У Таїланді відновили операцію з порятунку дітей

Рятувальники в Таїланді відновили ризиковану операцію із визволення восьми хлопців та їхнього тренера з затопленого печерного комплексу Тхам Луанг.

Керівники операції поспішають у зв'язку з побоюваннями, що в будь-який момент у цьому районі можуть початися мусонні дощі, які викличуть підйом води в печері.

До входу в печеру прибуло не менше семи машин швидкої допомоги.

У неділю вдалося евакуювати чотирьох членів юнацької футбольної команди, що опинилися в пастці 23 червня, коли проливні дощі затопили печерну систему.

Але рятувальники були змушені перервати роботу вночі, аби встигнути замінити спорожнілі балони зі стисненим повітрям для аквалангів.

Кореспондент ВВС Джонатан Гед повідомляє з місця подій, що рятувальну операцію проводять під жорстким контролем військового уряду країни.

Пауза в сезонних дощах, яка триває вже кілька днів, дозволила рятувальникам почати евакуацію на кілька годин раніше, ніж планувалося, і в неділю рятувальна операція проходила на диво швидко.

Пішли на екскурсію і зникли

Група підлітків 11-16 років та їхній 25-річний футбольний тренер зникли 23 червня в печерному комплексі Тхам Луанг, куди вирушили на екскурсію.

Тоді почалися проливні дощі, і печера стала швидко наповнюватися водою. Група була змушена піти на чотири кілометри вглиб, опинившись відрізаними від входу.

Пошуки зниклої команди тривали дев'ять днів. У понеділок, 2 липня, підлітків знайшли британські дайвери Джон Волант і Рік Стентон.

У Воланта була з собою відеокамера, на яку він записав момент зустрічі. Дітей знайшли на незатопленій ділянці печери приблизно за 4 км від входу.

Групі почали доставляти їжу, кисневі балони та інші припаси.

Під час операції загинув водолаз Саман Гунан - колишній військовослужбовець ВМС Таїланду. Він доставив хлопчикам і їх тренеру балони з киснем, а сам втратив свідомість на зворотному шляху. Гунана витягнув назовні його напарник, проте врятувати його не вдалося.

До пошуку зниклої групи була прикута увага всього світу. Довго було незрозуміло, де саме вони знаходяться, і з кожним днем шанси знайти підлітків живими скорочувалися.

Очевидно, спочатку діти могли пересуватися всередині печери по сухій поверхні, але незабаром вода, яка продовжувала прибувати, заповнила вузькі проходи брудом та сміттям, ускладнивши пересування та сильно обмеживши видимість.

Як виводять дітей

У печерному комплексі працюють близько 90 дайверів - 40 із Таїланду та 50 із інших країн.

Навіть для досвідчених водолазів шлях темними й затопленими вузькими проходами Тхам Луанг є серйозним випробуванням.

Їм доводиться йти по сухих місцях, брести по коліно у воді в напівзатоплених тунелях, занурюватися в воду або дертися по схилах.

Уздовж усього маршруту тепер натягнуті троси, за які можна триматися руками або за допомогою карабінів.

Евакуйовані хлопчики надягають спеціальні маски, які закривають все обличчя і забезпечують подачу повітря.

Недосвідченим дайверам до них звикнути легше, ніж до традиційних масок дайверів, які закривають тільки ніс та очі.

Кожного хлопчика супроводжують два рятувальники, які також несуть його балон зі стисненим повітрям.

Найскладніше місце маршруту - приблизно на середині шляху, так зване Перехрестя. Прохід там такий вузький, що дайверам доводиться знімати з себе балони, аби протиснутися.

Далі розташована велика камера, відома під назвою "Третя", яку перетворили на базу рятувальників.

Тут хлопчикам можна перепочити, перш ніж приступати до останнього етапу шляху.

До виходу з печерної системи залишається порівняно легкий шлях пішки. Потім врятованих відправляють в лікарню в містечку Чіанграй.

Ризикована операція

Нік Бік, кореспондент ВВС

До операції з порятунку дітей прикута увага всього світу, і в Таїланді знають про це. Влада країни пішла на серйозний ризик, почавши евакуацію, але вона вважає цей ризик виправданим.

Тайський уряд зібрав групу дайверів із міжнародною репутацією, яким вдалося вивести перших чотирьох дітей. Їх вважали найслабшими у фізичному плані.

Як сказав мені один із фахівців, коли евакуаційні роботи з затопленої печери закінчуються невдачею, наслідки можуть бути катастрофічні.

Тому попри багатообіцяючий початок, всі в штабі операції нервують.

Але складається враження, що самі дайвери-рятувальники цілком зосереджені на майбутній операції та сповнені рішучості довести її до успішного завершення.