Молдовський протест: ніхто не хоче здаватися

Другий тиждень у центрі молдовської столиці Кишиневі триває антиурядовий протест.

На вічі минулої неділі мітингувальники попри очікування не відмовилися від частини своїх найрадикальніших вимог - відставки уряду й президента та розпуску парламенту. Вони погрожують владі загальнонаціональним страйком та акціями громадянської непокори.

Представники влади у відставку не збираються і кажуть, що нові вибори матимуть катастрофічні наслідки для країни.

Кореспондент ВВС Україна дізнавався, як і про що домовляються влада та лідери протестів в Молдові.

Діалог є?

"Єдине розв'язання ситуації – це діалог, спілкування", - каже в інтерв’ю ВВС спікер молдовського парламенту Андріан Канду.

За його словами, переговори влади з представниками протестувальників почалися ще минулого тижня. Крім того, додає спікер, опоненти регулярно зустрічаються на телевізійних ток-шоу.

Пан Канду – один з перших у списку чиновників, відставки яких вимагають активісти: він відмовляється виносити на розгляд парламенту питання про відставку глави Нацбанку, стверджуючи, що його роботу спочатку повинна оцінити місія МВФ.

Андрій Нестасе, голова ради Великих національних зборів – координаційного органу молдовського протесту – каже ВВС Україна, що про жоден діалог з владою наразі не йдеться.

Активістам, за його словами, вдалося лише передати "нагору" списки своїх вимог, а дискусії, переговорів як таких немає.

"Вони над нами просто знущаються", - роздратовано кидає пан Настасе.

Зниклий мільярд

Рушійна сила молдовських протестів – створена взимку цього року громадянська платформа "Гідність і правда", неформальне об’єднання громадських активістів, яке підкреслює свою аполітичність.

Причини, які вивели людей на вулицю, - бідність населення, розчарування у нинішній проєвропейській владній коаліції, відсутність реформ та, найголовніше, всеосяжна корупція.

Наприкінці минулого року з банківської системи країни було виведено мільярд доларів, і саме з цією оборудкою жителі країни пов’язують погіршення рівня свого життя останнім часом.

"Гідність і правда" проводила більш чи менш чисельні мітинги з вимогами розслідувати "крадіжку мільярда", покарати винних та пришвидшити реформи і раніше.

Однак реакції від влади не було, каже Андрій Нестасе.

Саме тому 6 вересня на наймасовішій за довгі роки акції у Молдові протестувальники висунули до влади і політичні вимоги: відставка президента й уряду та проведення дострокових парламентських виборів.

Влада працює

"Частина вимог протестувальників – правильні. Чимало з них відображені у програмі уряду, включені до порядку денного парламентської сесії. Влада над ними працює", - говорить спікер Андріан Канду.

За останній час Молдова втратила неформальний статус "історії успіху" серед країн "Східного партнерства", і посадовець говорить, що радикальне пришвидшення реформ, пожвавлення боротьби з корупцією могли б повернути його державі це звання.

"Але частина вимог, як-от розпуск парламенту, – екстремальні. Зараз ми потребуємо стабільності, а не нової політичної кризи", - каже спікер.

Уряд Валерія Стрельця, відставки якого вимагають протестувальники, працює лише півтора місяці і потребує бодай трохи часу, аби можна було оцінювати результат його роботи, каже спікер.

Але, як каже Андрій Нестасе, протестувальники домагаються відставки голови уряду, бо він навіть не почав процедуру відставки голови Антикорупційного центру, хоча це входить у його повноваження. А більшість міністрів у чинному уряді – старі кадри, говорить він, і результати їхньої роботи і так відомі.

"Терпіння людей на межі", - каже ВВС Україна інший член ради Великих національних зборів, видавець Ніколае Жосан.

"Вони не слухатимуть, сто днів уряд працює чи півтора місяці. Поки що ми їх стримуємо, але боюсь, що коли люди не витримають, почнеться … як це по-російськи? Бойня. А ми цього не хочемо", - говорить він.

Три місяці

Час – це те, чого просить у протестувальників влада. "Якщо за три місяці у нас, у влади, не вдасться (показати результат. – Ред.) – це покоління політичного класу повинно піти", - заявив ВВС спікер Андріан Канду.

У такому разі, додав він, може дійти і до дострокових виборів. Однак лідерам протестувальників цього замало.

Андрій Нестасе каже, що Центральну виборчу комісію, Раду з телебачення і радіомовлення, правоохоронні органи очолюють заангажовані нинішньою владою люди, отож проводити вибори у цих обставинах означало б просто отримати практично той самий парламент.

Їхня пропозиція – проводити вибори, але підготувати для цього ґрунт, аби вони були демократичними. Коли це може статися? Пан Нестасе вважає, що у березні наступного року.

Окремі аналітики і представники влади вказують, що проведення позачергових виборів у ситуації, коли чимало молдован розчарувалися у чинній проєвропейській коаліції, може призвести до реваншу проросійських сил – наприклад, Партії соціалістів Ігоря Додона та "Наша партія" Ренато Усатого.

