Рада продовжила особливе самоврядування Донбасу: що це значить?

Верховна Рада продовжила до 31 грудня 2019 року дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

За це рішення у четвер проголосували 245 депутатів.

Ще минулого року Рада окремим законом визнала ці районі територіями, окупованими Російською Федерацією.

Продовження підтримали фракції БПП, "Народного фронту" та "Опозиційного блоку".

Дія закону про особливий порядок самоврядування закінчується 10 жовтня, але за чотири роки, з часу ухвалення у вересні 2014 року, його норми фактично не запрацювали.

Закон про "особливе самоврядування" є одним з аргументів України щодо виконання нею Мінських угод, на яких зав'язані санкції щодо Росії.

Спецпредставник США Курт Волкер нещодавно звернувся до української влади із закликом пролонгувати закон, адже це "сприятиме збереженню санкцій ЄС проти Росії". Він додав, що інакше це використає РФ проти України.

Прихильники пролонгації відкрито говорили, що закон не запрацює, а потрібний тільки для збереження санкцій.

"Це закон про продовження санкцій проти Росії, щоб згуртувати міжнародне співтовариство", - оцінив проект закону спікер парламенту Андрій Парубій.

Він нагадав, що такий же крок минулого жовтня дав можливість утримувати санкції щодо Росії.

Закон про особливий порядок самоврядування від 2014 року передбачав швидке проведення місцевих виборів в окремих районах Донбасу і поступове повернення цих територій під контроль Києва. Але ці вибори провести не вдалось.

У 2015 році до закону додали окрему статтю 10, згідно з якою вибори в окремих районах Донбасу можуть відбутись тільки після виведення звідти усіх незаконних формувань, техніки та бойовиків. Також там передбачили низку умов з міжнародного контролю за цими виборами, які мають відбутись за українськими законами.

У статті 10 закону чітко вказано, що всі його основні положення починають працювати тільки після проведення виборів за українським законодавством з дотриманням усіх міжнародних стандартів.

В теорії, якщо цю умову щодо місцевих виборів виконають, то обрані органи влади на Донбасі отримають розширені повноваження, зокрема і створювати народну міліцію.

Також у документі прописана амністія учасникам подій на Донбасі, які не вчинили тяжких злочинів. Має бути особливий порядок призначення суддів та правоохоронців та окрема угода про економічний розвиток районів Донбасу з Кабміном.

Проте всі ці норми не запрацювали, у тому числі через те, що бої на Донбасі так і не припинились і до проведення місцевих виборів справа не дійшла.

Противники пролонгації закону з фракції "Батьківщини", "Самопомочі" та "Радикальної партії" наполягали, що у майбутньому це може легалізувати бойовиків "ДНР" та "ЛНР", а також дозволить бойовиками отримати амністію й офіційно потрапити в органи влади після повернення контролю Києва над цими територіями.

Проте експерти вказують, що найближчим часом закон про особливе самоврядування в окремих районах Донбасу не запрацює, адже у листопаді 2018 року в "ДНР" та "ЛНР" заплановані вибори, невизнані Україною та західним партнерами.

Проведення цих виборів, на думку України, порушує Мінські угоди й заводить мирний процес у глухий кут.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.