Реформа держслужби: чи стануть чиновники незалежними?

Верховна Рада ухвалила реформу держслужби, яка запроваджує відкриті конкурси на посади й має зробити службовців політично незалежними.

Проголосований після багатомісячних суперечок закон почне працювати з 1 травня 2016 року.

Головною новацією є запровадження відкритих конкурсів на посади держслужби, які проводитимуть спеціальні комісії за участю громадськості.

Теоретично закон впроваджує незалежність чиновників від політичної діяльності, поступово позбавляє їх спеціальних пенсій, а також поступово підвищує заробітну плату.

Хоча багато експертів критикують реформу, адже підвищення платні не гарантоване та недостатнє й навряд чи стимулюватиме йти на службу професійних людей.

Загалом кількість державних службовців має скоротитися до 150 тисяч, а заробітну плату їм можна буде платити з донорських коштів.

Реформа запрацює з 1 травня 2016 року, а до того часу Рада та Кабмін мають підігнати під неї все законодавство.

Чиновники на конкурсах

Напередодні ухвалення експерти-розробники реформи остерігались, що в Раді документ змінять так, що незалежної від політики державної служби не буде.

"Загрози, про які йшла мова, не справдились. Проект ухвалений у прийнятній редакції. З’являється нова правова рамка, яку можна буде потім дошліфовувати", - заявив ВВС Україна директор центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

Він є одним з ідеологів реформи державної служби в Україні.

Головна новела реформи – запровадження системи конкурсів державних службовців, особливо це стосується найвищих посадовців центральних органів виконавчої влади.

Для конкурсного відбору створять спеціальну комісію, до якої увійдуть 11 людей: по одному представнику від парламенту, уряду, президента, профспілок, федерації роботодавців, агенції з держслужби, а також голова Національного антикорупційного бюро й чотири представники громадських організацій.

На всіх членів комісії поширюватиметься закон про запобігання корупції, й вони самі муситимуть проходити перевірки й публікувати декларації.

Всіх державних службовців поділять на три категорії – найвищу "А", середню – "Б" і найнижчу на місцях – "В".

Паралельно ці три категорії поділять на дев’ять рангів: при цьому перший ранг надаватиме за особливі заслуги президент.

До категорії "А" належатимуть найвищі посадовці, такі як державні секретарі (ще одна новація реформи), голови ОДА та керівники центральних органів влади. Їх обиратиме і подаватиме на затвердження конкурсна комісія найвищого рівня.

Як стверджують автори реформи, це дозволить зняти будь-які партійні та політичні квоти при розподілі керівних посад.

"Багато залежатиме, як закон почне діяти. Якщо влада поставить за мету спотворити, то матиме таку змогу. Сподіваюсь, що суспільству вдасться добитись виконання закону", - розповів ВВС Україна Ігор Коліушко.

Позапартійні службовці

"У законі ми зберегли баланс незалежності держслужби та позбавлення політичного впливу на неї. Закон повністю перезавантажує систему державної служби", - заявила у парламенті доповідач щодо закону, депутат від "Батьківщини" Альона Шкрум.

Держслужбовцям повністю заборонять брати участь у політичній боротьбі, агітувати на виборах, бути членами партій й "демонструвати політичні уподобання".

Має припинитись практика, коли "керівна партія" у добровільно-примусовому порядку залучає до своїх лав держслужбовців.

Якщо чиновник планує брати участь у виборах, то в день реєстрації кандидатом має повідомити про це керівництву і піти у неоплачувану відпустку.

Державним службовцям відтепер заборонили суміщати посаду з роботою депутатом будь-якого рівня.

Зазвичай в регіонах чиновники, зокрема керівники районів, областей та різноманітних держструктур балотуються в раду свого рівня, при цьому вони можуть використовувати адмінресурс. Також є загроза, що, обіймаючи посаду у виконавчій вертикалі, вони можуть контролювати і роботу місцевої ради.

З 1 травня, коли набуте чинності закон, всі глави областей та районів, яких обрали депутатами на місцевих виборах, мають скласти мандати або піти з посади.

"Ухвалення нового закону про державну службу – це відміна рабства у державному апараті, хоча на повну закон запрацює не скоро", - оцінив закон депутат парламенту Мустафа Найєм.

Аполітичні держсекретарі

Закон запроваджує "не заангажовані" посади у міністерствах - державних секретарів.

Секретарі будуть чиновниками та організовувати роботу відомств. Якщо міністрів призначатиме парламент, то секретарів – спеціальна конкурсна комісія, а строк їх роботи складатиме п’ять років.

Планується, що державні секретарі не будуть змінюватимуться із відставкою міністра.

Водночас міністр матиме змогу звільнити державного секретаря, якщо той не буде впроваджувати його політику.

