Чому Путін не вшанує жертв "Аушвіца" в Освенцімі

Нинішній конфлікт між Росією і Заходом довкола України призвів до глибоких економічних і політичних наслідків для сторін цього протистояння, а також став "головним болем" для дипломатів, які змушені вигадувати щораз то нові формулювання, щоби розвести опонентів у часі і просторі.

Останнім прикладом дипломатичного "конфузу" став 70-й ювілей звільнення Радянською армією нацистського табору смерті "Аушвіц".

Річниця його звільнення, 27 січня, є Днем пам'яті жертв Голокосту, коли в польському Освенцімі і в багатьох країнах світу пригадують найцинічніший злочин нацистів у часи Другої світової - знищення мільйонів європейських євреїв.

Цього року до Освенціма не приїде лідер Росії - держави-правонаступниці СРСР, чия армія наприкінці січня 1945 року звільнила табір смерті.

Пошуки "крайніх"

Спершу інформаційне агентство Reuters поширило інформацію про те, що Польща не запросила російського президента Володимира Путіна на урочистості з нагоди звільнення нацистського табору смерті "Аушвіц-Біркенау" у польському Освенцімі.

А вже наступного дня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що сам президент Путін вирішив не їхати до Освенціма, бо в його розкладі на ці дні заплановано багато інших нагальних справ "у ці кризові часи".

Щоправда, той же пан Пєсков уточнив, що на подібні меморіальні заходи офіційні запрошення, як правило, не видаються.

"Це не та подія, на яку присилають офіційні запрошення, - сказав речник російського президента Дмитро Пєсков. - Це питання робочого графіка. Нам доводиться мати справу з багатьма кризовими ситуаціями, і пану Путіну, відповідно, треба уважно розпоряджатися його часом".

Оглядачі не виключили, що візит російського президента буде - але до більш прихильної до нього Чеської Республіки, куди його ще наприкінці минулого року офіційно запросив чеський президент Мілош Земан, який влаштував альтернативні урочистості до 70-річчя звільнення "Аушвіца".

"Путін перелякався..."

Провідний варшавський експерт з питань Росії та України, автор телепрограми "Студія Схід" на польському телебаченні Мар'я Пшеломєц каже, що в польському медіа-середовищі вважають приїзд російського президента до Польщі за нинішніх умов нереалістичним, хай навіть обране Москвою пояснення не зовсім відповідає дійсності.

"Як кажуть коментатори, вочевидь, президент Путін перелякався зустрічі із західними лідерами, бо остання така його зустріч у Брісбені не справила йому великої приємності, - сказала пан Пшеломєц. - Багато пишуть про те, що російська сторона представляє це як неввічливість чи провину польської сторони, яка нібито не прислала російському президенту офіційного запрошення. Проблема полягає в тому, що польська влада не є тут стороною, яка запрошує".

Організатори заходу - музей "Аушвіц-Біркенау", Міжнародна рада Освенціма - прислали однакові запрошення всім посольствам країн колишньої антигітлерівської коаліції і країн-донорів музею, повідомили представники МЗС Польщі.

Цікаво, що коли російськомовні ЗМІ пишуть про відсутність "офіційного запрошення" Путіну, мас-медіа Польщі пишуть про відмову російського президента приїхати до Освенціма.

"Я підозрюю, що російські мас-медіа трактують цілу ту справу як чергову нагоду, щоби показати, який той "клятий Захід" огидний і як він негарно ставиться до президента Путіна і як принижує Росію. Мені особисто прикро, що навіть лідери опозиції на зразок Бориса Нємцова не розібралися в ситуації і повторили лінію російських ЗМІ з критикою Польщі", - зауважує польський експерт Мар'я Пшеломєц.

Освенцім-2015

Участь у меморіальних заходах з нагоди 70-ї річниці звільнення табору "Аушвіц" підтвердила 31 держава. Делегацію України очолить президент Порошенко, Німеччини - президент Йоахім Гаук, Франції - президент Франсуа Олланд, Бельгію і Нідерланди представлять монарші родини.

Досі невідомо, хто очолить делегацію США та Ізраїлю на меморіальних заходах. Але відомо, що делегацію Росії очолить посол РФ у Польщі - за дипломатичним рангом, найнижче з можливих офіційних представництв.

Водночас, як пояснюють у МЗС Польщі, організаторами цьогорічних меморіальних заходів в Освенцімі є не уряд країни, а дирекція Національного музею "Аушвіц-Біркенау" і Міжнародна рада Освенціма.

За словами директора музею Пьотра Цивінського, наведеними в польській пресі, рішення про формат меморіальних заходів приймалося одностайно Міжнародною радою Освенціма, яка постановила не дозволити політизувати річницю і включити в програму вшанування пам'яті жертв нацизму лише виступи колишніх в'язнів табору і молитви.

Цю заяву директор зробив ще перед тим, як здійнявся галас у європейських ЗМІ довкола рішення російського президента не їхати до Освенціма.

Однак від інтерв'ю ВВС директор музею відмовився, сказавши, що не хоче втручатися в політику, а всі його коментарі пресі про цьогорічну церемонію будуть, за словами його помічниці Магдалени Табак, "політизовані", як тільки мова зайде про міжнародних достойників на урочистостях і відсутність російського президента Путіна.

Акцент - на вцілілих

Головними героями церемонії будуть приблизно 300 колишніх в'язнів "Аушвіца" і десятки свідків звірств нацистів, які приїдуть у складі урядових делегацій.

