Яким може бути результат референдуму щодо Донбасу?

Останні соціологічні опитування щодо конфлікту на Донбасі свідчать, що українці можуть як підтримати конституційну згадку окремих районів Донбасу, так і відкинути проект змін.

З подачі прем’єр-міністра Арсенія Яценюка українські топ-політики заговорили про референдум щодо децентралізації.

Планувалось, що цього тижня Рада <link type="page"><caption> мала ухвалити</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/01/160120_constitution_reform_postponed_vc " platform="highweb"/></link> в цілому проект конституційних змін щодо децентралізації, до перехідних положень якого внесли пункт щодо особливого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Через цю норму проект не набирає 300 голосів. Його вирішили відкласти, а <link type="page"><caption> аргументували</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/01/160120_constitution_reform_postponed_vc" platform="highweb"/></link> це зверненням до КС щодо тлумачення процедури голосування.

Ухвалення проекту було частиною Мінський угод щодо Донбасу, але Петро Порошенко <link type="page"><caption> наполягає</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/01/160124_poroshenko_crimea_vc" platform="highweb"/></link>, що країна зробить це після припинення вогню та виконання інших положень домовленостей.

Референдум з рукава

Останніми місяцями у коаліції <link type="page"><caption> тривають гострі дискусії</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/12/151211_yatsenyuk_rada_vc" platform="highweb"/></link> щодо змін в уряді та можливої відставки самого Арсенія Яценюка.

Керівник уряду та його фракція не погоджуються на відставку, а в останньому зверненні до народу той несподівано заявив, що всі зміни до Конституції, у тому числі і децентралізацію, мають підтримати українці на референдумі.

Раніше фракція Арсенія Яценюка голосувала і за конституційну децентралізацію, і за судову реформу. Проте після заяви прем’єра ситуація змінилась - "Народний фронт" має додаткові вимоги до голосування, а відтак і під час перемовин щодо змін в уряді.

Ідею Яценюка з референдумом про повноваження окремих районів Донбасу одразу ж підтримав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, а також взяли на озброєння "Батьківщина" та "Радикальна партія".

"Референдум треба провести у березні, щоб назавжди зняти вигадану в Москві проблему з особливим статусом терористам і російським найманцям", - заявив у парламенті керманич радикалів Олег Ляшко, який останніми днями домовляється щодо умов повернення до коаліції.

Юлія Тимошенко, яка ще перебуває у коаліції, також заявила, що такі питання має вирішувати тільки народ.

"Є цинічний обман, коли словом "децентралізація" прикрили кулуарні домовленості між Кремлем і владною верхівкою України про абсолютно неприйнятне для України врегулювання військового конфлікту на Сході", - вважає пані Тимошенко.

Ідею з референдумом щодо децентралізації одразу сприйняли в штики у президентському БПП, де це назвали спробою політиків "перекласти відповідальність на людей".

А близька до Петра Порошенка депутат Ради Ірина Фріз взагалі заявила, що такий референдум може призвести до ескалації на Донбасі.

"Відповідальність за будь-яку ескалацію на Донбасі будуть нести автори "фантазій" про українській референдум", - заявила пані Фріз.

Таку ж позицію зайняв і спікер Ради Володимир Гройсман.

Поки що ініціативи з референдумом, як вважають експерти, швидше схожі на додатковий аргумент у коаліційних торгах щодо уряду.

Проте, як свідчать опитування соціологів, результат такого референдуму міг би бути далеким від очікувань противників конституційної децентралізації.

І "за", і "проти"

За останні кілька місяців в Україні проводили низку опитувань щодо ставлення українців до вирішення конфлікту на Донбасі.

Їхня загальна тенденція - більшість опитаних виступають за мирне врегулювання конфлікту шляхом перемовин і без збройної ескалації.

І попри те, що люди переважно готові на компроміси і поступки, коли їх напряму питають про "особливий статус Донбасу" - відповіді негативні.

Тож, якщо гіпотетичний референдум таки відбудеться, результат залежатиме від формулювання питання.

Згідно з жовтневим <link type="page"><caption> опитуванням</caption><url href="http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=548&page=3" platform="highweb"/></link> Київського інституту соціології, 78% називають продовження перемовин та мирне врегулювання найбажанішим.

Визволення Донбасу збройним шляхом підтримують тільки 13% українців, при чому прихильники цього складають меншість у всіх регіонах.

