Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Джеймс Фульфенсон

Головними викликами, які нині постали перед Україною, є скорочення та старіння населення, низька ефективність використання енергетичних ресурсів та застаріла інфраструктура, а також низька якість українських законодавчих, судових та фінансових інституцій – заявив колишній керівник Світового банку Джеймс Вульфенсон під час своєї лекції у Київській школі економіки. Він також представив слухачам новий погляд на економічну структуру світової економіки, у якій, за його словами, вже є не тільки багаті та бідні країни. За словами пана Вульфенсона, Україна, разом із Китаєм, Індонезією, Малайзією та іншими державами, економіки яких зростають на понад 3.5% на рік, на лежить до другою групи держав. До першої категорії належать економічно-розвинуті країни. До третьої – держави, економіки яких зростають повільніше, ніж на 3.5% щороку, і до четвертої – держави, економіка яких або не розвивається зовсім, або навіть скорочується. Колишній керівник Світового банку кажу, що наразі Україна має можливість опинитися і серед першої, і серед третьої категорії країн.

Під час переговорів у Москві українська та російська делегації, очолювані прем’єрами Віктор Януковичем та Віктором Зубковим, погодили умови погашення боргу українських компаній перед російським Газпромом. Водночас, оголошуючи про умови врегулювання суперечки голова російського уряду Віктор Зубков повідомив про дещо іншу суму боргу, ніж та, що називалася раніше російською стороною, - якщо ще до вівторка вона становила 1 мільярд 300 мільйонів доларів, то по завершенні переговорів, за словами пана Зубкова, вона зросла до понад 2 мільярдів доларів. Він твердить, що при цьому борг в 1 мільярд 200 мільйонів буде погашено за рахунок передачі Газпромекспорту газу, що нині належить РосУкрЕнерго, і зберігається в українських сховищах, а ще 926 мільйонів доларів відшкодовуватимуться за рахунок обігових коштів Нафтогазу та УкрГазЕнерго.
“Визначено комплекс заходів щодо врегулювання заборгованості. Зокрема, борг за постачання природного газу нинішнього року в сумі 1.2 мільярдів доларів буде погашено за рахунок реалізації Газпромекспортом газу, який належить РосУкрЕнерго, і який перебуває у підземних сховищах України. Газпромекспорт стає власником цих обсягів газу, і у свою чергу, спрямовує їх, насамперед, споживачам України, а також на виконання експортних контрактів.”

Український прем’єр Віктор Янукович, коментуючи ці домовленості, заявив лише, що вони дозволять врегулювати суперечливе питання. Він також наголосив, що цього року Україна закачала до своїх сховищ додаткові 4 мільярди кубометрів газу, які можуть бути використані для експорту в європейські країни у разі скорочення постачання:
“Дякую російській стороні за те, що не застосовували санкції щодо України. Ми відповідаємо тим самим. Це є принципи, про які ми домовлялися. Це механізм, який нам дасть змогу регулювати ситуацію.”

Тим часом керівник Металургійного комбінату імені Ілліча, одного із найбільших металургійних підприємств України, які вважаються серед головних споживачів газу в Україні, заявив, що всі металурги справно платять за газ, і що він не розуміє причини виникнення боргу перед Газпромом. Володимир Бойко також вважає, що у разі, як Росія знову наполягатиме на підвищенні цін на газ, Україна має поставити питання про підвищення вартості транзиту російського газу своєю територією до Європи:
“Куди ідуть гроші, і хто за рахунок цього живе? Якщо ми не заплатимо за газ, то нас же одразу прикриють. І всі платять. Так де ж ці гроші? Я не вірю, що це колись стане відомо. Але транспортні артерії належать державі. І можна говорити на рівних. І можна чітко ставити питання так: ти підвищуєш ціну на газ, а ми підвищуємо ціни на транспортування. Я б на місці тих, хто керує нашим Нафтогазом поставив би дуже прості умови: ти хочеш 200 доларів за газ – плати 20-30 доларів за транспортування на 100 кілометрів. Хай Газпром монополіст, але ж і ми монополісти, - на трубу.”

Міністр закордонних справ Польщі Анна Фотига знову заявила про стурбованість Варшави російсько-німецьким проектом побудови Північноєвропейського газопроводу в обхід Польщі та України. При цьому вона наголосила, що Росія перетворила свої енергетичні ресурси на інструмент тиску на країни, які раніше входили до складу Радянського Союзу.

Тим часом польська Gazeta Wyborcza у статті “Газпром лякає Європу Україною” нагадує, що про подібні ситуації у минулому, коли Газпром заявляв про заборгованість України одразу після “помаранчевої революції”, або ж останній конфлікт між Білоруссю та Газпромом. Польське видання також ставить чергову газову суперечку між Києвом та Москвою у європейський контекст: “Розпочинаючи черговий газовий конфлікт з Україною, Газпром може поставити своїх європейських партнерів перед вибором – якщо вони хочуть стабільних поставок енергоносіїв з Росії, то вони мають або змусити новий уряд у Києві віддати свої газові магістралі, або за будь-яку ціну забезпечити будівництво морських газопроводів.”

А поки що Газпром розпочав експлуатацію газопроводу Суджа-Коренево-Глушково, який дозволить постачати газ до Курської області, оминаючи територію України. Раніше російський газ потрапляв до цього регіону через український відрізок газопроводу “Дружба”. Минулого року Газпром побудував аналогічну гілку, яка дозволяє постачати газ напряму до Ростовської області.

Курс долара до євро дещо підвищився на тлі очікувань, що Федеральна резервна система США більше не буде знижувати облікову ставку, і збереже її на нинішньому рівні. Тим часом міністри фінансів країн єврозони закликали Китай переглянути свою валютну політику і лібералізувати курс юаню. Раніше заяви про штучне завищення курс китайської грошової одиниці лунали, переважно, від представників офіційного Вашингтона. Спільна заява європейських міністрів пролунала напередодні самміту лідерів країн Великої сімки, які, як очікуються, серед інших проблем обговорюватимуть слабкість долару та міцність юаню.

Середні темпи зростання економік промислово-розвинених країн світу у 2008 році будуть на 0.75% нижчими, ніж очікувалося раніше – повідомила міжнародна рейтингова агенція Fitch. Серед причин на першому міcці називають погіршення умов на кредитних ринках через іпотечну кризу у США, яка, серед іншого, призведе і скорочення попиту з боку американських споживачів, на який орієнтуються багато виробників з Азії. Тим часом інша міжнародна агенція Moody’s вважає, що наслідки світової кредитної кризи для Росії та України будуть незначними, якщо не враховувати складності із при залученні кредитних ресурсів на зовнішніх ринках. Водночас, дещо відчутнішими будуть ці наслідки для Казахстану, обсяг позик якого на зовнішніх ринках досяг 40 мільярдів доларів.