Чому Гройсман не запускає сенсорну кнопку?

Спікер Верховної Ради пропонує боротись з кнопкодавством депутатів етичним кодексом й не хоче вмикати сенсорну кнопку для голосування.

Після обрання нового скликання Верховної Ради депутати продовжують незаконну та антиконституційну практику неособистого голосування.

Хоча така практика не настільки масштабна, як у минулому скликанні, проте мало який закон ухвалюють без порушень.

Ще в 2008 році за ініціативи спікера Арсенія Яценюка розробники системи "Рада" змонтували сенсорні кнопки, які нібито мали забезпечити особисте голосування.

Проте сенсорну кнопку так і не запустили. Пояснювали це тим, що і її можна обдурити.

Тим часом система голосування "Рада-3" доживає свого віку й може вийти з ладу найближчим часом.

Кодекс Гройсмана

Звітуючи про перші сто днів роботи парламенту Володимир Гройсман вчергове пояснював, чому в Раді досі існує кнопкодавство.

"Технічні засоби — це десятки й десятки мільйонів, наразі ми не можемо собі це дозволити", — розповів пан Гройсман.

На питання ВВС Україна, чому не можна просто увімкнути сенсорну кнопку, пан спікер послався на недосконалість цієї системи.

"Питання неперсонального голосування має вирішуватись не тільки і не стільки технічними засобами. Будь-яку технічну систему можна обійти, і це, до речі, показало тестування системи сенсорної кнопки", - пояснив ВВС Україна Володимир Гройсман.

Він бачить вирішення проблеми в ухваленні спеціального кодексу.

"Це питання лежить в площині відповідальності депутатів. Ми спільно з нашими міжнародними партнерами розпочинаємо роботу над кодексом депутатської етики, який має підписати кожен народний депутат", - пояснив ВВС Україна спікер.

Згідно із задумом, кодекс передбачатиме в тому числі відповідальність за неперсональне голосування.

Володимир Гройсман запевнив, що кожен раз, коли в процесі голосування виявлялись факти неперсонального голосування, він ставив питання на переголосування.

Хоча у випадку з призначенням генерального прокурора Віктора Шокіна переголосування не було.

Сенсорна кнопка Яценюка

Боротьбу з кнопкодавством розпочав у 2008 році тодішній спікер Арсеній Яценюк.

Під час літніх канікул розробники системи "Рада" з Інституту проблем математичних машин і систем змонтували на кожному пульті додаткову сенсорну кнопку.

Депутат мав однією рукою під час 10 секунд голосування затискати сенсорну кнопку, а іншою – весь час затискати "за", "проти" чи "утримався".

Перед початком осінньої сесії пан Яценюк зібрав журналістів, аби продемонструвати нову систему, проте тут же з’ясувався спосіб її обійти.

Люди з великими долонями змогли великим пальцем затискати сенсорну кнопку, а мізинцем – для голосування. Теоретично, одна людина могла проголосувати за двох.

Проблему врахували і перенесли сенсорну кнопку далі униз пульту, щоб навіть теоретично однією рукою не можна було натиснути дві кнопки.

Проте цю систему так і не запустили в роботу, а Арсенія Яценюка невдовзі звільнили з посади спікера.

Дуже часто у Раді для ухвалення рішення не вистачає кількох голосів, і керівникам парламенту часто зручно закрити очі на неособисте голосування.

За президентства Віктора Януковича кнопкодавство стало надзвичайно поширене, а журналісти глузували з кадрів, коли один депутат міг встигнути пробігти по ряду і проголосувати за трьох-чотирьох колег.

Тодішня опозиція почала вимагати запустити сенсорну кнопку, але спікер Володимир Рибак відмовився.

У 2013 році пан Рибак та глава фракції ПР Олександр Єфремов влаштували для журналістів показовий виступ з прикладами обійти систему.

Пан Єфремов поклав свій телефон під сенсорну кнопку, і вона спрацювала без пальця.

