20 років історичному референдуму: підсумки та наслідки

1 грудня виповнюється 20 років з дня проведення референдуму, на якому народ сказав "так" Акту про незалежність України і обрав президентом Леоніда Кравчука.

Результати референдуму були цілком передбачувані: після розпаду СРСР історичні рішення ухвалила Верховна Рада - підтримала Акт про незалежність та ухвалила низку законів незалежної країни. Грудневий референдум остаточно легітимізував Україну як самостійну державу.

1 грудня 2011 року ми говорили з учасниками тих подій і політиками сьогоднішнього дня про те, чи справдилися сподівання громадян України, які віддали понад 90% за голосів за Акт про незалежність.

Ця тема також обговорюється <link type="page"><caption> на нашому форумі</caption><url href="http://newsforums.bbc.co.uk/ws/uk/thread.jspa?forumID=14889" platform="highweb"/></link>: "20 років референдуму і перших виборів президента".

Співрозмовниками ВВС Україна під час online-трансляції були:

Короткий виклад того, про що розповідали гості та співрозмовники ВВС Україна:

13:19. Ігор Юхновський, лідер групи "Народна Рада" у парламенті у 1991 році:

Якби не було референдуму, то не було б незалежності і Радянський Союз би відновився.

13:17. Ігор Юхновський, лідер групи "Народна Рада" у парламенті у 1991 році:

Вибори першого президента відбулися за радянською системою. [...] Нічого дивного, що був вибраний Леонід Кравчук. Він був вибраний по усій України, а В’ячеслав Чорновіл отримав більшість у Західній Україні. Але мені здається, що вибори відбулися за радянською системою.

13:13. Ігор Юхновський, лідер групи "Народна Рада" у парламенті у 1991 році:

Цілий день 23 числа я готував промову і не міг її написати, хоча зазвичай я пишу свої промови дуже швидко. Чогось не вистачало. [...] І коли мене осінила думка, що треба провести референдум, я одразу почав писати цю промову.

В цій промові є дві речі головні. Перш за все – це декомунізація республіки. [...] По-друге, проведення референдуму з питанням: "Чи хочете ви, щоби Україна була незалежною державою".

13:08 Олександр Мороз: "Я би сьогодні поставив запитання про можливість перетворення українського чорнозему у товар", - заявив Олександр Мороз на питання ВВС Україна, що би ви хотіли запитати у народу, якби була можливість провести референдум?

12:51 Олександр Мороз: Не можна зараз проводити референдум, бо наперед відомо, яким він буде. Він буде таким, що вигідний владі. [...] Класичний приклад - на основі референдуму Гітлер прийшов до влади.

12:47 Олександр Мороз: Все пішло не так. Справа в тому, що у політикумі сварка переважила логіку, потребу ведення політичної дискусії. [...] Був дилетантський підхід до системи управління і економіки зокрема. [...] Все те, що було власністю держави перейшло за безцінь конкретним людям. І ця зв'язка бізнесу і влади - це найбільше зло, яке зараз проявляється. Система влади вибудовувалася на суб'єктивних підставах і повторювала всі гірші прояви системи радянських часів.

12:42 Олександр Мороз: "Не було "групи 239", була про сто більшість . "Група 239" - це такий бренд створений журналістами, коли ми просили підтримати цю ідею, а взагалі було 308 людей".

12:41 У студії ВВС Україна Олександр Мороз, який очолював більшість у Верховній Раді, так звану "групу 239".

12:37 Ольга Балакірєва, соціолог: "Зростання радикальних настроїв відбувається. Вагомим лишається економічний чинник, але досить багато у цій складовій невдоволення недосконалістю політичного устрою. На сьогоднішній день немає рівності перед законом між тими, хто приймає рішення і тими, хто їх обрав, простими громадянами. Це сьогодні викликає обурення і посилює радикалізацію настроїв, які сьогодні є".

12:33 Ольга Балакірєва, соціолог: "Для українців завжди була притаманна законослухняна поведінка, але останні опитування 2010-2011 року засвідчили зростання протестного потенціалу. Зараз вголос говорять про можливість вийти на протест – третина дорослого населення, це фактично найвищий показник за останні 20 років. Невдоволення викликає передусім матеріальний чинник - невиплата зарплат, масове скорочення робочих місць. Тим не менше п'ята частина готова протестувати проти свавілля влади".

