BBCUkrainian.com | Докладно | Що таке інфляція і чи слід її боятися

Журналісти та політики часто вживають слова для багатьох незрозумілі. Тому Бі-Бі-Сі береться пояснити деякі з них у циклі програм "Для Чайників".

Посібники “для чайників” розповідають просто про складне – комп’ютери, ремонт чи садівництво. Ми ж розказуватимемо про політику і економіку.

Олександр Жолудь: Інфляція походить від англійського слова “inflate” – надувати, збільшувати, тобто збільшення цін відбувається. Противага йому – “deflate”, тобто зменшення, здуття.

Ігор Мітюков: Інфляцію, якщо говорити звичайною мовою, можна визначити як постійне подорожчання товарів та послуг, якими користуються люди.

Олександр Жолудь: Найбільша інфляція у новітній історії України була у 1993-му році і сягала 10 000%. При тому в один місяць, влітку, здається, липень 93-го року інфляція сягала 2 000 %, тобто за один місяць товари подорожчали у 20 разів. Найменша інфляція в Україні була у 2002-му році, це була дефляція, тобто зменшення цін, на 0,4%. На сьогодні за останніми даними держкомстату на грудень 2007 року інфляція становила 16,6 %. Це найбільша інфляція за 7 років.

Бі-Бі-Сі: Скільки відсотків інфляції вважається нормою?

Олександр Жолудь: Нормальний рівень інфляції, мабуть, для кожної країни свій. З одного боку, якщо ми подивимося на Західні країни, до яких ми прагнемо, то там інфляція зазвичай у межах від 2 до 5%, при чому 5% вважається вже високою інфляцією. Країни, що розвиваються, до яких зараз належить Україна, там зазвичай спостерігається набагато більша інфляція, близька до 10%.

Олександр Сугоняко: Інфляція більше 10% - це вже проблема. Якщо вона підходить до 20% у нас зростає загроза взагалі зірватися в некеровану інфляцію. І зупинити, розірвати оцей негативний цикл дуже важко. На початку 20-их років минулого століття, 1920-1923, була надзвичайно велика інфляція в Німеччині, коли люди заходили в ресторан, і поки вони закінчували трапезу свою, ціни уже зростали і вони змушені були платити більше за вечерю, ніж на початку.

Олександр Жолудь: На сьогодні інфляція найбільша в країнах, де зараз йде війна. Інфляція там досягає понад 100%. Щодо країн, де військові дії не проводяться, то, мабуть, країни колишнього СРСР є лідерами – і в Росії понад 10% цього року інфляція, і в Україні, і в Казахстані, і в Білорусі, і в більшості азійських країн.

Олександр Жолудь: Одним з класичних прикладів є Японія, де впродовж останніх 20-ти років майже половина років була дефляційна, тобто ціни в середньому знижувалися. Зниження цін в Японії відбувалося за рахунок двох речей. По-перше, суттєвого зростання продуктивності праці, яке відбувалося, тобто людина, яка отримувала, умовно кажучи 1000 єн і робила 1 приймач, то зараз вона робить 2 приймачі і відповідно можна знижувати ціну. А по-друге, це пов’язано з загальним бережливим менталітетом японців. Вони дуже часто не витрачають гроші на товари. Зароблені гроші вони відкладають на майбутнє, і якщо вони виробили цей товар, а його ніхто не купує, то цей товар знецінюється, щоб цей товар хоч хтось купував.

Ігор Мітюков: Як правило, інфляція є породженням двох головних факторів. Один фактор знаходиться повністю в руках уряду. Це бюджет, власне, не бюджет, а дефіцит бюджету, тобто коли уряд витрачає більше грошей, ніж надходить податків. Друга причина може бути породжена Національним банком або центральним банком України, який має право емісії національної валюти. І якщо центральний банк допускає зайву емісію, грошей стає більше і на одну одиницю грошову приходиться менша кількість товару і тоді за 1 гривню, чи за 1 долар, чи за 1 рубль можна купити менше. Оце дві таких базові причини.

Олександр Сугоняко: Одна з причин інфляції – це те, що темпи зростання зарплат, соціальних виплат різних, які десь приблизно дорівнюють у нас зарплатам в структурі доходів населення, вони відірвалися від зростання продуктивності праці. Тобто темпи зростання продуктивності праці приблизно разів у 2 менше, ніж темпи зростання доходів. І природно, що це не може не впливати на інфляцію.

Ігор Мітюков: Треба також визнати, що в Україні інфляція спричинена не тільки внутрішніми факторами, пов’язаними зі збільшенням соціальних видатків, але і тим, що діють сильні зовнішні фактори. Насамперед це загальносвітова тенденція зростання цін на енергоносії. Десять років тому нафта і газ коштували вдвічі-втричі дешевше. А ми маємо безпосереднє відношення, включаючи газову комфорку вдома, чи включаючи телевізор ми споживаємо енергію і вона дорожчає. Друга загальносвітова тенденція пов’язана із збільшенням цін на продукти харчування.

Сьогодні на ринок споживання продуктів харчування вийшли сотні мільйонів споживачів продуктів таких країн, як Китай, Індія. Це неминуче веде до зростання ціни, оскільки можливість товарів продуктів харчування є досить обмеженою. І крім того значна частина сільськогосподарських земель може бути використана для виробництва біологічного палива, що також певним чином впливає на пропозицію. Ці дві загальносвітові тенденції діють незалежно від дій урядів, уряди повинні просто враховувати їх і мінімізувати їхній вплив.