італія), очевидно, мають у ЄС більшу вагу, ніж чотири країни Вишеграду. При цьому країни Вишеграду, як супротивники перетворення ЄС на супердержаву, втрачають потужного союзника в особі Британії.

Але прихильники і тієї, і іншої позиції є у всіх країнах Євросоюзу, причому конфігурація таборів може змінюватися залежно від результаті виборів в окремих країнах.

Вищі посадовці Євросоюзу щодо свого ставлення до останніх маніфестів Німеччини-Франції та Вишеградської групи поки що не висловилися.

"Це перший обмін думками двадцяти семи лідерів після британського референдуму, і робити висновки зарано, - сказав очільник Європейської Ради Дональд Туск у середу після першого неофіційного засідання саміту без участі британського прем'єра. - Тому ми почали політичне обговорення майбутнього ЄС із 27-ма державами, і зустрінемося 16 вересня в Братиславі, щоб продовжити перемовини".

Посадовці ЄС в будь-якому випадку зв'язані документами Євросоюзу, а в цих документах вказано, що обов'язком всіх країн ЄС є прагнення до постійного і всебічного поглиблення інтеграції. Це якраз один з пунктів, щодо якого прем'єр-міністр Кемерон торгувався з ЄС в лютому, перед тим, як призначити дату референдуму. Торгувався успішно: ЄС підтвердив, що звільняє Британію від цього обов'язку.