Як повідомляє адміністрація музею "Аушвіц-Біркенау" на <link type="page"><caption> офіційному веб-сайті</caption><url href="http://en.auschwitz.org/m/" platform="highweb"/></link>, головна урочиста церемонія пройде перед "воротами смерті" колишнього табору "Аушвіц ІІ- Біркенау".

Відкритий у 1940 році, табір "Аушвіц" спершу використовувався нацистами для утримання польських ув'язнених. Місцем масового винищення євреїв він став у 1942 році.

Загалом тут було вбито понад 1,1 млн людей, найбільше євреїв, але також радянських військовополонених, ромів, поляків. Щороку музей, відкритий на території колишніх таборів "Аущвіц І" і "Аушвіц ІІ-Біркенау", відвідують до 1,5 млн людей.

"Путін мав би бути в Освенцімі"

Директор центрального представництва Центру Симона Візенталя Ефраїм Зуроф вважає відсутність Путіна в Освенцімі на урочистостях з нагоди звільнення нацистського табору смерті прикрою помилкою.

"Присутність Путіна на церемонії в "Аушвіці" буде яскравим нагадуванням про те, хто саме визволяв табір - факт, який країни-члени ЄС зі Східної Європи воліли б забути, але це не було б належним вшануванням 70-ї річниці його звільнення", - пише пан Зурофф у блозі на веб-порталі ізраїльського телеканалу <link type="page"><caption> i24news</caption><url href="http://www.i24news.tv/en/opinion/57693-150114-putin-should-be-invited-to-auschwitz" platform="highweb"/></link>.

На думку ізраїльського коментатора, лише співпраця всіх антинацистських сил, які тимчасово забули про політичні та ідеологічні розбіжності, дозволила союзникам подолати екзистенціальну загрозу світові з боку нацистської Німеччини.

Для ветеранів радянської Червоної армії було б важливо, щоб російський президент був в Освенцімі, так само це було б важливим символом солідарності і для вцілілих колишніх в'язнів "Аушвіца", яких щорок стає менше, кажуть коментатори в Польщі.

"Україна Україною - відомо, що тамтешній конфлікт є замахом на вільну Європу, - але так, як поляки пройшли маршем услід за підрозділом українського війська на Червоній площі 9 травня 2010 року на 65 річницю Перемоги, так і Путін має схилити голову перед жертвами нацистської фабрики смерті, - пише польський оглядач Вальдемар Ковальський на порталі <link type="page"><caption> NaTemat</caption><url href="http://natemat.pl/130201,wladimir-putin-nie-przyjedzie-na-obchody-wyzwolenia-auschwitz-to-niedobrze-choc-nie-jestesmy-bekartami" platform="highweb"/></link> . - Навіть якщо в 2010 році ми не здогадувалися про можливість нинішньої української кризи, а в Путіна зараз на совісті набагато більше. Можливо, саме тому він і повинен приїхати в Польщу".

Польський оглядач Мар'я Пшеломєц наголошує, що демарш Путіна завдасть найбільшого удару по репутації його країни.

"Росія буде представлена - послом РФ. Але насправді це втрата для Росії і президента Путіна, який вчергове показав себе як такий насуплений, перепрошую, хлопчик, який ображається на слова правди", - сказала експерт, яка нагадує, що подібне вже було 10 років тому, хоча тоді протистояння не було настільки гострим.

"До певної міри, ситуація повторюється. Бо коли було відзначення 60-ї річниці звільнення табору "Аушвіц-Біркенау", то це проходило відразу після Помаранчевої революції, коли Польща відкрито підтримала Ющенка і демократичні прагнення українців. Уже тоді президент Путін приїхав до Освенціма дещо ображеним і скоротив програму свого візиту. Але звичайно, тоді не було такої напруженості і такого глибокого протистояння між Росією і Заходом, як зараз".

Між Нормандією і Освенцімом

Ситуація погіршилася навіть за ті понад півроку, що минули від часу зустрічі Путіна і тоді новообраного президента України Порошенка в Нормандії, де вони брали участь в урочистих святкуваннях 70-річчя відкриття західного фронту в Другій світовій війні.

Відтоді російський лідер їздив до Європи лише двічі - до Відня і до Мілану.

На думку експерта Марії Пшеломєц, Освенцім є не лише втраченим шансом для міжнародної дипломатії щодо України, а й свідченням непоступливості президента Путіна.

"Думаю, між червнем і груднем минулого року багато що змінилося. Росія показала, що не має наміру виконувати досягнуті в Мінську домовленості, і зараз бої в Україні посилилися. Тому це (неприїзд Путіна до Освенціма - ред.) може бути ще одним сигналом про те, що Росія не хоче іти на жодний компроміс, а якщо і готова, то лише на такий "компроміс", коли Захід і Україна підуть на поступки в усіх питаннях, і тоді Путін милостиво поставиться до Заходу краще і прийматиме будь-які запрошення", - припускає експерт.

А поки зберігається ця непоступливість сторін і розбіжності між Заходом і Росією щодо України лише поглиблюються, "головний біль" у дипломатів викликатимуть інші круглі дати, які припадають на цей рік: 70 років закінчення війни у Європі (і перемоги у Великій вітчизняній війні для СРСР), 200 років битви під Ватерлоо, 800 років Магна-карти - Великої хартії вольностей.