Чому в Яготині не хочуть біженців

У Яготині на Київщині тривають протести місцевих мешканців, які вже кілька місяців виступають проти відкриття тут пункту тимчасового розміщення для біженців.

Планується, що у притулку, який вже майже готовий до відкриття, житимуть більше двохсот іноземних мігрантів.

Хоча через протести та спротив місцевих політиків і чиновників, проект може так і залишитись нереалізованим.

Спірний притулок

"Євросоюз тицьнув на карті та потрапив на Яготин", - каже Лариса Бірюкова, активістка місцевої громадської організації "Червоний Хутір", обурена відкриттям ПТРБ. Вона була однією з перших, хто почав говорити, що біженці в місті не потрібні.

"Нас ніхто не питав навіть, поставили перед фактом. Ми в грудні випадково дізналися тільки. Вибори пройшли в жовтні 2015 року - де в програмі хоч одного депутата про біженців було?" - каже Бірюкова.

Відкрити ПТРБ у Київській області запланували давно. Ще у 2003 році Державний комітет у справах національностей та міграції вирішив перепрофілювати недобудовану будівлю гуртожитку чорнобильського медучилища та віддати його міграційній службі для облаштування в ньому центру для біженців.

Україна взяла на себе таке зобов'язання, коли приєдналась до конвенції ООН про статус біженців.

"Шукали у Київський області якісь об'єкти, вибір впав на Яготин. Об’єкт нам передали на баланс як пункт тимчасового розміщення біженців. Він був недобудований, але з усіма необхідними документами", - розповідає Наталія Науменко, директор департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства.

"Об'єкт в Яготині проходив окремим рядком у низці документів з євроінтеграції. Мабуть, мова йде про виконання зобов'язань перед ЄС. Вирішили ПТРБ добудувати прискорено, щоб показати, що робимо те, що обіцяли", - каже правозахисник Максим Буткевич, співкоординатор проекту "Без кордонів".

Він додає, що громадські організації критикували Яготин як не найкраще місто з точки зору інфраструктури та перспектив для інтеграції.

Але такий пункт потрібний саме в Київській області, тому що найбільше шукачів притулку саме у Києві.

"Такі пункти не будують на кордоні, та у Києві такий об'єкт будувати дорого виходить. Наскільки я розумію, шукали об'єкт у Київської області, щоб було зручне транспортне сполучення", - пояснює пані Науменко.

Дізналися зі ЗМІ

За десять років із місцевим населенням не вели інформаційної та освітньої роботи у зв'язку з відкриттям центру для біженців.

Непрофесійне, на думку правозахисника Буткевича, і "заряджене мовою ненависті і ворожнечі" висвітлення теми мігрантської кризи в українських ЗМІ, сформувало благодатний ґрунт для спекуляцій і появи ксенофобських настроїв у Яготині.

Наприклад, 28-літня медсестра Вікторія, яка зараз доглядає за дітьми, боїться, що біженці почнуть вбивати та ґвалтувати людей.

"Вони закутують своїх жінок, а ми будемо в спідничках ходити. Нападуть ще", - турбується жінка.

"По-перше, вони не нашої віри. По-друге, ми хочемо жити спокійно. У мене сьогодні садок закрили через цю всю ситуацію. А потім взагалі закриють, перенесуть садок, щоб їм тут спокійно було?" - питає Юлія, молода жінка, що прийшла з чоловіком на протест під ПТРБ.

Багато яготинців впевнені, що заселяти центр будуть саме сірійцями. На питання, звідки така інформація, відповідають: "Дізналися зі ЗМІ".

А на доказ того, що після появи біженців місто перетвориться на криміногенну зону, згадують сюжет з Москви, де жінка-мусульманка відрізала дитині голову.

Також говорять про скандал в Німеччині, де на новий рік біженці нібито намагалися зґвалтувати жінок на площі.

Правозахисників та представників міграційної служби, які стверджують, що у ПТРБ в Яготині, як й в інших пунктах, будуть не тільки сирійці, а й шукачі притулку з будь-яких інших країн, налякані люди не чують.

Окрім того, за планом тут мали жити малозахищені групи біженців і багатодітні сім’ї.

"Немає й не може бути норми про те, що селяться тільки представники певної етнічної групи. Або тільки вихідці з певної країни. Це просто неможливо", - пояснює пан Буткевич.

Проблема безробіття

Якщо поспілкуватися з яготинцями довше, то стає зрозуміло, що їх хвилює не тільки поява людей іншої національності та віри. Вони хвилюються, що біженці відберуть в них дефіцитні робочі місця.

