ЄС протистоїть пропозиціям Росії щодо України

Коли Росія у вересні почала завдавати повітряних ударів в Сирії, вона стверджувала, що бореться з тероризмом, атакуючи бойовиків так званої "Ісламської держави" (ІД). Однак Москва також переслідувала і геополітичні цілі.

Але попри те, що цілі зовнішньої політики вочевидь були іншими, чи можливо, що тепер Москва використовуватиме свою діяльність в Сирії як важіль у питанні санкцій ЄС через кризу в Україні?

Дипломати в Брюсселі впевнені, що Росія саме це і робить.

Після того, як "ІД" взяла на себе відповідальність за теракти в Парижі і російський літак, що впав на Синаї, чиновники ЄС кажуть, що Москва старанно працює над тим, щоб переконати окремі держави-члени в тому, що прийшов час для співпраці з Росією і припинення її ізоляції через конфлікт у східній Україні.

Однак офіційна колективна позиції в Брюсселі полягає в тому, що жодного компромісу з цього приводу не буде.

Блок буде наполегливо працювати над тим, щоб співпрацювати з Росією з багатьох питань, не відмовляючись водночас від "дуже чіткої позиції" щодо України. І змінитися вона може лише після повного виконання мінських домовленостей.

Однак наразі це більше схоже на примарне прагнення, аніж на реалістичне бажання.

Гнучкий підхід

Від початку кризи в Україні минуло вже майже два роки, і конфлікт на сході досі триває, незважаючи на те, що обстріли з артилерії зараз стали спорадичними і обмежуються лише окремими частинам лінії фронту.

За найскромнішими підрахунками, під час конфлікту було вбито 9 тис. людей.

Санкції ЄС щодо Москви в цьому місяці мають подовжити ще на шість місяців, і мало хто в Брюсселі сумнівається, що з цього приводу вдасться досягти згоди.

Санкції ЄС щодо Росії

Водночас наразі важко спрогнозувати, якою буде поведінка європейських лідерів за півроку, коли питання продовження санкцій постане знову.

Південноєвропейські країни виступають за більш гнучкий підхід через цілу низку економічних і політичних причин.

З-поміж двох основних гравців Франція коливається більше, ніж Німеччина.

Корупція

Дотепер непохитна позиція Європи щодо України - і ймовірної причетності Росії до тамтешнього конфлікту - частково пояснюється принциповим захистом суверенітету України.

Водночас безпрецедентні інвестиції ЄС у країну, як у фінансовому, так і в політичному плані, означають, що на кону репутація самої Європи.

Величезна команда європейських політиків, дипломатів і чиновників проводить, за їхніми словами, "вражаючі" реформи, спрямовані на ліквідацію радянського спадку бюрократії, поганого управління і корупції.

Після того, як відсторонений президент України Віктор Янукович втік з країни в лютому 2014 після подій Євромайдану, новий проєвропейський політичний клас в Україні отримав більше 7 млрд євро кредитів та фінансової підтримки від ЄС.

Якщо все піде за планом, ця цифра зросте до майже 13 млрд євро протягом найближчих кількох років.

Однак існують умови надання підтримки ЄС: Україна має виконати свої зобов'язання.

Візьмемо корупцію. Український уряд створив нові органи по боротьбі з корупцією, але насправді вони досі не працюють.

Правосуддя в Україні більше не може зводитися до питання купівлі "правильного" прокурора чи судді.

Таким чином, Європейська комісія проштовхує реформу судової системи, - але її не можна переробити за одну ніч.

Нинішніх чиновників потрібно перевірити, корумпованих звільнити, а нових - набрати і навчити. Для цього потрібен час.

Україна також скорочує кількість державних органів, які мали регулювати економіку чи громадянське суспільства, але насправді часто використовувалися для вимагання хабарів.

Торгова угода

Тут одночасно є і батоги, і пряники.

У вівторок Європейська комісія, як очікують, має дати зелене світло для включення України до списку країн, чиї громадяни користуються привілеєм безвізового режиму з ЄС. Він має почати дію в середині наступного року.

А нова угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною набуде чинності в січні.

Росія стверджує, що угода завдає шкоди її інтересам.

Європейські чиновники вважають, що Росія не змогла навести доказів того, що це дійсно так, і відзначають, що Москва була учасником 13-и раундів переговорів з цього питання.

Тож майже через два роки після того, як колишній президент Янукович відмовився від угоди про асоціацію з ЄС, що спричинило нинішню кризу, ця угода ось-ось набуде чинності.

У жовтні конфлікт на Сході став трохи нагадувати справжнє припинення вогню. Водночас поновились взаємні перестрілки вздовж лінії фронту, які характеризували конфлікт протягом більшої частини цього року.

Наразі увага прикута до того, чи може цей переломний момент у відносинах України та ЄС збігтися з черговою ескалацією насильства.

Брюссель вважає, що Москва має повний контроль над проросійськими невизнаними республіками у східній Україні.

Москва це послідовно заперечує. Тим не менше, Росія вочевидь має значний вплив у Східній Україні і здатність запобігати - чи ні - новій ескалації конфлікту.