У програмі, яку вела Ольга Бетко за участи слухачів Бі-Бі-Сі, йшлося про вплив світової фінансової кризи на українську економіку та банківську систему.

Слухати тут

Бі-Бі-Сі: Україна є однією з не багатьох країн, де в центрі розмов цього тижня було не падіння ринків, а оголошення президента про розпуск парламенту. Як банкір, чи вважаєте ви, що це гарний час для оголошення виборів?

Коли президент візьме під контроль і поверне довіру до банківської системи, якщо вгамується оцей психологічний бум і те, що оголосили вибори і те, що перед цим почалися проблеми з Промінвестбанком, Національний Банк зробить все, щоб це вгамувати... С.Аржевітін

С.Аржевітін: Звісно, що ні. Коли співпадають у часі такі негативні речі як міжнародна криза, яка вже починає розгортатися в Україні, і коли такі політичні нестабільні речі, звичайно, як кажуть, Болівар може двох не витримати.

Бі-Бі-Сі: Чи є підстави у Віктора Ющенка, який каже, що світова фінансова криза навряд чи матиме значні негативні наслідки для української економіки?

С.Аржевітін: Я б частково погодився з президентом. По великому рахунку, Україна є не надто інтегрованою на міжнародних ринках, на фондових ринках. Але є фактори, які мене засмучують, адже банківська система останніми роками стала великим позичальником на міжнародному ринку і багато пасивів формується саме на міжнародних ринках. Є банки, які залучили до 30 мільярдів доларів і це потрібно обслуговувати. Мене також турбує, що нерезиденти повертають свої кошти. Звичайно, інвестиції теж зупиняються.

Бі-Бі-Сі: Фактично на наступний день після оголошення виборів починалася паніка і люди побігли знімати гроші…

	Банкір: Будь-який здоровий банк можна завалити, якщо в нього прийдуть 20% вкладинків.

С.Аржевітін: Побігли ті, кого покликали по мобільних телефонах. Це сплановані речі, на мій погляд, тому що я 25 років відпрацював у банківській системі і знаю її ліквідність, тобто я точно знаю, що внутрішні проблеми можна побороти, але зовнішні фактори, отака п’ята колона, яка під цей час спланувала, щоб деякі банки в Україні розхитати. (Це наші сусіди. Я все більше в цьому впевнююся.)

Про проблеми Промінветбанку  Якщо людина поклала депозит на рік, навіщо прибігати сьогодні, чи завтра? Будь-який здоровий банк можна завалити, якщо в нього прийдуть одночасно 15-20% вкладників. Нацбанк сьогодні рефінансує банківські установи. Промінвестбанк отримав перші 2 мільярди, на черзі ще 3 мільярди. С.Аржевітін

Коли президент візьме під свій контроль і поверне довіру до банківської системи, якщо вгамується оцей психологічний бум і те, що оголосили вибори і те, що перед цим почалися проблеми з Промінвестбанком, Національний Банк зробить все, щоб це вгамувати і якщо українці допоможуть…

Бі-Бі-Сі: Як?

С.Аржевітін: Якщо людина поклала депозит на рік, навіщо прибігати сьогодні, чи завтра? Будь-який здоровий банк можна завалити, якщо в нього прийдуть одночасно 15-20% вкладників. Нацбанк сьогодні рефінансує банківські установи. Промінвестбанк отримав перші 2 мільярди, на черзі ще 3 мільярди.

Бі-Бі-Сі: Але ж люди не можуть забрати гроші через банкомати, тому у людей виникає недовіра?

С.Аржевітін: Звичайно, тому що раніше банки були розраховані на певний потік коштів, була якась ритмічність, і коли це все руйнується, звичайно, коли люди приходять і хочуть забрати все, то банк до цього не готовий.

Чи є в української влади план?

Бі-Бі-Сі: Але чи в української влади є якась стратегія? Ви згадали нараду у президента Ющенка, що там конструктивного пролунало?

С.Аржевітін: Це початковий етап, щоб розпочати процес відпрацювання заходів, які повинні стабілізувати. Національний Банк отримав доручення, він повинен підготувати свій план дій у цій ситуації і, я думаю, наступний тиждень буде більш системний.