12:28 Ольга Балакірєва, соціолог: "Найвищий рівень довіри ми мали до Віктора Ющенко, коли його обрали президента і до Юлії Тимошенко, коли вона стала прем'єр-міністром. Такого рівня довіри, а це було понад 70, ми не мали по жодного лідера, президента чи прем'єра. [...] Найнижчий рівень довіри до влади був напередодні останніх президентських виборів, лише 2-4% довіряли владі, це криза довіри".

12:25 Ольга Балакірєва, соціолог: "На сьогоднішній день, через кілька десятків років, великого оптимізму у населення немає. Можна сказати, що переважна більшість вважає, що не все, що відбувалося йшло правильним шляхом, що зараз відбувається йде правильним шляхом, але ідею незалежності все ж підтримує більшість - понад 60%. Хоча оцінка реального стану незалежності розходяться і загальна оцінка ситуація незадовільна, песимістична. Люди не довіряють владі".

12:15 Тарас Чорновіл: "У батька була позиція: патріотизм – це дуже добре, але треба бути професіоналами. Після відставки Пинзеника я вважаю, що в уряді не лишилося людей, яких можна назвати нормальними прагматиками для держави".

12:12 Тарас Чорновіл: "Чи готова була Україна проголосувати за В’ячеслава Чорновала – я не впевнений, але те, що результати були скориговані – це факт".

12:08 Тарас Чорновіл згадує виборчу кампанію свого батька у 1991 році: "Кампанія була дуже складана не тільки тому, що треба було протистояти опоненту. Я досі не бачу пробачити ні Юхновському ні Лук’яненку, що вони нічого не сказали проти Кравчука, всі аргументи були про те, який поганий Чорновіл. [...] На жаль, ми нічого не змінили в Україні за принципами, лише опозиція поводиться ще гірше.

12:02 У студії ВВС Україна Тарас Чорновіл, депутат ВР

Леонід Кравчук: Я хотів би запитати, де вони хочуть і як жити – чи в Європі, чи так, як живуть сьогодні. Про політичний курс на майбутнє – яким він має бути і хто його має реалізувати.

12:00 ВВС Україна: Якби у вас була можливість зараз на референдум запропонувати якесь питання, що би ви хотіли запитати у народу на такому референдумі?

11:57 Леонід Кравчук, президент України (1991-1994)

Чому у Києві молодь не ходить голосувати? Чому вони сидять по гуртожитках, а дідусі й бабусі ідуть і часто за гречку голосують? Чому вони не піднімуться всі – молоді, середнього віку – і не оберуть того, кого вони хочуть? У 2012 році вибори Верховної Ради. Шанс обрати того, кого ви хочете. Ах, кажуть, нам не дають! Так боріться і поборете! Врешті-решт, людина має зламати себе, зла-ма-ти і перестати плакати! Сьогодні всі гарно говорять, всі на когось нарікають, а завтра йдуть і знову голосують так, як голосували. Якщо так буде, кінця цьому не буде. Владі треба дати зрозуміти: народ піднявся до розуміння ситуації і взяв владу в руки, примусив її ухвалити потрібні цьому народу закони. Повірте, мені вже за 20 років набридли запитання "Чому?". Я даю відповідь: "Тому що ми такі!"

11.50 Леонід Кравчук, президент України (1991-1994)

Інтерв'ю з Леонідом Кравчуком, яке зараз лунає в ефірі, було записане перед трансляцією.

За вищими законами державотворення, Верховна Рада не могла відмінити наслідки такого референдуму. Народ сказав "Бути Радянському Союзу!", а Верховна Рада у серпні 1991 року ухвалила Акт про незалежність. Таким чином, виникла суперечність, що була подолана саме 1 грудня на всеукраїнському референдумі.

До речі, такий промовистий факт: поки ми не провели референдум, жодна країна світу не визнала Україну як незалежну державу. Тому референдум 1 грудня був потрібний, щоб подолати наслідки референдуму 17 березня. Іншого шляху не було.