Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Хто залишиться 'з носом' після рішень Київради 1 жовтня, запитує тижневик Корреспондент

"Корреспондент" у статті"Скандал на 10 мільярдів доларів" подає своє розслідування подій, що відбувалися у столичній мерії у перший день після виборів, коли всі в країні слідкували за результатами голосування 30 вересня: "Чутки про те, що 1 жовтня депутати Київради впродовж короткого часу і за загадкових обставин роздали неймовірно велику кількість землі на близько 200 мільйонів доларів, виявилися дуже применшеними. За найскромнішими підрахунками, сумарна ринкова вартість земельних ділянок, розданих київськими чиновниками 1 жовтня, складає 10 мільярдів доларів. Це у 4 рази більше річного бюджету Києва і удвічі більше суми, отриманої від повторної приватизації "Криворіжсталі". Іншими словами, депутати Київради від двох фракцій - "Нашої України" та Блоку Леоніда Черновецького - за 5 годин проголосували за роздачу землі вартістю у третину річного бюджету України. Все це із порушенням регламенту, і за твердженнями депутатів від опозиції, в умовах повної секретності," - пише "Корреспондент", але зауважує, що атмосфера таємничості, що оточувала голосування, розвіюється, якщо взяти до уваги, що в результаті цього голосування земельні ділянки отримали більше 20 компаній, які тим чи іншим чином стосуються певних депутатів Київради. 12 із них, за даними часопису, який посилається на дослідження, проведене Блоком Віталія Кличка, пов'язані із депутатами блоку Леоніда Черновецького. "Корреспондент" також подає детальний опис власних розрахунків результатів голосування, а також у розділі "Думка" подає погляд на ці події видавця часопису Джеда Сандена: "Все літо Юрій Луценко разом із "Нашою Україною" проводив кампанію за те, аби Київ отримав нового мера. Паралельно із цим Юлія Тимошенко розгорнула кампанію боротьби із корупцією в органах влади. Дивує і шокує те, що ані вони, ані президент Віктор Ющенко, який балотувався на цю посаду із програмою "Чисті руки", і який є почесним головою партії "Наша Україна", не визнали за потрібне прокоментувати масову роздачу землі Київрадою під головуванням Олеся Довгого, заступника київського мера Леоніда Чернівецького. Більше того, безпрецедентне "землевідведення" стало можливим завдяки участі фракції "Нашої України" у Київраді, яка голосувала за роздачу ділянок разом із фракцією Блоку Леоніда Черновецького. Зрозуміло, що зараз великі політичні сили захоплені так званою коаліціадою. Але, боюся, що коли політичні гіганти розділять владні кабінети і озирнуться довкола, то виявиться, що більш спритні політичні карлики розтягли країну на дрібні шматочки. Почекаємо? Чи почнемо діяти сьогодні, пане Президенте?" - пише видавець "Корреспондента" Джед Санден.

"Фокус" пише про те, як голосував український середній клас на останніх парламентських виборах: "Середній клас, як і вся Україна, голосував за регіоналів та БЮТ. Проте скепсису у нього набагато більше: третина із "середняків" голосували "проти всіх" або ж не пішли на вибори взагалі...Левова частка представників цього прошарку не вірить, що вибори владнали політичну кризу, і політики нарешті зможуть домовитися один з одним. Згідно із результатами дослідження, такої думки дотримуються 79% опитаних. Головною причиною ігнорування середнім класом минулих виборів стала неувага самих політиків до цієї частини електорату. Адже більшість політичних месиджів було орієнтовано на бідних. Все дуже просто - малозабезпечених багато, а середнього класу - мало. Природньо, що зовсім не звертати уваги на середній клас політики не можуть. У всіх партій у програмах є пара рецептів полегшення життя для малого та середнього бізнесу. Проте зазвичай це є лише загальними фразами: наприклад, обіцянки боротися із корупцією або ж відрегулювати податкове законодавство. Проте головна маса представників середнього класу вже не вірить нічиїм обіцянкам. Як говорили раніше "на зоні": "не вір, не бійся, не проси," спирайся тільки на власні сили. Так і дрібні та середні підприємці покладаються тільки на себе. Ніхто з них ані з політикою, ані із владними структурами зв'язуватися не хоче," - пише "Фокус", і на додачу подає інформацію про те, як голосує середній клас у країнах на захід від України.

"Контракти" у статті "НАК уповноважена сплатити" пише про нові домовленості між Києвом та російським Газпромом: "Цього року переговори щодо ціни на газ для України на наступний бюджетний рік зайшли в глухий кут раніше, ніж звичайно, - до початку опалювального сезону. Склалася вельми делікатна ситуація: Янукович, який, сподіваємося, представляв у Москві державні інтереси України, підписав якісь документи. Хоча з формального погляду українська держава не може бути і не є стороною, до якої висунули претензії. По-друге, претензії російського монополіста до української сторони (точніше, до російсько-українсько-швейцарської компанії «УкрГазЕнерго») виглядають натягнутими ще й тому, що вона не торгує російським газом (принаймні за офіційною інформацією). А гендиректор Газекспорту, заступник голови правління Газпрому Олександр Медведєв нещодавно запевняв, що Газпром не втручається у справи своїх сателітів, задіяних у схемі газопостачання України. Утім, це не відміняє фактів - претензії до української сторони висунули не РосУкрЕнерго і Газекспорт, що заробляють на перепродажу середньоазійського газу, а безпосередньо Газпром," - пишуть "Контракти" і подають детальну схему того, як відбувається постачання газу до України, а також деякі припущення, як між учасниками цієї схеми могли утворитися борги у 2 мільярди доларів. Утім, загальний висновок, незалежно від деталей, залишається незмінним: Газпрому винні 2 мільярди. Відомо хто, не відомо за що.

"Власть денег" пише про приблизні оцінки витрат на Євро-2012: "В цілому, як вважають експерти Мінекономіки, Україна зможе залучити близько 25 мільярдів доларів інвестицій. Для порівняння: Олімпіада-2014 року у Сочі, за прогнозами росіян, потребуватиме близько 12.5 мільярдів доларів інвестицій, із яких близько двох третин передбачається виділити із загальнодержавного бюджету. Між іншим, це будуть найдорожчі зимові олімпійські ігри в історії. Український же уряд вчинив дуже хитро: пообіцяв фінансування проектів, у той чи інший спосіб пов'язаних із проведенням Євро-2012, і не проблема, що деякі з них, наприклад, дорога від Львова до Луганська, у якому ніколи не пахло великим футболом і який до чемпіонату не матиме жодного стосунку. На кожну гривню із держбюджету ( а їх всього буде 21 мільярд) і місцевих бюджетів (до 3 мільярдів), чиновники хочуть залучити до 5 гривень приватних інвестицій," - пише "Власть денег", і подає футбольні плани українських олігархів від Рината Ахметова до Ігоря Коломойського.