Село з перчиком. Як на Закарпатті вирощують паприку
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець YouTube допису
Село Велика Добронь на Закарпатті - колиска української паприки.
Пряну спецію, або ж солодкий мелений червоний перець, збирають восени, але робота починається ще навесні, коли сходить розсада. У вересні паприку починають збирати і складати у мішки чи нанизувати для сушіння.
На свіжому повітрі та сонці вона має сохнути близько 3 тижнів, а згодом її заносять у спеціальне опалюване приміщення. Таких у селі декілька.
Ще 2-3 тижні - і перець декілька разів перемелють на дрібний порошок. З 10 кг свіжого перцю вийде лише 1 кг готової спеції, яку з кожним роком дедалі важче продати.
І підписуйтеся на наш Youtube-канал! Там більше відео, ніж на сайті.