Бі-Бі-Сі: Але чи відомі більш конкретні ідеї? Голова парламентського комітету з питань банківської діяльності Юрій Полунеєв каже, що в української влади плану Б немає.

С.Аржевітін: Я б з ним не погодився, тому що ми вже переживали декілька аналогічних криз, можливо не такого характеру. Ми згадуємо 1998-й рік, і Національний банк достойно вийшов з ситуації. Країна майже оголосила дефолт, а банківська система працювала. Тому в Національного Банку план є. Якщо говорити про скоординований план усіх гілок влади, то такого плану дійсно немає. У нас немає хорошого діалогу між президентом, прем’єром, Національним Банком, парламентським комітетом. Ми всі розглядаємо тему окремо, але президент і Національний Банк, я знаю, що вони тісно співпрацюють.

Ігор з Івано-Франківська: Як ви оцінюєте дії Нацбанку стосовно зміцнення гривні щодо долара?

С.Аржевітін: Я розцінюю, що Національний Банк діє професійно. Можливо, я відкрию вам трошки таємницю, але оце падіння, я переконаний, відбулося через те, що нерезиденти виводили велику частину (коштів) і тоді, знаєте, якщо ви забираєте кошти, то треба більше заплатити, ну і застереження, що не треба кошти виводити з Україні передчасно. Тому зараз курс мобілізується. Те, що було зроблене укріплення гривні і коментарі, що хотіли вирівняти ринковий і валютний курс, як для мене, це звучить банально, бо сказати, що у нас ринкова економіка - я б не стверджував. У нас перехідний етап. Нацбанк у кризових речах діє професійно.

Бі-Бі-Сі: Але чи зможе Нацбанк врятувати, наприклад, металургію? Тобто повинна бути ширша антикризова програма?

С.Аржевітін: Нацбанк відповідає за стабільність грошової одиниці. Є ще уряд, який відповідає за різні галузі. Тобто, якщо вони сядуть разом і домовляться. Коли вимагали від Нацбанку кошти на рефінансування будівельної галузі, то він сказав, що це не моя функція.

Бі-Бі-Сі: Максим з Києва запитує як Асоціація українських банків планує протистояти паніці серед вкладників, яка поширюється через чутки про кризу ліквідності найбільших банків – Промінвестбанку, банку Надра?

С.Аржевітін: Ми мало чуємо виступів президента, голови Нацбанку, які б сказали, що ситуація під контролем. Банкіри не хотіли б першими виходити на ефір і розповідати такі речі. Ми обговорили проблеми і вчора відбулася нарада київських банкірів і прийняті заходи, які повинні підсилити банки. Наприклад, ми домовилися, що давайте у цій ситуації призупинимо кредитування фізичних осіб, тобто споживчі кредити, наприклад, на купівлю автомобілів, побутової техніки. Це не є гроші в економіку. Потрібно накопичити кошти на рахунку в банку.

Я не знаю яка буде політика центрального Банку, але традиційно в таких ситуаціях запроваджували інструмент, коли було обмеження на строкові депозити. Наприклад, якщо громадянин поклав кошти на рік, то приходити завтра він не має права. Але, щоб я почув про якийсь панічний стан, я б не сказав. Звичайно, якщо якийсь банк похитнувся, то це трагедія для всіх і є небезпека.

Бі-Бі-Сі: Тобто, я так розумію з того, що ви кажете, що були би краще, якби між президентом і прем’єр-міністром був діалог і питання - чому такого діалогу немає. На Заході всі настільки стурбовані тим, як розвивається ситуація, що це поєднує найстаріших ворогів… Вам зрозуміло, чому Ющенко і Тимошенко так і не змогли знайти спільну мову?

