У Казахстані затримали майже 8 тисяч людей, Путін каже про "технології Майдану"

За участь у заворушеннях у Казахстані затримали вже 7939 людей, повідомило у понеділок вранці Міністерство внутрішніх справ країни.

У відомстві кажуть, що "ситуацією скористалися терористичні, екстремістські та кримінальні групи для ескалації напруги та насильства".

У неділю в МВС повідомляли про 5969 затриманих учасників заворушень, тобто за добу кількість затриманих зросла майже на дві тисячі.

Водночас у понеділок відбувається позачерговий онлайн-саміт Організації договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Росія, Киргизстан, Таджикистан, Вірменія та Білорусь. Усі ці країни направили до Казахстану своїх військових в складі миротворчого контингенту для участі в "контртерористичній операції".

На саміті президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що під час заворушень в країні намагалися здійснити держпереворот.

Президент Росії Володимир Путін додав, що організатори заворушень використали елементи "майданних технологій".

Раніше, 8 січня, стало відомо про затримання Каріма Масімова - найближчого соратника експрезидента Нурсултана Назарбаєва, який очолював до заворушень Комітет національної безпеки. Масімова підозрюють у державній зраді.

10 січня у країні знайшли мертвими двох високопосадових силовиків - начальника поліції Жамбильської області генерал-майора Жаната Сулейменова та полковника Комітету нацбезпеки Азамата Ібраєва.

За даними місцевих ЗМІ, Сулейменова знайшли з вогнепальним пораненням у власному кабінеті. Йому міг загрожувати трибунал через випадки переходу поліцейських на бік демонстрантів.

У неділю МВС країни повідомило у Telegram про 164 загиблих у протестах. Але потім цей допис зник. Тож наразі ми не маємо даних про точну кількість загиблих.

10 січня в країні оголошено днем національного трауру.

Токаєв про спробу держперевороту

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на позачерговому саміті ОДКБ у понеділок назвав протестні акції та заворушення у Казахстані спробою державного перевороту та запевнив, що зараз конституційний порядок у країні відновлено, а найближчим часом Казахстан має намір надати світові докази підготовки "терористичної агресії" проти країни.

За словами Токаєва, учасники протестних акцій у країні намагалися створити "зону хаосу з подальшим захопленням влади".

"З упевненістю кажу про пряму участь терористів, зокрема закордонних бойовиків, в агресії проти Казахстану", - заявив він.

Хвиля заворушень, за його словами, почалася "під ширмою стихійних протестів", які спричинило зростання цін на газ. Як стверджує Токаєв, "тепер уже очевидно, що всі ці дії координувалися з одного центру".

За словами президента Казахстану, внаслідок заворушень 16 силовиків загинули, ще 1300 отримали поранення. В країні пограбували понад 100 торгових центрів і спалили приблизно 500 поліцейських машин.

Токаєв також стверджує, що учасники заворушень нападали на морги, аби забрати тіла своїх однодумців.

Путін про військових ОДКБ: перебуватимуть "скільки потрібно"

Президент Росії Володимир Путін під час позачергового саміту ОДКБ назвав події у Казахстані "нападом на країну". За його словами, ті люди, які обурювалися цінами на газ, і ті, хто взяв у руки зброю, мали різні цілі.

Путін зазначив, що в Казахстані активно застосовували "притаманні "майданним" технологіям елементи силової та інформаційної підтримки протестів".

Як стверджує президент Росії, "використовувалися добре організовані та чітко керовані групи бойовиків, зокрема, терористів, які очевидно пройшли підготовку в таборах за кордоном".

Сили ОДКБ, за словами Путіна, перебуватимуть у Казахстані "стільки, скільки потрібно", але після завершення місії весь контингент виведуть з країни.

