Міжнародний суд у Гаазі

Професор міжнародного права Лондонського університету Біл Баурінґ, який також є діючим юристом і веде в тому числі міждержавні справи у європейських судових інстанціях. З ним розмовляла Ольга Бетко.

В інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі професор Баурінґ пояснив перебіг процедури в міжнародному суді в Гаазі і зокрема відповів на запитання чи були прецеденти подібних міждержавних позовів?

Білл Баурінґ: Так. Були, наприклад, позови у Міжнародному суді проти Сербії. А що стосується застосування сили, то була відома справа Нікарагуа проти Сполучених Штатів Америки. Отже було кілька подібних справ.

Бі-Бі-Сі: Як будуть перевірятися звинувачення. Чи має суд наприклад – слідчих?

Білл Баурінґ: Ні. Звинувачення у суді будуть на папері. Ми зараз на самому початку справи, бо Грузія подала позов 12 серпня. Слухання, яке почалося сьогодні, триватиме три дні. Воно пов’язане з вимогою Грузії вдатися до попередніх заходів – йдеться про термінові, як вважає грузинська сторона, вимоги, щоб Росія припинила утиски етнічного грузинського населення в Південній Осетії та Абхазії і щоб припинилося подальше вигнання етнічних грузинів з їхніх осель, щоб зупинити непоправні дії.

Бі-Бі-Сі: Як суд може перевірити правдивість звинувачень?

Білл Баурінґ: На цьому етапі суду це не потрібно. У наступні три дні суд має лише визначити чи дійсно Грузія має підстави для позову і початку справи. Зараз йдеться лише про запобіжні заходи. Далі мало би бути повноцінне слухання справи, коли обидві сторони подадуть до суду величезну кількість інформації. Зараз суд має лише заяву Грузії, а також вимогу вжити попередні заходи для захисту населення.

Бі-Бі-Сі: Які повноваження суду. Як він може покарати сторону, яку може бути визнано винною?

Білл Баурінґ: Це не карне судочинство. Це міждержавне судочинство. Грузія звинувачує Росію у порушенні міжнародної конвенції про заборону усіх видів расових утисків. Отже суд має вирішити чи дії Російської федерації, починаючи з дев’яностих років і до серпня 2008-го року становлять порушення тієї конвенції. Конвенція про заборону расових утисків набрала чинності у січні 1969 і її ратифікували і Росія і Грузія. Отже обидві вони юридично зобов’язані виконувати положення конвенції. Якщо суд визнає справедливість звинувачень, тоді він повинен визначити шкоду, якої зазнала Грузія. І тоді Росія буде змушена виплатити відшкодування. Як правило країни підкоряються і виплачують компенсацію, бо вони хочуть бути відповідальними членами ООН. Якщо країна відмовиться платити, справу розглядатиме Рада Безпеки – найвищий суд ООН.

Бі-Бі-Сі: А оскільки Росія - член Ради безпеки, то питання напевне не буде вирішене. То чи виконуватиме Росія рішення суду?

Білл Баурінґ: Вона має право вето. Я впевнений, що Росія активно боротиметься, доводячи, що суд у цій справі не має юрисдикції. Це перше. Друге – суд має вирішити чи варто виносити попередні рішення. Протистояння в суді буде дуже активне. Якщо суд винесе рішення щодо попередніх заходів, то це не передбачає жодних компенсацій. Згадуючи прецеденти… 1996 року було рішення на користь Боснії Герцеговини проти Югославії, що фактично означало Сербію. Там йшлося про порушення принципів конвенції про запобігання геноциду.

Бі-Бі-Сі: Який ваш погляд на ефективність Міжнародного суду в Гаазі, коли йдеться про захист міжнародної справедливості?

Білл Баурінґ: Завдання цього суду – розв’язувати суперечки між державами. Міжнародний суд має дуже позитивну історію результатів – рішень у справах між країнами з цілого світу – на кожному континенті. Наприклад, зараз суд розглядає позов Мексики проти Сполучених Штатів; Еквадору проти Колумбії про розпилювання гербіцидів літаками; Перу проти Чилі у суперечці щодо мореплавства; Джібуті проти Франції. Аргентини проти Уругваю; тощо. Деякі справи стосуються суперечок щодо кордонів. Багато справ стосуються поганого поводження однієї держави з громадянами іншої країни - це Мексика проти США. І це найвищий суд у світі для розв’язання міждержавних суперечок. Переважно рішення суду у світі високо поважають.