Винищувачі Typhoon від Британії. Чи треба вони Україні і чому Зеленський про них говорить

Надання Україні бойових сучасних літаків - одна з головних тем візиту президента України до Британії. Київ намагався якомога активніше педалювати цю тему, а Лондон у цій грі суттєво допоміг.

Британський прем'єр Ріші Сунак сказав, що нічого не можна виключати, коли йдеться про військову підтримку України. Тобто Британія стає своєрідним локомотивом щодо надання Україні саме літаків.

Однак Сунак додав, що реактивні літаки "Тайфун" - це дуже складна техніка, і на підготовку українських пілотів може піти три роки. Британія оголосила про початок навчання українських пілотів, чим надіслала сигнал - літаки можуть надати. Хоча Британія казала про навчання пілотів на натівських сучасних літаках, і на яких саме не уточнювала.

Сунак каже, що Велика Британія та Україна обговорюють це, хоча здебільшого їхні перемовини були про системи ППО та ракети більшої дальності.

Зеленський заявив ЗМІ, що якщо на підготовку пілота "Тайфуна" треба три роки, то Україна "надішле вам пілотів, які вже тренуються два з половиною роки".

Він відкрито каже, що літаки потрібні якомога швидше, а підготовку пілотів можна скоротити, як це відбувається практично з усіма зразками сучасної західної техніки.

При цьому міністр оборони Британії Бен Воллес наголосив, що літаки можуть дати не швидко, а передача займе "місяці".

Борис Джонсон, експрем'єр Британії, напередодні приїзду Зеленського в Лондон теж закликав уряд Сунака надати Україні все необхідне, щоб дати українцям "закінчити роботу".

"У нас є понад 100 літаків "Тайфун". У нас є понад 100 танків Challenger 2", - цитувало Джонсона видання SkyNews.

На ранок після візиту Володимира Зеленського в Лондон в газеті Financial Times вийшла стаття, що аналізує роль Лондона в підтримці України.

У Києві небезпідставно вважають Велику Британію одним із головних своїх союзників - з перших днів війни, і навіть ще до неї, на багато прохань про військову допомогу вона відгукувалася першою, пише видання.

Однак деяка допомога, ось як з літаками, радше є символічною, зауважує Financial Times.

Винищувачів F-16, які Київ вважає найкращими для себе машинами, у Британії просто немає, а "Тайфуни" не пристосовані до коротких або нерівних злітних смуг. Тобто для британських літаків інфраструкутра менш підходяща.

Повітряні сили України неодноразово заявляли, що Києву потрібні саме універсальні бойові машини F-16.

Причому Британії не вистачає як самих "Тайфунів", так і запчастин до них.

Тому частина експертів не виключає, що гра Лондона з літаками і початок навчання пілотів - це своєрідне намагання здійснити прорив, щоб стимулювати інших союзників надати саме F-16.

Схожа схема вже була з танками, коли Британія першою оголосила надання "Челенджерів" 2 і стимулювання німців та американців зробити подібні кроки.

Допомога, яка має символічне значення

Не всі види британської допомоги однаково корисні, пише Financial Times.

Гранатомети NLAW на початку війни та навчання добровольців справді суттєво допомогли Україні.

З іншого боку, пише видання, декілька танків Challenger 2 мають радше символічне значення - їх вирішили доставити, щоб підбадьорити інші країни, коли ті сумнівалися, чи постачати Україні танки.

Зі зброї, недавно обіцяної Лондоном Києву, 600 ракет Brimstone будуть в рази корисніші, ніж танки, сказав FT неназваний український військовий радник. Ці ракети здатні вражати бронетехніку противника на відстані в 20 кілометрів та допоможуть Україні відбивати майбутній російський наступ.

Причини, через які Британія так активно допомагає Україні, троякі.

З одного боку, всі троє британських прем'єрів за останній рік були зацікавлені в тому, щоб відволікти увагу публіки від таких внутрішньополітичних проблем, як скандали в уряді Джонсона чи постійні страйки в Британії Сунака.

З іншого боку, вийшовши з ЄС, Британія хоче показати, що вона однаково захищає свободу в усьому світі та, як люблять висловлюватися британські стратеги, "б'є сильніше своєї вагової категорії".

Однак значною мірою позиція Великої Британії не зводиться до миттєвих політичних потреб - вона інституційно вкорінена в британському військовому істеблішменті, міноборони та розвідувальних службах. Саме тому вони одними з перших почали попереджати про те, що Росія планує напад і готувати кроки у відповідь.