Що відбувається в Алмати

Як передає кореспондент ВВС Абдужаліл Абдурасулов, який перебуває в Алмати, назвати ситуацію в місті нормальною все ще не можна: у місті, як і раніше, проблеми з інтернетом, у неділю не працювали банки та банкомати, місцевим жителям доводиться годинами чекати, щоб залити у баки своїх машин по 10-15 літрів бензину.

Періодично у місті чути поодинокі постріли, однак, ймовірно, таким чином військові попереджають людей, щоб вони не збиралися у групи чи не підходили до постів.

При цьому на вулицях Алмати помітно побільшало людей, почали відкриватися крамниці та деякі кафе, зазначає наш кореспондент.

Чому експерти мають сумніви щодо заяви Токаєва про терористів

Нагадаємо, що протести почалися 2 січня у західному Казахстані, в Мангистауській області, через підвищення цін на скраплений газ. У цьому регіоні протести відбувалися переважно у мирній формі.

Натомість в кількох інших регіонах з 4-5 січня протести переросли в сутички з силовиками та захоплення держадміністрацій, а у колишній столиці країни Алмати на півдні країни розгорнулися справжні вуличні бої, які тривали до 7 січня.

Президент Токаєв називає людей, які вийшли на вулиці Казахстану, "деструктивними силами", змовниками та "міжнародними терористичними бандами". Проте опитані ВВС експерти ставлять під сумнів слова політика.

"Якщо уважно придивитися до тих подій, які влада раніше називала "терористичними актами", можна побачити набагато складнішу картину, пов'язану з боротьбою за владу всередині еліт", - каже експерт британського Королівського інституту міжнародних відносин Кейт Маллінсон.

З оцінкою Маллінсон погоджується і британський бізнес-аналітик Бенджамін Годуїн. Він зазначає, що спочатку протестувальники в різних частинах Казахстану мали різні вимоги.

У Мангистауській області, де почалися протести, люди вимагали зниження цін на газ. Мешканці нафтоносних районів країни вимагали покращення умов праці.

У деяких інших містах люди висловлювалися за зміну конституції Казахстану. А багато демонстрантів просто виступали за необхідність змін, у них не було чітко сформульованих вимог, бо не було лідерів та якоїсь організації.

Але до 5 січня ситуація змінилася. На вулицях з'явилися групи озброєних людей.

"До вечора 5 січня з'явилися якісь машини, з яких виходили люди з автоматами. Стало очевидно, що на вулицях орудують якісь організовані групи, мародери. Якісь люди почали грабувати банки. Це вже не протест. Демонстранти, які раніше виходили на вулиці з економічними та політичними вимогами, просто залишилися вдома. Вони почали боятися виходити", - зазначає Годуїн.

"Збройні угруповання, які ми бачили на вулицях Алмати та інших міст, безпосередньо не пов'язані з протестами. Вони пов'язані з нинішньою боротьбою за владу між сім'єю Назарбаєва та Токаєвим", - вважає експерт.

При цьому і Годуїн, і інші експерти вважають, що озвучена Токаєвим цифра у 20 тисяч бандитів - це, найімовірніше, перебільшення.

Для порівняння: за оцінками ЦРУ, 20-30 тисяч осіб - це чисельність всіх бойовиків "Ісламської держави" на момент, коли угруповання контролювало максимальну кількість територій у Сирії та Іраку в 2014 році.

Водночас експерти наголошують, що Казахстан наразі не є центром релігійного екстремізму. Деякі громадяни країни у 2014-2018 роках вступали до лав бойовиків ІД та вирушали до Сирії, проте їхня кількість була невелика. Ті, хто повернувся до Казахстану, постали перед судом, багато з них наразі перебувають у в'язниці.

"Роль радикальних ісламістів є вкрай перебільшеною. Казахстан наразі не є розсадником доморощених терористів", - вважає аналітик Маллінсон.

У першій половині 2010-х радикальні ісламісти у Казахстані провели кілька вилазок. Але групи бойовиків, які вступили у відкрите протистояння із владою, були невеликими.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!