Спалах Covid-19 в Індії. Країні бракує кисню
Автор фото, Getty Images
25 родин у Делі прокинулися в п'ятницю від новин про те, що хтось з їхніх близьких помер в міській лікарні Ганга Рам, - цим пацієнтам не вистачило кисню.
Трагедія сталася у п'ятницю - після того, як одразу кілька великих лікарень Делі забили на сполох через брак кисню для хворих.
Зрештою додатковий кисень до лікарні Ганга Рам все-таки привезли - після попередження про те, що на межі смерті перебувають іще 60 пацієнтів.
Через стрімке поширення коронавірусу - по кілька сотень тисяч нових хворих щодня - системі охорони здоров'я Індії важко впоратися з усе новими й новими проблемами, що виникають і у великих містах, і у віддалених куточках країни.
У північному штаті Утар-Прадеш деякі лікарні вивісили на вулицях написи "Кисню немає". У столиці штату, місті Лакхнау, лікарні попросили пацієнтів виїхати й шукати місце для лікування десь іще.
Родичі хворих у відчаї чекають у величезних чергах до центрів заправки киснем. Одному з заводів у місті Хайдарбард довелося винайняти охоронців, аби ті хоч трохи вгамовували натовп.
Автор фото, Getty Images
Чимало людей помирають, так і не дочекавшись кисню.
Лікарі відчайдушно намагаються врятувати життя своїм пацієнтам, а соцмережі та групи в WhatsApp переповнені проханнями людей допомогти в пошуках кисневого балона для близьких.
Для всіх, хто давно спостерігає за розвитком пандемії в Індії - від лікарів до чиновників та журналістів, - нинішня ситуація схожа на дежавю.
Сім місяців тому країна також мала аналогічні проблеми з нестачею кисню та стрімким зростанням кількості хворих. Але цього разу все набагато гірше.
Зазвичай медичні заклади споживають близько 15% кисню в країні, решту залишають для промислового використання. Але зараз 90% направляють саме на лікарні, розповідають в місцевому міністерстві охорони здоров'я. І цього все одно замало.
Під час першої хвилі пандемії, коли чимало проблем вже стали очевидними, в Індії щодня додавалося по 90 тисяч нових хворих.
Всього два тижні тому, на початку квітня, щоденний приріст складав близько 144 тисяч нових пацієнтів. Наразі він вже перетнув позначку в 300 тисяч.
Автор фото, Reuters
"Ситуація настільки погана, що нам довелося лікувати пацієнта в кареті швидкої допомоги упродовж 12 годин, аж поки ми не змогли отримати місце у відділенні інтенсивної терапії", - розповів доктор Сіддхешвар Шинде, який керує ковідною лікарнею в місті Пуне, яке зараз перебуває на третьому місці в країні за кількістю померлих від вірусу.
Минулого тижня, коли в лікарні не залишилося апаратів ШВЛ, доктор Шинде почав перевозити пацієнтів у інші міста. Нечувана ситуація для Пуне, куди зазвичай лікуватися їдуть мешканці з сусідніх районів.
Штат Махараштра - один із найбільш постраждалих від пандемії регіонів Індії. На нього припадає близько третини від усіх активних випадків захворювання.
У штаті щодня виготовляють близько 1 200 тонн кисню, але для того, щоб задовольнити попит, потрібно щонайменше 1 500 - 1 600 тонн. Якщо ситуація й надалі погіршуватиметься, - ще більше.
"Ніхто не знає, коли все це закінчиться. Думаю, навіть уряд не міг такого передбачити", - каже доктор Шинде.
Деяким штатам все ж вдалося підготуватися до ситуації. У штаті Керала, наприклад, зараз є надлишки кисню - його відправляють в інші регіони.
Але такі міста як Делі та інші штати не мають власних кисневих заводів і тому змушені покладатися на імпорт.
До початку кисневої кризи, уряд Індії регулярно критикували за дозвіл на проведення мітингів, фестивалів та інших масових заходів, а також нездатність провести ефективну кампанію з вакцинації.
Місцеві лікарі та вірусологи, з якими поговорила BBC, кажуть, що нестача кисню - це радше симптом, а не причина коронавірусної кризи в Індії. Мовляв, ефективні заходи з запобігання поширення вірусу допомогли б уникнути нинішньої ситуації.
Але різке скорочення кількості хворих узимку створило в населення та влади хибне відчуття безпеки, яке й заклало основу для нової хвилі.
Раджабхау Шинде, керівник одного з кисневих заводів каже, що давно попереджав владу, що може наростити виробничі потужності, якщо та надасть фінансову допомогу для цього.
"Ніхто нічого нам не відповідав, а тепер лікарні та лікарі раптово просять більше балонів. Як-то кажуть, викопай колодязь до того, як захочеш пити. А ми цього не зробили".