Представники апарату зробили ще один "фінт": два помічники <link type="page"><caption> заклинювали</caption><url href="https://www.youtube.com/watch?v=gD_YhQxoDn0#t=67" platform="highweb"/></link> три кнопки для голосування зубочистками, тримаючи пальцями три сенсорні кнопки.

Присутній Арсеній Яценюк заявив, що алгоритм голосування змінили – затискати кнопку "за" треба було на дві секунди менше, ніж раніше, тому нібито прийом із зубочистками спрацював.

"Всі журналісти побачили, що дві людини можуть проголосувати трьома картками, і це вже нечесно", - аргументував пан Рибак відмову запустити сенсорну кнопку.

Кнопка працює?

Проте відповідальний розробник системи "Рада", директор Інституту проблем математичних машин і систем Анатолій Морозов запевнив ВВС Україна, що сенсорна кнопка здатна забезпечити особисте голосування.

"То було спеціальне шоу. Пам’ятаю, як пан Єфремов підкладав спеціально розроблений імітатор, а не справжній телефон, показував, що сенсорна кнопка починала горіти", - згадав експеримент у Верховній Раді 2013 року Анатолій Морозов.

Але він вказує, що тоді на цьому пульті, на якому загоралась кнопка, не змогли б проголосувати.

"Вони не зробили головного – не проголосували. В нас є ще одна система захисту. Вони б не змогли проголосувати з пульта, на якому запалили тоді цю кнопку", - запевнив пан Морозов.

Він назвав відмову від впровадження сенсорної кнопки "політичним рішенням".

"Як тільки депутати захочуть, кнопку можна включити, вона повністю готова з технічної точки зору. Ніяких додаткових фінансових витрат для включення сенсорної кнопки не треба", - заявив ВВС Україна Анатолій Морозов.

Хоча у комітеті парламенту з питань регламенту, який відповідальний за голосування, не змогли підтвердити цю інформацію.

Член комітету Павло Кишкар заявив ВВС Україна, що інформація про можливість запустити систему сенсорної кнопки без зайвих витрат не відповідає дійсності.

"Питання системи голосування обговорювалось у нас на комітеті. Наскільки нам пояснили, є дві системи – "Рада-4" та "Рада-3+". Комітет запросив технічне рішення і вартість запуску таких систем", - заявив пан Кишкар.

При цьому він послався на інформацію апарату Верховної Ради.

Регламентний комітет Верховної Ради збереться обговорити майбутнє системи голосування наступної середи.

"Але вважаю, що особисте голосування має лежати більше в моральній та юридичній площині, а не технічній", - додав Павло Кишкар.

"Рада-3" на межі

За словами розробника, із сенсорною кнопкою чи без неї нинішня система голосування "Рада" третього покоління доживає свої останні дні.

"Система "Рада-3" вже дуже застаріла, адже працює 13 років. Вона може почати виходити з ладу у будь-який момент", - стверджує пан Морозов.

Інститут математичних машин та систем вже розробив нову систему для голосування "Рада-4", проте парламент поки не замовляє її встановлення.

У червні 2014 року спікер Олександр Турчинов відвідував інститут і ознайомлювався з новою системою, але замовлення не відбулось.

"Раптом у найближчі місяці "Рада-3" таки вийде з ладу, депутати будуть голосувати руками", - пожартував науковець.

Він пояснив свою позицію тим, що з моменту замовлення потрібно мінімум вісім місяців, аби змонтувати нову систему голосування.

Ще в минулому році Київська міська рада за розпорядженням мера Віталія Кличка замовила монтаж нової системи "Рада-4".

"Рада-4" з травня почне роботу у Київраді. У них буде виключно особисте голосування, сенсорна кнопка й дуже багато цікавих новацій, аналогів системі у світі немає", - запевнив Анатолій Морозов.

Вартість нової системи, за минулорічним курсом долара, становила 12 мільйонів гривень, а скільки вона коштуватиме для парламенту зараз пан Морозов не зміг спрогнозувати.

У червні 2014 року Олександр Турчинов озвучував суму в 92 мільйони гривень, необхідну для встановлення нової системи голосування "Рада-4".