С.Аржевітін: Ми відходимо від економічної теми, а мені цього не дуже хотілося, але я розумію, що мушу відповідати і на ці запитання. Мені здається, що ця нелюбов була закладена, коли ми тільки ішли на ці вибори рік тому. Ця недовіра зародилася, коли БЮТ почав говорити про виплати, які треба робити для армії, ті виплати, які повинні іти з бюджету по проблемам Ощадбанку СРСР, це все виглядало дійсно смішно. Я пригадую, як це дратувало президента, бо ці гасла не можна було втілити в життя. Я пригадую помилку минулорічну, коли це сталося – я великий був прихильник коаліції Нашої України і БЮТу і говорив про це з виборцями, але я відчував, що президентові нав’язують іншу точку зору, що помаранчеві сили не наберуть достатньо голосів. Було зроблено все, щоб коаліція була зовсім іншою, ніж демократичною. І коли воно зародилося рік тому, воно повинно було прорвати, можливо, добре, що зараз, а не тоді, коли криза почне бушувати повним ходом.

Бі-Бі-Сі: Вона вже бушує повним ходом!

С.Аржевітін: Так. Але це психологічна паніка, а в українських банків є ліквідність. А коли це вже буде серйозно, я сподіваюся, що це примусить таких великих політиків, як наш президент і наш прем’єр-міністр знайти спільну мову, подумати, що на цей період треба приховати зброю. Якщо не буде сфокусовано увагу на проблемах, не будуть вироблені спільні заходи, отоді вже буде Болівар з цими двома, який не винесе їх. Але я сподіваюся, що наш президент, як колишній голова Національного банку, все таки розуміє небезпеку, яка стосується банківського сектору і як це може негативно вплинути на решту економіки. Я сподіваюся, що найближчим часом президент проголосить, що він бере ситуацію під свій контроль. Я також сподіваюся, що міністр фінансів Віктор Пинзеник, якого я дуже поважаю, який ніколи не розкидається політичними гаслами, повинен зараз донести в Кабінеті міністрів про ті кроки, які треба зробити. Ці два політики повинні пояснити, що наступний бюджет так має і називатися – «Антикризовий бюджет», якщо він так не буде названий по суті і по формі, а буде популістським як це було минулого і позаминулого року, от тоді для наших українців буде біда. Я б дуже хотів, щоб ці два політики знайшли спільну мову найближчим часом.

Бі-Бі-Сі: Але в цьому ж бюджеті має бути закладено 400 мільйонів гривень на проведення виборів: це гарне використання грошей у такий час?

С.Аржевітін: Звісно, що гроші можна було більш раціонально використати у такий час, але ми говоримо про факт, який відбувся. Інтеграція світової кризи тут, у нас, прищеплення її. Бюджет, про який я кажу, мені не подобається, коли в бюджеті більше 50% на споживання поточне, на проїдання, а всього 2% закладається на інвестиційні проекти. Немає в жодній країні такого дисбалансу! На превеликий жаль, наш бюджет весь час носить популістський характер. Людям треба чесно сказати – з таким бюджетом всі ваші кошти пропадуть в інфляції. Потрібно це робити з двох боків.

Бі-Бі-Сі: Але зараз ця дискусія відкладається, бо нові вибори призначено.

С.Аржевітін: Так, але якщо всі політики погодяться, що вони захищають українців, то вони повинні в цій біді зблизитися і докласти зусиль до вирішення проблем. Треба змінити акценти, а не казати: «Подивіться, як вони погано зробили…»

Бі-Бі-Сі: А які акценти треба змінити Віктору Ющенку? От його наприклад закликають скасувати свій указ про дострокові вибори. Є повідомлення, що деякі осередки Нашої України просять його це зробити, його колишні соратники – Борис Тарасюк, Юрій Луценко…

С.Аржевітін: Я член Президії нашої партії і я не чув, щоб якийсь осередок закликав.

Бі-Бі-Сі: Сьогодні засоби масової інформації повідомляють про це. Але, повертаючись до виборів. Як соратник Ющенка – як ви вважаєте, на що він розраховує у цих виборах?

С.Аржевітін: Оці колишні соратники, як ви кажете, у них завжди була своя думка. Коли ми ішли на вибори – дев’ять партій, ми сказали, що ми об’єднуємося, щоб спільним фронтом вирішувати проблеми. Через місяць вияснилося, що ніхто не хоче об’єднуватися. Всі хочуть керувати, у всіх свої проводи. У нашій фракції я не відчував себе у демократичній команді. Ніби соратники, але не дуже командний підхід.

