BBCUkrainian.com | Докладно | Що таке НАТО і чи слід його боятися

Журналісти та політики часто вживають слова для багатьох незрозумілі. Тому Бі-Бі-Сі береться пояснити деякі з них у циклі програм "Для Чайників".

Посібники “для чайників” розповідають просто про складне – комп’ютери, ремонт чи садівництво. Ми ж розказуватимемо про політику і економіку.

Мішель Дюре: НАТО – це організація, простими словами, це завод, який продукує безпеку, це завод, який має 26 членів, 26 директорів, які мають по одному голосу. Спочатку НАТО базувалося в Парижі, у Франції, але сьогодні штаб-квартира НАТО розташована в Бельгії в місті Брюссель, яке також є столицею Євросоюзу й інших міжнародних інституцій.

Георгій Крючков: Це потужне військово-політичне об’єднання, рівних якому, мабуть, сьогодні немає. Жодна держава в світі, звичайно, не може ігнорувати існування НАТО. Тому проблема співпраці з НАТО не є питанням для будь-якої держави. Інша річ – членство в НАТО, це предмет дискусії, це питання, яке вирішує кожна країна, виходячи зі своїх національних інтересів.

Ілько Кучерів: НАТО – це клуб найбільш успішних держав світу.

Георгій Крючков: НАТО – це об’єднання європейських держав плюс Сполучені Штати Америки і Канада, яке було утворено у 1949-му році, в час, коли була “холодна війна”, створювалось, як декларувалось, для захисту демократичних цінностей, малося на увазі – від загрози з боку соціалістичних держав, передусім Радянського Союзу. У відповідь була створена інша організація – Організація Варшавського договору, яка об’єднала Радянський Союз і тодішні соціалістичні країни Центральної і Східної Європи. Так виникло протистояння двох потужних військових блоків, яке тривало до зруйнування Радянського Союзу і Організації Варшавського договору. На тому етапі обговорювалось питання про те, що блок НАТО теж припинить своє існування. Але блок НАТО існування своє не припинив, він поступово трансформувався у військово-політичний блок.

Мішель Дюре: Ми не маємо ворогів сьогодні. Якщо ви думаєте, що я вам скажу, що ми зараз розвиваємося проти когось, ви, безумовно, неправдиво говорите. Сьогодні ми розвиваємось проти чогось, я б сказав, проти нових викликів і нових загроз, які існують, намагаємося поширити стабільність, де це можливо.

Бі-Бі-Сі: Якими питаннями, окрім військових, займається НАТО?

Мішель Дюре: Ми займаємося надзвичайними ситуаціями, наукою, середовищем, соціальною адаптацією колишніх військових, боротьбою проти тероризму. Ми також починаємо займатися зараз безпекою в галузі енергетики. Сьогодні НАТО більше не є організацією колективної оборони, але є організацією колективної безпеки. Безпека – не тільки військова, це також культура, наука, також знання, кібернетика, середовище, соціальна стабільність.

Ілько Кучерів: Що стосується НАТО, тут є велика проблема в тому, що українці дуже мало знають про цю організацію, її цілі, про те, як вона працює. А по-друге, працюють стереотипи, які заклалися ще з часів Сталіна і “холодної війни”, де НАТО бачать мало не як чорта з рогами, сахаються цієї організації через те, що працюють ці старі стереотипи.

Ілько Кучерів: НАТО потрібно українцям, так само, як і Європейський Союз, в першу чергу через потреби внутрішніх реформ в Україні. Зараз всі знають, що таке євроремонт – ремонт в квартирі відповідає європейським стандартам. Так от йдеться про те, щоб зробити євроремонт в середині держави. Тобто, створити такі умови для громадян Україні, які є в розвинутих країнах, а більшість розвинутих країн є членами НАТО. Тобто це і соціальні гарантії, і забезпечення з боку держави, і навчання, і пенсії. Критерії членства в НАТО і в Європейському союзі на 60 відсотків збігаються.

Мішель Дюре: Ви знаєте, 10 років тому в нашій стратегічній концепції ми написали, що ми не можемо передбачати стабільну Європу без незалежної, демократичної, розвинутої, багатої України. Сьогодні я можу вам сказати, що Україна є унікальною країною, яка сьогодні не є членом НАТО, хоча вона бере участь в усіх операціях Альянсу.

Георгій Крючков: В якому статусі потрібна Україні НАТО? По-перше, потрібна як територія, південно-західне підчерев’я Росії для участі у навчаннях і операціях НАТО. Що ще треба від України? Від України потрібна військово-транспортна авіація. Україна надає свою авіацію. По-третє, потрібно, щоб Україна направляла своїх вояків туди, де інші не хочуть направляти. В Ірак Франція не послала, Німеччина, Бельгія не послали, а Україна послала своїх. Звичайно, найбільше зацікавлені в тому, щоб Україна була в НАТО саме США, оскільки Україна підсилила б ту частину Європи і НАТО, яка орієнтується чітко на Сполучені Штати. Більше НАТО Україна і не потрібна. Тому що вона робить для НАТО стільки, а, може, й більше, ніж деякі члени НАТО. То для чого щоб вона ще й мала голос?

Мішель Дюре: Дуже багато людей думають, що одна велика країна, Сполучені Штати Америки, є дахом Альянсу, але це не так. Кожна країна має один голос, кожна країна має право не погодитися з іншими країнами, і ми працюємо тільки через консенсус. Це правда, що в цьому заводі, де 26 директорів працюють, деякі директори мають великий пакет акцій заводу, і які платять більше 50% натовського бюджету, є США, які платять близько 20% бюджету.

Бі-Бі-Сі: Вступ до НАТО – це збитки для держави, чи прибуток?

Ілько Кучерів: Вже давно порахували, що коли ми вступимо до НАТО, то підтримка цього членства коштуватиме в рік кожному громадянину 5 гривень. Утримання армії буде коштувати дешевше.

Георгій Крючков: Коли кажуть, що після вступу України до НАТО у неї будуть менші витрати на оборону, в НАТО немає якогось документу, скільки витрат повинно бути на оборону, але прийнято, що не менше 2% від валового внутрішнього продукту країни. Україна ніколи не виходила за 1,5- 1,6 %. У цьому році військові витрати становитимуть за бюджетом 1,04%, тобто вдвічі менше. То хочемо ми чи не хочемо, нам доведеться підійматись до рівня НАТО, і не меншими будуть ці витрати.

Мішель Дюре: Наш досвід, ви знаєте, безкоштовний. І всі наші країни готові підтримати успіхи і реформи в Україні, якщо є прохання з українського боку. Ми нікого не вербуємо, нікого не примушуємо вступати а Альянс. Альянс є організацією з відкритими дверима.