Державні секретарі організовуватимуть роботу міністерства та відповідатимуть за відбір кадрів.

Аналогічні "керівники державної служби" мають бути у всіх органах влади, яким підпорядковуватимуться своєрідні HR-відділи – служби з питань персоналу.

"Інститут державних секретарів запроваджується комплексно. Хоча їхня поява не означає, що міністри перестають керувати міністерствами", - вважає пан Коліушко.

Він вказує, що міністри формуватимуть стратегічні напрямки і добиватимуться, щоб секретар виконував ці цілі.

"У секретаря буде вплив на апарат міністерства, але він буде залежним від міністра. Проте міністр не зможе з приходом в уряд приводити своїх знайомих, родичі та друзів", - наполягає Ігор Коліушко.

Посунули від пільг

Низка посадовців, які зараз вважаються державними службовцями, втратять такий статус.

Перш за все це стосується помічників депутатів парламенту.

Кожен член парламенту зараз має право оформити кількох помічників як держслужбовців. Зараз таких майже 700.

Статусу не буде у президента, міністрів та їхніх заступників, прокурорів та працівників держструктур, які "надаватимуть послуги". Статус держслужбовців також втрачатимуть депутати Ради після закінчення строку повноважень.

Держслужбовцями більше не будуть радники, помічники і прес-секретар президента, службовці секретаріату спікера Ради і його заступників, працівники патронатних служб міністрів, а також помічники суддів.

Як заявила доповідач закону у Раді, депутат від "Батьківщини" Альона Шкрум, загалом планується суттєве скорочення кількості державних службовців – з нинішніх близько 260 тисяч до 150 тисяч.

Незрозуміла зарплата

Державні чиновники отримуватимуть заробітну плату відповідно до рангів та категорій.

Чиновник дев’ятої категорії отримуватиме найменше – дві мінімальні заробітні плати, що зараз складає близько 2600 гривень.

Проте ця "мінімалка" запрацює не одразу, а з перехідним періодом до 2018 року.

У законі вказано що мінімальна платня службовця дев’ятого рангу може бути тільки у десять разів меншою за оклад чиновника першого рангу. Тож виходить, що найбільша платня в системі державної служби наразі – 26 тисяч гривень.

Додатково чиновникам платитимуть надбавку за вислугу років, яка складатиме 3% за рік роботи, але не більше половини окладу.

Розміри окладів усіх чиновників не розписані у прив’язці до мінімальних заробітних плат, як це зробили для антикорупційного бюро чи прокуратури, тож зарплати чиновників регулюватиме Кабінет міністрів.

Платня чиновника складатиметься з окладу, плати на вислугу років та премій. Суттєвою новацією стало те, що премії не можуть бути вищими за 30% окладу, що позбавить начальників можливості тиснути на підлеглих загрозою урізати премію, яка зараз є більшою частиною платні.

Співрозмовниця ВВС Україна в уряді, яка зараз працює в одному з міністерств, розповіла, що реформа в цілому правильна, проте її головний недолік – збереження занадто низьких заробітних плат.

"На таку зарплату у кілька тисяч гривень, навіть п’ять, талановитих та професійних людей не набереш, що їх мотивуватиме йти на конкурс?" - вважає чиновниця.

Натомість розробники реформи передбачили, що зможуть залучати донорські гроші для оплати роботи чиновників.

"Ми внесли поправку, щоб фонд оплати праці можна було фінансувати за рахунок програм ЄС, іноземних донорів та урядів", - розповіла Альона Шкрум.

Без спецпенсій

Чи не найбільше дискусій під час ухвалення реформи викликало скасування спецпенсій державним чиновникам.

Закон передбачає, що з набуттям чинності закону чиновники більше не претендуватимуть на спецпенсії, проте у перехідних положеннях передбачили деякі винятки.

Якщо людина 1 травня працює державним службовцем, то матиме право на пенсію, яка в неї мала бути при прийнятті на роботу.

Чиновники, які до 1 травня працюватимуть більше 20 років, матимуть повне право на спецпенсію.

Депутати погодились з таким формулюванням, хоча Радикальна партія вимагала повністю зняти всі пільги.

Натомість захисники цього винятку попереджали, що коли чиновникам зі стажем не дати цієї пільги, вони будуть добиватись її в українських судах, а також будуть вигравати справи у Європейському суду з прав людини.

Також державні службовці матимуть гарантовані 30 днів оплачуваної відпустки, а за вислугу років їм поступово додаватимуть ще 15 днів.

Закон гарантує службовцям і їхнім сім’ям медичне обслуговування у державних та комунальних лікарнях.

Поки що експерти позитивно оцінюють реформу державної служби, проте всі вони занепокоєні, чи підуть на державну службу талановиті та чесні люди, якщо зарплату на державній службі не підвищать до "конкурентного" рівня.