Слухач: Ваш гість сказав, що пан Ющенко допоможе банку. Чи не буде повторення досвіду банку «Україна» з Національним банком?

С.Аржевітін: Коли ви сказали про банк «Україна», Віктора Андрійовича там не було. Справжню інформацію оприлюднити неможливо, бо багато депутатів в цьому незацікавлені. А якщо говорити про те, який він фахівець – Віктора Андрійовича кілька років поспіль називали кращим банкіром Європи, настільки його знали і поважали. Можна пригадати його реформи, в тому числі грошову. Я не знаю кращого банкіра в Україні. Але політичні проблеми його відтягують від цієї проблеми. І зараз є шанс продемонструвати, що навколо економічних питань можна об’єднатися. Стельмах у Нацбанку – це непорушна глиба, він не дасть жодним політичним впливам я знаю, скільки на нього було тиску, а він завжди був професійним. Президент не буде втручатися в діяльність Нацбанку. Його завдання об’єднати політичні сили. Чи справиться, чи не справиться – ми побачимо найближчим часом.

Бі-Бі-Сі: Запитання від слухача – ви хвалили НБУ за професійні дії, але курс гривні стрибає, хіба це підтримання стабільності?

С.Аржевітін: Ну, тут можна почати дискусію про те, що таке стабільність валюти. Це курс 5 на десять років? Чи це певна межа, коли може це коливатися? Є певні скачки, коли нерезиденти виводять кошти за кордон, або Нафтобаз закуповує велику кількість валюти, щоб розплатитися за нафту, невеликі скачки не є проблемними. Інша справа – це коли люди смикаються, не смикайтеся, не біжіть в банк! Коливання – це для спекулянтів. Нацбанк не завжди публічно може робити всі заяви.

Бі-Бі-Сі: Інше запитання від слухача на цю ж тему – якщо до банку біжать вкладники забирати гроші, чому не позичити грошей на міжбанківській біржі?

С.Аржевітін: Можна позичити, але коли іде процес чуток, розсилання ворожих смс-ок, тоді інший банк думає: «А краще я ці кошти притримаю в себе.» Раніше він би віддав ці кошти іншому банку, на півгодини, а зараз – це інстинкт самозбереження і вони ці гроші одному не позичають. На цей випадок і існує Нацбанк, коли з’являються такі тромби. Національний банк не роздає направо і наліво, сама краща позиція – це живі гроші на рахунку, якими він повинен вирівнювати цю ситуацію.

Бі-Бі-Сі: Давайте повернемося до виборів. Чи очолить Віктор Ющенко свій власний блок?

С.Аржевітін: Думаю, він це зробить. Особистості, які несуть демократичні цінності, повинні увійти до цього списку, і президент повинен його очолити. Хто саме – я не можу сказати, в кінці цього місяця відбудеться з’їзд Нашої України і тоді буде список патріотів України.

Бі-Бі-Сі: Наш гість не лише політик, він історик, кінематографіст… Пане Станіславе, як ви від банків дійшли до цього?

С.Аржевітін: У житті важливо відходити від професійних справ і вирівнювати. Я, щоб розрядитися, я поставив перед собою завдання написати десять книг про своє рідне село – це село Калачава Межигірського району Закарпатської області. Я хочу написати 10 книжок про своє село, відкрити там 10 музеїв і зняти про нього 10 фільмів. Дві книги є, п’ять музеїв є і два варіанти фільму є. Це найбільше село в Закарпатській області. Це гірське село – 1700 метрів над рівнем моря. Там переплелося дуже багато культур: українці, мадяри, чехи, німці, там неймовірний симбіоз. Тому я у вільний час я завжди працюю над історією свого села. Якщо те, що я роблю, будуть повторювати всі, ми матимемо унікальну історію України. Половину відпустки я проводжу у Державних архівах і тому мої книжки ґрунтуються на архівних матеріалах і спогадах очевидців.