Криза в Україні та хвиля патріотизму в Росії

Росія відзначає перемогу Радянського Союзу над нацистами в Другій світовій війні щорічним парадом на Красній площі.

Як повідомляє кореспондент ВВС Стів Розенберг з Москви, нинішня криза у взаєминах з сусідньою Україною лише призвела до сплеску патріотичних почуттів серед росіян.

У музеї Великої вітчизняної війни голос оголошує хвилину мовчання. Повільний звук метронома луною розходиться в тьмяно освітленому Залі пам'яті та скорботи.

"Вічна слава героям", – оголошує диктор. Звучить урочиста музика.

Схиливши голови, ветерани війни підходять до скульптури жінки з білого мармуру, яка тримає на руках вмираючого солдата.

Вони покладають червоні гвоздики на згадку про 20 мільйонів радянських громадян, що загинули у Другій світовій війні.

Коли вони боролися і перемогли фашистську Німеччину 70 років тому, СРСР і Захід були союзниками. Втім, коли я говорю з деякими з ветеранів, я відчуваю, що зараз все по-іншому.

Цього року святкові заходи з нагоди Дня перемоги ще більше зміцнять патріотичні почуття росіян.

Я розпочинаю розмову з 89-річним Володимиром Петровичем. На ньому – стара військова форма, обвішана більш ніж 40 медалями.

"Подивіться, що відбувається в Україні, – говорить він мені. – Америка підтримує уряд у Києві, а люди там цього не хочуть. Америка намагається правити балом. Я хвилююся, що може бути нова війна".

Інший ветеран – 88-річний Білал Багадієв – прийшов у кашкеті моряка Далекосхідного флоту.

Білал розповідає, що брав участь у 100 марафонах. Він навіть пробіг 10-кілометрову дистанцію разом з Біллом Клінтоном і отримав від колишнього президента США фото з автографом. Але тепер Америка йому не до вподоби.

"Сьогодні США намагаються залякати Росію, але їм це не вдасться", – говорить він.

Коли всі сідають за стіл, і починається концерт, США все ще залишаються в центрі уваги.

На початку вистави з динаміків лунає музична тема з класичного американського серіалу "Даллас". Це повторюється знову і знову. Здається, не все американське тут сприймають негативно.

Святковий концерт починає людина, яку колись назвали "радянським Френком Сінатрою" – Йосип Кобзон. Крім музики, він грає в політику, будучи депутатом Держдуми.

"З болем ми згадуємо всіх жертв, – співає він. – Їхні імена назавжди викарбувані в наших серцях як шрами війни".

Йосип Кобзон народився в радянській Україні неподалік від Слов'янська. У Донецьку йому навіть поставили пам'ятник, який нещодавно був пофарбований у кольори українського прапора.

Кобзон також звинувачує американців у насильстві в Україні.

"Заходу не вистачає інтелекту, вони не розуміють ситуацію і забувають минуле, – каже мені Кобзон. – У якийсь момент вони зрозуміють свою помилку, і Росія пробачить їх, тому що у нас велике серце".

Концерт завершує 11-річна Марія, яка співає про Другу світову війну і про запеклі баталії на берегах річки Волги і під Сталінградом.

"Весь світ схиляє голови перед нашими героями", – співає вона.

Ветерани дивляться на Марію із захопленням і починають аплодувати голосніше, коли її виступ добігає кінця.

Марія каже мені, що Росія стикається з "загрозою і небезпекою", маючи на увазі події, що відбуваються в Україні.

"Це погано. Там йде громадянська війна, – каже Марія. – І одним з результатів є те, що українці більше не люблять росіян. Мені від цього боляче, бо українці – наші брати".

Марія продовжує розповідати мені про патріотизм, про те, як важливо любити свою країну, тому що, за її словами, "рідна країна – як друга мати".

Після приєднання Криму Росія переживає нову хвилю патріотизму.

Ці настрої підігрівають Кремль і державні телеканали і радіостанції.

Паради та урочистості з нагоди Дня перемоги цього року, швидше за все, лише зміцнять ці почуття.