Однак один із засновників платформи "Гідність і правда" політолог Ігор Боцан каже, що ці побоювання безпідставні.

За його словами, так само, як електорат збанкрутілих комуністів на останніх виборах перебрали на себе невідомі до того партії Додона та Усатого, "у надзвичайній ситуації можна знайти цілу низку не скомпрометованих партій, які підхоплять прапор європейської інтеграції".

"Нинішній уряд не може продовжувати проєвропейський рух, бо він втратив довіру Заходу", - цитує пана Боцана кишинівське видання <link type="page"><caption> Jurnal</caption><url href="http://www.jurnal.md/ru/politic/2015/9/2/igor-bocan-o-svoem-vyhode-iz-platformy-da-loz- ogromnyj-mediaholding-pytaetsa-oklevetat-mena/" platform="highweb"/></link>.

Нова партія

Протестувальники вже почали створювати нову партію з програмою, базованою на вимогах тутешнього "Майдану".

Андрій Нестасе каже, що вже невдовзі громадськості представлять поіменний список кандидатів у депутати і склад "уряду народної довіри". Всі висуванці протестувальників муситимуть пройти через сито перевірок молдовськими громадськими організаціями та навіть їхніми західними партнерами.

При цьому платформа "Гідність і правда", за задумом її членів, залишиться неполітичним майданчиком, який продовжить контролювати роботу політиків – навіть у випадку, якщо влада в Молдові поміняється, і на чолі держави опиняться нинішні лідери протесту.

"Сюрпризи"

Наразі складається враження, що ситуація у Кишиневі перейшла до етапу позиційного протистояння: жодна зі сторін конфлікту не хоче поступатися у принципових питаннях.

Тепер і влада, і протестувальники вдаватимуться до тактичних кроків, аби змусити опонентів йти на поступки.

Влада, кажуть активісти, прагне погасити протестні настрої у суспільстві, приміром, скасувавши раніше заплановане підвищення комунальних тарифів та знизивши ціни на хліб.

Але протестувальники готові "диверсифікувати та поглибити" акції протесту.

"У випадку, якщо нинішній уряд не виконає народні вимоги, доручимо раді Великих національних зборів закликати до проведення загального страйку та інших дій громадянської непокори", - йдеться у резолюції великого недільного віча у Кишиневі.

"У нас для цих бандитів є сюрпризи", - каже один з лідерів протестувальників Ніколае Жосан. Він зраджує один з таких "сюрпризів": за його словами, представники фермерів, які підтримують вимоги столичної акції, можуть вишикувати на площі біля уряду свої трактори та комбайни.

А ще активісти обіцяють проводити марші протесту Кишиневом, створювати наметові містечка поза столицею та звернутися до зовнішніх кредиторів Молдови з проханням не фінансувати "владу крадіїв".

"Скільки завгодно"

А що тим часом відбувається у наметовому містечку в центрі Кишинева? За останні кілька днів воно дещо розрослося. Не без міні-конфліктів на його околиці поставили свої намети уніоністи – прихильники об’єднання Молдови з Румунією. На їхніх наметах прикріплені невеликі румунські прапорці, які відрізняються від молдовських лише відсутністю герба на жовтому полі стяга.

Мешканці містечка організували власну публічну бібліотеку та навіть підтягнули до сцени залізну бочку, в яку час від часу ритмічно стукають дерев’яними палицями.

Уночі в благеньких туристичних наметах стає холоднувато, тож у містечку на око стало більше ковдр. Багать на площі перед урядом не палять – принаймні поки що.

"Довго стояти збираєтесь?" - пізно увечері в понеділок питаю у двох дядьків, які п’ють чай біля входу до однієї з "малих архітектурних форм".

"До кінця", - чую традиційну для тутешньої публіки відповідь.

"А зимувати як будете, якщо доведеться? У вас он намет дірявий, зовсім холодно буде", - питаю їх далі.

"А ми туди підемо, - буркає, махнувши рукою у бік будівлі молдовського уряду, один з моїх співрозмовників. – Там тепло".

"Перестань, у нас же мирний протест", - негайно каже його колега.

Представники влади кажуть, що розганяти містечко не збираються.

"У нас досить демократичний закон про зібрання. Мітингарі зараз – на грані закону. Але поки вони є мирними, не створюють клопотів іншим людям, не загрожують нічиєму здоров’ю і ніяким будівлям, вони можуть залишатися там скільки завгодно", - посміхається спікер парламенту Андріан Канду.

Питаю у Андрія Нестасе, чи готові організатори протесту до зимівлі на кишинівському Майдані і до клопотів з організацією обігріву, харчування, медзабезпечення, охорони містечка на настільки довгий період часу.

"Я не виключаю, що в якийсь момент містечко доведеться розпустити. Я усвідомлюю, що це погано для нашої акції, але вони над нами просто знущаються. Тож якщо ми знайдемо інші, ефективніші методи, ми вдамося до них", - каже він.