Яготин - 18-тисячне промислове місто, районний центр у Київській області. Тут є кілька великих підприємств - маслозавод і логістичний центр Roshen, а також низка дрібніших. Але робочих місць недостатньо.

За даними місцевої влади, через економічну кризу яготинські підприємства скорочують робочі місця, вже декілька з них зупинили роботу. Тому щоденні подорожі на роботу в Київ або район електричкою - звична справа. При цьому вартість оренди квартир коливається від 1500 до 2000 гривень.

Одним з аргументів міграційної служби на користь відкриття центру є саме створення десятків нових робочих місць. Також, пояснюють правозахисники, маленькі міста, якщо в них є подібні до ПТРБ проекти, привертають увагу міжнародних донорів.

Але такі аргуменити місцевих мешканців не переконують. Вони вважають, що такого бонусу замало для переселення у місто більше двохсот біженців.

"Щоб ви розуміли нашу ситуацію - роботи в місті немає", - розповідає молода жінка Тетяна, але все одно не хоче відкриття центру, який дасть робочі місця.

Не ті біженці?

У міграційній службі вважають, що не допустити конфлікт мала місцева влада.

"Це питання до міської влади, чому проблема гостро постала перед закінченням будівництва", - вважає пані Науменко.

Вона вважає, що питання ще рік тому мали поставити на обговорення сесії міської ради і провести консультації з громадськістю.

Однак міський голова Наталія Дзюба ще на початку 2016 року виступала проти того, щоб у Яготині розмістили біженців. Також депутати районної та обласної ради вже кілька разів зверталися до міграційної служби, щоб об'єкт перепрофілювали.

"У нас в районі 218 осіб, а в країні 1,7 мільйона переселенців, які потребують негайного вирішення житлового питання. Ми не допомагаємо учасникам АТО, переселенцям із Криму, Донбасу, які також біжать зі своєї території та не мають даху над головою, а робимо пріоритетною допомогу біженцям із Сирії", - цитує Дзюбу обласна газета "Час Київщини" у статті під заголовком "Сирія нам ближче, ніж Донбас".

У місцевій та районній пресі виходять статті з заголовками: "Центру біженців "НІ", "Європейські проблеми на українську голову", "Я проти перетворення Яготина у міграційний відстійник Європи".

Конфліктом у Яготині зацікавилися праворадикальні політичні сили. Йдеться про представників цивільного корпусу "Азов", "Правого сектору" та "Свободи". Вони виступають з дуже різкими антимігрантськими заявами.

"Ця ідея викликає відчуття, що Європа сама вже по горло наситилась свавіллям біженців і просто будь-якою ціною намагається здихатись цієї біди. Бо ж в Європі спостерігаємо дуже невтішну картину. Зґвалтування, викрадення, грабежі – це лише верхівка айсберга, більша частина якого прихована від поглядів пересічних громадян", - йдеться у повідомленні "Азову".

Політична складова

До закликів не пускати до Яготина біженців приєдналися представники партій "Самопоміч" і "Громадянська позиція", які вважають поміркованими.

Незважаючи ні на що, міграційна служба не відступає від своїх планів відкрити пункт в Яготині, але готова сідати за круглий стіл та домовлятися.

"Будемо проводити консультації з громадськістю, підключати наших європейських партнерів. Україна підписала певні міжнародні конвенції, взяла на себе певні міжнародні зобов'язання", - каже пані Науменко.

Вона нагадує, що в будівництво у Яготині держава вклала близько 34 мільйонів гривень, об'єкт також фінансував ЄС.

Хоча правозахисники визнають, що відкриття пункту під великим питанням і допускають, що все закінчиться перепрофілюванням та передачею об'єкта "тому, кому він потрібен".

"Наслідки для Яготина сумні - місто отримало міжнародну славу расистсько-налаштованого. Ми отримали мігрантофобську і ворожу хвилю в медіа щодо біженців", - підсумовує Максим Буткевич.

А от яготинські активісти святкують першу перемогу. Вони домоглися, щоб місцева влада звернулася до парламенту провести слухання щодо ситуації в Яготині.

Також мешканці отримали гарантії, що без їхньої згоди до притулку не будуть заселяти біженців. Вони планують через суд вимагати передати будівлю у комунальну власність, щоб зробити там центр реабілітації воїнів АТО.

Місцеві депутати також заявили, що проведуть розслідування щодо витрат на будівництво пункту тимчасового розміщення біженців, що затягнулося на роки.