Але українці скептично ставляться до Мінських угод, до яких прив’язана конституційна згадка про самоврядування в окремих районах Донбасу.

В успіх Мінську, за даними КМІС, вірять 27%, а не вірять – 60% опитаних. Ще більше людей – 63% не вірять, що Росія виконає свої зобов’язання за цими домовленостями.

Показово, що прихильність людей до мирного врегулювання конфлікту на перемовинах суттєво зросла після часткового припинення вогню з вересня 2015 року.

Ще <link type="page"><caption> влітку 2015 року</caption><url href="http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=540&page=4 " platform="highweb"/></link>, коли обстріли велись з усіх видів зброї, за перемовини заради миру виступали 56%, а вже у жовтні таких стало 78%.

Схожі дані показало <link type="page"><caption> опитування фонду "Демократичні ініціативи"</caption><url href="http://www.dif.org.ua/ua/polls/2015a/stavlennjaa-konfliktu.htm" platform="highweb"/></link> за листопад 2015 рокy.

За досягнення миру на перемовинах тоді виступали 75% українців. З них заради миру на будь-які компроміси готові 21%, а на "деякі поступки" – 54% опитаних.

Військове вирішення конфлікту під час опитування бачили 13,5% українців.

Актуальним для можливого референдуму було питання соціологів щодо майбутнього нинішніх "ДНР" та "ЛНР".

Майже 50% українців вважають, що ці території мають повернутись до України на колишніх правах.

31% опитаних готовий надати цим регіонам більші повноваження: 22% - щоб повернулись до України, але з розширеними повноваженнями, а 9% готові дати автономію.

І тільки 7% українців готові дати окремим районам Донбасу незалежність або передати Росії.

Ще одне показове <link type="page"><caption> опитування</caption><url href="http://www.iri.org/resource/iri%E2%80%99s-center-insights-poll-pessimism-high-after-two-years-violent-conflict-russia-people" platform="highweb"/></link> провела група "Рейтинг" на замовлення Міжнародного республіканського інституту США.

Воно теж показує, що більшість українців не хочуть надавати окремим територіям якихось повноважень.

53% опитаних у листопаді 2015 вважали, що "ДНР" та "ЛНР" мають повернутись у склад України на старих умовах.

27% погоджувались надати їм окремі додаткові повноваження – 18% виступали за формулювання, яке записане у проекті децентралізації, а ще 9% навіть готові надати регіону автономію.

Ще 7% погоджуються на відділення регіону.

Як поставити питання?

Науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна, коментуючи дані опитувань різних компаній, констатує, що у суспільстві зараз два погляди на вирішення конфлікту.

"Люди втомились від війни і продовження її ніхто не хоче. З іншого боку, люди не хочуть надавати вагомі додаткові повноваження нині окупованим територіям у складі України", - розповіла ВВС Україна пані Бекешкіна.

Тому, на думку експерта, відповідь на можливому референдумі залежатиме від формулювання питання і балансу у ньому цих двох протилежностей.

"Якщо у питанні референдуму прив’язати настання мир до абстрактних особливостей самоврядування окремих районах Донбасу, то більшість проголосує "за", - вважає пані Бекешкіна.

Вона навіть сформулювала питання для винесення на референдум, яке б отримало однозначну підтримку: "Чи згодні ви на те, щоб мир на Донбасі був досягнутий через визнання особливостей самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей?"

Натомість, якщо б питання було не загальним, а більш деталізованим: про народну міліцію, вибори на тих територіях і відсутність українського контролю над кордоном до їх проведення, як передбачено "Мінськом", то, на думку Бекешкіної, відповідь була б негативною.

З іншого боку, керівник мережі "Опора" Ольга Айвазовська звернула увагу, що чинний закон про референдум, який <link type="page"><caption> ухвалили</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2013/08/130812_referendum_kpu_vc" platform="highweb"/></link> за президентства Віктора Януковича <link type="page"><caption> не демократичний,</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2013/04/130425_ek_ukraine_opposition_referendum" platform="highweb"/></link> а також дає широке поле для маніпуляцій.

"Політики, які сьогодні заявляють про референдум, забули, що закон про всеукраїнський референдум, який писався в інтересах Януковича, дуже обмежує демократичність цього інституту", - заявила пані Айвазовська.

Експерти погоджуються, що в українських умовах питання референдуму, як і саме опитування, можуть бути маніпулятивними.